|
Что же вы строем не ходите?
моль, окурок, хутин пуйло, путлер, карлик, просто Пу, ВВХ..
Но лучше чем х@йло, ещё не придумали.
Показать скрытый текст
фото
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
Что же вы строем не ходите?
Слава Рабинович
Путинский режим перешел в совершенно иное качество
Гэбэшным гопникам из подворотни не обыграть мальчиков из Гарварда и Оксфорда.
https://www.facenews.ua/columns/2016/309312/Наконец, через два с половиной года после аннексии Крыма и развязанной Кремлём войны на востоке Украины, путинский режим перешёл в совершенно иное качество. Качество оценки импотентным мировым сообществом, возглавляемым вялой хромой уткой Обамой и амёбой Керри.
Сначала Путин и его ОПГ аннексировали Крым. В послевоенной Европе актов аннексии чужих территорий с целью прироста своих земель не было, до марта 2014 года.
Потом Путин и его ОПГ устроили кровавую бойню на востоке Украины, сбили пассажирский Боинг с 298 пассажирами и членами экипажа, устроили массовые убийства под Иловайском и Дебальцево, и возродили подвалы пыток НКВД на оккупированной территории другого государства.
Путин и его ОПГ развязали фашистскую риторику о «Новороссии» и «защите русских» от «фашистской киевской хунты», подливая в этот огонь и преступно-«смачную» риторику от таких персонажей, как сам спикер и вице-спикеры Госдумы.
Потом Путин и его ОПГ, на Совбезе ООН, заблокировали решение о создании трибунала ООН по сбитому Боингу.
За всё это время демократические страны мирового сообщества ввели против путинского режима совершенно беззубые санкции за аннексию Крыма, и чуть более зубастые санкции за всё остальное. «Чуть более», и только. Путин медленно превращался в мирового изгоя, но скорость превращения в такового была слишком низкой. Слишком.
Экономическая и финансовая #БетоннаяСтена, в которую несётся путинский режим, не поднимает российский народ на самоосвобождение и самоочищение по одной простой причине: в своём подавляющем большинстве, больше нет народа в понятии «nation»; остались лишь массы народонаселения. Жалкие количественные остатки «nation» фрагментированы и частично уже выдавлены из страны.
Очевидно, что смена режима в России не будет происходить конституционным путём при помощи выборов, и почти очевидно, что смена режима не произойдёт в результате «российского Майдана» в обозримом будущем.
Но гэбэшные гопники продолжают стрелять (вернее, шмалять) себе по обеим коленкам с двух рук.
Старые чекистские приёмы смены повестки дня при помощи переключения картинки зомбоящика погнали Путина и его ОПГ в Сирию, где кремлёвская мафия искала сразу три выхода из проигранной ею проблемы «Новороссии»: отвлечь массы народонаселения от «украинского вопроса», в котором ничего хорошего уже не вышло, отвлечь массы народонаселения от «вопросов холодильника» и наступающей Бетонной Стены, и принудить Запад к взаимной любви.
Не зная броду, не суйся в воду.
Результат: война на стороне относительно малочисленной группы мусульман против самой многочисленной группы мусульман всего мира, взорванный российский пассажирский самолёт над Синаем, потерянный российский бомбардировщик и убитые российские лётчики, разрыв отношений с Турцией… Но это ещё не всё…
Военные преступления. Военные преступления в Сирии. По какой-то причине, для мирового сообщества аннексия Крыма, сбитый Боинг и война на востоке Украины не являлись военными преступлениями гэбэшного гопника и его ОПГ. Во всяком случае, на Совбезе ООН такой прямой и открытой риторики, таких прямых обвинений никогда не звучало. До этих прошедших выходных. На экстренном заседании Совбеза ООН такие государства, как США, Великобритания и Франция прямо обвинили путинскую Россию в совершении военных преступлений в Сирии.
Да, массы российского народонаселения не поднимутся для свержения преступного диктаторского путинского режима в обозримом будущем. Но мировое сообщество на этих днях совершенно окончательно и бесповоротно списало Путина и его ОПГ, поместив кремлёвского диктатора в один ряд с Саддамом Хусейном и Муаммаром Каддафи. Да, это стало очевидным совершенно окончательно и бесповоротно.
Единственный фактор, отличающий эти аналогии – это захват Путиным и его ОПГ огромного ядерного арсенала, который, каким бы ни был, может нанести непоправимый и неприемлемый урон другим странам.
