Показать скрытый текст смотреть будут:
ЩО МОЖУТЬ ВИЯВИТИ?
Порушення, виявлені в ході перевірок, можуть бути найрізноманітніші - від дрібних та незначних (неправильне оформлення цінників) до більш серйозних (наприклад, продаж товарів із простроченим терміном придатності тощо).
Зупинимось на видах порушень, жертвою яких стають ті, кого перевіряють.
1. Неналежна якість товарів (робіт, послуг), відсутність документів, які підтверджують їх якість.
Приклади: відсутність супровідних документів на товар; продаж товарів, на яких не вказано термін придатності або вказано з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів недоброякісних або з простроченим терміном придатності; відсутність на товарах необхідної інформації про виробника, їх споживчих властивостей.
2. Виявлення порушень у порядку розрахунків з покупцями.
Приклади: невидача розрахункових документів; відмова у прийомі зношених купюр; обрахування (обважування) покупця.
3. Невиконання вимог про належне інформування покупців про продавця.
Приклади: невиконання вимог про розміщення на фасаді торгового приміщення вивіски із зазначенням назви суб'єкта господарювання та власника або уповноваженого ним органу; біля входу в приміщення (на видному місці) відсутня інформація про режим роботи.
4. Відсутність необхідної інформації для покупців.
Приклади: у торговому залі не обладнано куток покупця; цінники оформлено з порушенням встановлених вимог.
5. Порушення, пов'язані з контрольно-вимірювальними приладами.
Приклади: відсутність контрольних вагів, державного перевірного клейма на вагах; непроходження вимірювальними приладами державної перевірки у встановлені терміни.
6. Неналежне обладнання торговельних та складських приміщень.
Приклади: відсутність необхідного торговельно-технологічного устаткування або невідповідність його встановленим нормам (холодильне, транспортне устаткування тощо); порушення в складських та торговельних приміщеннях умов зберігання товарів (температурний режим, тара для зберігання, вимоги товарного сусідства тощо).
7. Порушення, пов'язані з обслуговуванням покупців.
Приклади: відсутність умов для примірки товарів особистого користування (одяг, взуття), для перевірки складнотехнічних товарів; відмова в обміні, поверненні товару, зменшенні його ціни у встановлених законодавством випадках.
8. Розміщення реклами, що порушує права споживачів.
Приклад: внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця та засобу поширення, інших вимог, передбачених законодавством, реклама вводить або може ввести в оману її споживачів.
Ліга
Показать скрытый текст Санкции
ЯК МОЖУТЬ ПОКАРАТИ?
Залежно від виду порушення органи Держспоживінспекції можуть застосовувати різні санкції: від безневинних грошових штрафів до припинення відвантаження і навіть діяльності підприємства.*
1. Тимчасове припинення діяльності (пп. 8 п. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону України від 01.12.2005 N 3161-IV), Положення про порядок тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, затверджене Постановою Верховної Ради України від 25.01.95 р. N 26/95-ВР).
Передбачає припинення на певний час (до усунення виявлених недоліків) роботи структурних підрозділів (секцій, відділів, цехів тощо), пов'язаної з обслуговуванням споживачів і реалізацією (виробництвом) товарів. У разі неможливості це здійснити - тимчасово припиняється діяльність суб'єкта господарювання в цілому.
За рішенням Держспоживінспекції й у разі необхідності відповідні приміщення можуть опломбувати. Відбувається це в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів, затвердженою*наказом Держспоживзахисту від 13.02.96 р. N 5.
Підстава для припинення. Діяльність тимчасово припиняється, якщо інші заходи впливу не дали або не дадуть належних результатів, зокрема, у випадку:
а) повторного виявлення протягом 90 календарних днів одного і того ж порушення, а саме:
- реалізації (виробництва) товарів і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів або на які відсутні документи, що підтверджують їх належну якість;
- обману споживачів (обважування, обмірювання, обрахування, використання засобів вимірювання, що не відповідають вимогам нормативних документів, завищення цін і т. ін.);
- приховування товарів від покупців або штучного створення перешкод для їх придбання;
- продажу товарів (надання послуг) без видачі документа, що підтверджує факт їх купівлі (отримання послуги);
- недотримання вимог нормативних документів щодо обміну товарів;
- недотримання вимог нормативних документів у частині порядку виробництва, зберігання, транспортування, реалізації товарів, надання послуг, які можуть спричинити заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживачів;
б) виявлення недоліків, причини яких неможливо усунути негайно, а подальша діяльність суб'єкта господарювання може заподіяти шкоду життю, здоров'ю або майну споживачів;
в) невиконання приписів державних органів у справах захисту прав споживачів про припинення порушень прав споживачів.
