Українська держава успадкувала від СРСР злочинну, неономенклатурну систему соціально-економічного та громадсько-політичного державного устрою. Але питається, а що ж це за «СИСТЕМА» така, — «Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стекла, потушила все лампы? - рос (М. Булгаков.)».
Система державного устрою — це люди, це цілком конкретні особи, чималий прошарок неономенклатурної наволочи, які проваджують функціонування всіх державних інституцій та здійснюють державну владу. Конструкція цієї номенклатурної, феодально-ієрархічної піраміди досягла вершини досконалості ще за часів тоталітаризму, але умови для її існування залишаються незмінними до сьогодні. Всі до одного представники сучасної неономенклатури в Україні за своїм світоглядом, за системою цінностей, за способом життя, за самою суттю своєю абсолютно не відрізняються від класичної совєтсько-партійної номенклатури. Залишаючись при державній владі всіх гілок і всіх рівнів вся ця неономенклатурна наволоч, об’єднавшись у зграю із «социально близкими — рос», не здатна створити нічого іншого, ніж якийсь, більш чи менш, ліберальний (це, якщо в кращому варіанті) різновид «советского государства — рос» , який і близько не лежав біля традиційних европейських цінностей: свободи, прав людини, вільної конкуренції і т. ін.
Саме виникнення «СИСТЕМИ», як результат, започаткованого більшовиками найжахливішого за всю історію людства соціального «експерименту», є у своїй основі помилкою і відхиленням від цивілізованого, нормального напрямку розвитку людської цивілізації «в отдельно взятой стране — рос» на території, що дорівнювала одній шостій частині суходолу, в тому числі і на українських теренах.
Допоки в Україні не буде виправлена ця помилка і не буде спрямовано розвиток держави цивілізованим шляхом за прикладом східноевропейських країн, котрі ще донедавна належали до так званого «соцтабору», доти Україна не буде мати шансів на будь-яку пристойну перспективу в сучасному світі.
Социальные закладки