Поэтому ситуация, действительно, уникальна. С одной стороны – мировой изгой и его преступный режим, возведённый мировым сообществом в ранг преступных режимов типа Хусейна и Каддафи, с которыми расправились и которые пали, а с другой стороны – мировой изгой и его преступный режим, совершивший государственный переворот и имеющий полный контроль над огромным ядерным арсеналом.
Что теперь будет?
Никто не знает.
Но совершенно очевидно, что мировое сообщество имеет гораздо более весомый аргумент выдать много печенек той группе пока нам неизвестных людей, которые совершат дворцовый переворот и выдадут главных российских военных преступников в МУС.
Как бы ни повернулись события в реальности, есть назревающее чувство: развязка мировой проблемы путинской диктатуры наступит раньше, нежели позже. Гэбэшным гопникам из подворотни не обыграть мальчиков из Гарварда и Оксфорда. И они уже взялись за это дело всерьёз.
Бандитська держава Володимира Путіна - The New York Times
http://tsn.ua/svit/banditska-derzhava-volodimira-putina-the-new-york-times-756123.html
"Вони всі там вживають наркотики?": Депутат Європарламенту фон Крамон.
Жертвы рейса MH17 еще долго будут преследовать Путина – Wyborcza
http://zn.ua/WORLD/zhertvy-reysa-mh17-esche-dolgo-budut-presledovat-putina-wyborcza-225745_.htmlРоссийскому президенту становится все сложнее убедить мир, что он может быть надежным партнером. "Боинг 777" компании Malaysia Airlines был сбит по ошибке. Целью должен был стать транспортный самолет армии Украины. В конце концов, вблизи Тореза украинцы действительно потеряли несколько машин до авиакатастрофы малайзийского лайнера.
"Но это все равно не оправдание для военного преступления. Ведь это Россия разожгла войну в Донбассе, это она отправила туда войска и вооружение. Трагедия рейса MH17 была лишь следствием действий Кремля", - пишет на страницах Gazeta Wyborcza обозреватель Роман Имельский.
Он напоминает, как страны Запада, в частности Нидерланды, в свое время очень колебались, наказывать ли Путина санкциями за оккупацию Крыма и развязывание войны против Украины. Убийство 298 человек, среди которых 193 - граждане Королевства Нидерланды, быстро развеяло эти сомнения. Но после первого шока пришел следующий. Сначала боевики, читай: "Россия", не хотели пускать западных экспертов к месту авиакатастрофы, а потом начали ограничивать время их работы. Западные телеканалы показывали, как боевики, снова читай: Россия, затягивали выезд поезда с телами погибших. Состав был вынужден долго стоять в разгар жаркого лета. Такая профанация не могла уложиться в голове среднестатистического жителя демократической страны западного мира. Нидерландские газеты яро начали требовать от правительства Марка Рютте жесткого ответа России. После этого проблем с введением санкций больше не было, и они действуют до сих пор.
"Выводы международной группы следователей снова ударили по Кремлю. Они напомнили западному обществу, что Россия, которая погрязла во лжи об MH17, не заслуживает того, чтобы ей давали шанс на нормализацию отношений. Потому что это дело еще не доведено до конца. Придет время подачи документов на экстрадицию ответственных за трагедию 2014 года, а это будет означать начало дипломатической войны с Москвой. 298 жертв еще долго будут давить на Путина", - говорится в статье.
Вуйку, не на дві частини світ поділився, бо з 252 країн його поздоровили лише керівники 6-ти. Ці 6-ть навіть часткою назвати язик не повернеться, не те щоб частиною!
А це навіть не ляпас, це ГІРШЕ, це 54 розміром та по його "політичним медебейцелам".
І тепер хай доказує своїй кацапні, що він самий розумний та хитрий у світі. Хоча там і у це повірять, такий то народ.., з генетичними вадами у спадщині...
Последний раз редактировалось Bivaliu; 08.10.2016 в 19:50.
"Новороссы" - биологические остатки Российской империи...
Хуйло то из мордвы....
Что же вы строем не ходите?
Пионтковский: Отношение к Путину как к военному преступнику стало необратитмым после вето на Совбезе ООН
http://newsader.com/specialist/piontkovskiy-otnoshenie-k-putinu-kak-k/
Сельский театр. Пьеса "Путин и НАТО"
https://www.youtube.com/watch?v=Cc-iDaZyrqM
"Путин-х#йло!", - активисты избирательного штаба одной из партий Литвы встретили российских пропагандистов нецензурной песней о президенте РФ. ВИДЕО
Литовцы встретили пропагандистов кремлевского "Первого Балтийского Канала" известной нецензурной песней про президента России Владимира Путина.
http://censor.net.ua/video_news/4101...propagandistovКак сообщает Цензор.НЕТ, песня "Путин-х#йло!" прозвучала при появлении пропагандистов в избирательном штабе Движения либералов Литовской Республики (LRLS).
Чи повернув Путін Росії її колишню велич? 5 міфів про Росію спростовує експерт
http://ukrainian.voanews.com/a/russia-myths/3545988.htmlПід час президентських дебатів у 2012 році Барак Обама подав під сумнів заяву свого суперника від республіканців Мітта Ромні про те, що Росія є «геополітичним ворогом США номер один».
«Нам треба повернутися до зовнішньої політики 80-х років, оскільки ‘холодна війна’ закінчилася 20 років тому», – жартував тоді над опонентом нинішній президент США.
Чотири роки пізніше – після російської агресії в Україні та анексії Криму, дедалі більшого політичного тиску всередині самої РФ – багато хто вважає, що Росія насправді становить серйозну загрозу для США та їхніх союзників. Однак все ж багато хто і дотепер не знає, чим справді є Росія.
Видання The Washington Post опублікувало статтю російсько-американської журналістки та автора 9 книг, у тому числі політичної біографії «Людина без обличчя, неймовірне сходження Володимира Путіна» Марії Гессен, у якій ідеться про основні західні міфи щодо Росії та їх розвіяння.
Міф № 1
Росія намагається домогтися перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.
Ідея про те, що Росія намагається допомогти Трампу, стала популярною протягом літа. «Передвиборна кампанія Дональда Трампа може розраховувати принаймні на певну підтримку з боку Москви», – писав один з редакторів видання The Guardian Джуліан Боржер. Це меншою мірою схоже на міф, ніж на теорію змови. Як і більшість теорій змов, усе починається з фактів, до яких відтак приєднуються вигадані зв’язки.
Те, що Путін хотів би бачити на посаді президента США кого завгодно, тільки не Гілларі Клінтон, – це факт. Він закидав їй особисті звинувачення за розпалювання протестів у Росії у 2011-2012 роках, зазначивши, що це «вона задала тон деяким діячам у нашій країні й дала їм сигнал», що спричинив демонстрації. Проте його ніяк не можна назвати прихильником Трампа, усупереч сприйняттю самого мільярдера: Путін назвав Трампа «колоритним», але не «визначним», і згадав його лише двічі.
Доказів існування зв’язків Трампа з Москвою також небагато. Досі немає грошових слідів, що підтверджували б зв’язок Трампа з Кремлем. Колишній менеджер передвиборної кампанії Трампа Пол Манафорт мав відношення до колишнього президента України Віктора Януковича, який зараз перебуває в міжнародному розшуку та переховується в Росії, однак немає доказів того, що під час дебатів Манафорт виступав на боці Москви.
Набагато серйознішими є злами Національного комітету Демократичної партії та штатних виборчих систем, у чому адміністрація Обами в п’ятницю офіційно звинуватила російський уряд. Однак метою цих атак є зрив виборів – але не обов’язково підтримка команди Трампа.
Міф № 2
Путін повернув Росії її колишню велич.
Трамп похвалив Путіна, назвавши його «сильним лідером», який «відбудовує імідж Росії, і також саму Росі». Більшість республіканців згодні з цією характеристикою. Сам Путін заявляв про встановлення стабільності та економічного процвітання в Росії після хаосу і бідності 1990-х років.
Сьогодні пересічний росіянин справді відчуває себе значно краще, ніж 20 років тому, але гірше, ніж п’ять чи навіть два роки тому, коли ціни на нафту, які зростають і падають, не підкоряючись Путіну, були на піку.
Словом «стабільна» охарактеризувати нинішню Росію навряд чи можна, оскільки одна з ознак стабільності – безпека. Хоча важко отримати надійну статистику, за ознаками, в Росії один з найвищих відсотків убивств у світі, і ці показники не поліпшувалися, навіть коли налагоджувалася ситуація в економіці. Гучні вбивства політиків, журналістів і підприємців – причому як мінімум одне з них британські слідчі прямо пов'язали з Путіним – також не викликають відчуття безпеки».
Ще одна ознака стабільності – сильний соціальний захист. Утім, навіть у роки безпрецедентного процвітання Росія майже не інвестувала в інфраструктуру та соціальні послуги, тоді як військові витрати стрімко зростали. Сьогодні в лікарнях Москви пацієнтів просять приносити свої шприци для процедур, як це було в 1990-х роках. Відповіддю уряду на економічний спад останніх років -скорочення витрат на соціальну сферу та загарбання пенсійних фондів простих росіян.
Міф № 3
Переважна більшість росіян підтримує політику Путіна.
Рейтинг Путіна, який сягнув 90% після анексії Криму, справді високий і нині становить близько 82%.
Водночас росіяни не схвалюють роботу прем’єр-міністра Дмитра Медведєва (його нинішній негативний рейтинг становить 51%), кабінету міністрів (55%) і парламенту (62%), хоча всі вони існують тільки для реалізації кремлівської політики, яку диктує безпосередньо Путін. Більшість росіян також говорить, що песимістично ставляться до свого майбутнього.
То як пояснити таку невідповідність? Російські громадяни невлаштовані, неспокійні та хочуть ідентифікувати себе зі символічним лідером чи справою. Вони підтримують Путіна, бо той не залишив їм вибору.
Міф № 4
Російське суспільство підтримує відносно консервативні цінності.
Путін критикує Захід за «заперечення моральних принципів і будь-якої традиційної ідентичності», тоді як Росію видає захисником традиційних цінностей. Уряд Росії добивався закону про моральність - заборонивши «гомосексуальну пропаганду» та всиновлення російських дітей людьми з країн, де легалізовано одностатеві шлюби. У результаті, Росія стала маяком для фрустрованих крайніх правих екстремістів усього світу, яких притягає її видимий традиціоналізм.
Проте на цих екстремістів може чекати розчарування. Росіяни є дуже ліберальними щодо багатьох питань. Більше половини росіян не бачать нічого поганого в дошлюбному сексі, третина не розглядає кохання як необхідну умову для сексу, чверть не бачить нічого поганого в подружній зраді. Росіяни також ліберальні у своїх поглядах на проблему абортів: тільки 20% уважають, що уряд має вжити заходів щодо обмеження або запобігання абортам, порівняно з більш як 40% американців, які вважають, що аборти потрібно заборонити.
«Уряд Путіна продає своїй країні неясне бачення уявного традиційного минулого і ворогів, які, ймовірно, йому загрожують. Ворогами можуть бути сьогодні ЛГБТ, завтра – українці, післязавтра – американці. І доки народ бореться з цими ворогами, Путін залишається при владі», – вважає Маша Гессен.
Міф № 5
Російська політика здебільшого реакція на політику Заходу.
Під час віце-президентських дебатів 4 жовтня кандидати довго сперечалися стосовно політики Клінтон щодо Росії. Республіканець Майк Пенс заявив, що «перезавантаження», ініційоване нібито Клінтон під час її перебування на посаді державного секретаря, призвело до вторгнення Путіна в Україну й агресії в Сирії. Демократ Тім Кейн відстоював твердження про ефективність своєї напарниці, наголошуючи, що Клінтон пішла «нога в ногу з Росією, щоб підписати нову угоду зі скорочення російських ядерних арсеналів».
Як не дивно, Пенс, так і Кейн дотримуються основної позиції: поведінка Росії визначається політикою США. Це міф, який зберігається по обидва боки політичних барикад. Ліві стверджують, що агресивна політика Америки призвела до підвищення агресивності Росії, тоді як праві стверджують, що це американська м’якість дозволяє Росії так поводитися.
Путін пропагує ностальгію за Радянським Союзом і став посилювати антизахідну риторику, ще коли вперше став президентом 17 років тому. Коли з’явилася можливість зі зброєю атакувати колишні радянські республіки, він її використав: у 2008 році Росія фактично анексувала частину Грузії, а 2014 року Кремль анексував частину України. Путіним рухає нездоланне прагнення розширити Росію і утриматися при владі, - вважає авторка.
«Жоден з цих чинників не має нічого спільного зі Сполученими Штатами, незважаючи на російську звичку звинувачувати у своїх проблемах Америку», - йдеться у статті Маші Гессен, опублікованій у виданні The Washington Post.
Последний раз редактировалось Жемчужинк@; 12.10.2016 в 14:57.
Социальные закладки