Рішення про тимчасове припинення діяльності приймається на підставі Акта перевірки і оформляється приписом органу Держспоживінспекції. Копія цього припису направляється суб'єкту господарювання або вручається його представнику.*
...
Виняток. Не допускається тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання, що здійснює роздрібний продаж продовольчих товарів першої необхідності і є єдиним у населеному пункті.
2. Припинення відвантаження і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг (пп. 6 п. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону України від 01.12.2005 N 3161-IV), Положення про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затверджене Постановою Верховної Ради України від 25.01.95 р. N 26/95-ВР).
Підстава для припинення. Рішення про припинення (заборону) відвантаження, реалізації (продажу) товарів, виконання робіт і надання послуг приймається у разі виявлення під час перевірки:
а) товарів, робіт, послуг, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів;
б) порушення умов зберігання, транспортування, реалізації (продажу) товарів, виконання робіт і надання послуг, які погіршують їх якість або створюють небезпеку для життя, здоров'я споживачів, можуть заподіяти шкоду їх майну або навколишньому природному середовищу;
в) відсутності документів, що посвідчують (підтверджують) належну якість і безпеку товарів, робіт, послуг.
Рішення про припинення відвантаження (реалізації, виробництва) може бути прийняте і після проведення перевірки. Так, Держспоживінспекція приймає рішення:*
а) про припинення (заборону) відвантаження, реалізації (продажу) та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг суб'єктами господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг у разі виявлення:
- товарів, робіт, послуг, недоліки яких мають системний чи поширений характер або виявлені внаслідок дослідження (експертизи) чи аналізу інших матеріалів, пов'язаних з перевіркою, проведеною службовою особою цього органу;
- причин, наявність яких не дозволяє відвантажувати, реалізовувати (продавати) і виробляти товари, продовжувати виконання робіт і надання послуг згідно з вимогами нормативних документів, а їх усунення потребує тривалого часу і здійснення комплексу організаційно-технічних заходів;
б) про припинення (заборону) відвантаження і реалізації суб'єктами господарювання сфери виробництва товарів, які:
- створюють небезпеку для життя, здоров'я споживачів або можуть заподіяти шкоду їх майну або навколишньому природному середовищу;
- мають виробничі недоліки, які виявлено повторно протягом року або характер яких свідчить про їх поширеність.
Рішення Держспоживінспекції приймається на підставі Акта перевірки, результатів дослідження (експертизи) якості товарів, робіт, послуг, а також інших матеріалів цієї перевірки й оформляється у вигляді припису
Відновлення "відвантаження, виконання, надання". Відновлення здійснюється з письмового дозволу органів Держспоживінспекції на підставі:*
- повторної перевірки якості товарів, робіт і послуг, які не відповідали вимогам нормативних документів, а також здійснення заходів щодо усунення недоліків, виявлених попередньою перевіркою;
- контрольної перевірки якості товарів, відвантаження і реалізація яких були припинені (заборонені). Контрольна перевірка здійснюється на складі готової продукції або в експедиції.
Рішення про проведення повторної або контрольної перевірки повинно прийматися на другий робочий день після отримання письмового повідомлення суб'єкта господарювання про усунення недоліків. Витрати, пов'язані з проведенням цих перевірок, відносяться на рахунок того, хто перевіряється.
3. Опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також несправних, з неправильними показаннями і т. ін. засобів вимірювальної техніки (пп. 9 п. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону України від 01.12.2005 N 3161-IV), Інструкція про порядок опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів, затверджена наказом Державного комітету України у справах захисту прав споживачів від 13.02.96 р. N 5).
Здійснюється з метою:
- недопущення подальшого порушення тим, хто перевіряється, прав споживачів;
- забезпечення належного контролю за усуненням суб'єктом господарювання виявлених перевіркою недоліків;
- недопущення несанкціонованого використання опломбованого приміщення і техніки під час перевірки або після неї.
Забороняється опломбовувати приміщення, якщо це:
- позбавить суб'єкта господарювання можливості усунути недоліки, виявлені перевіркою;
- викличе фактичне припинення діяльності суб'єкта господарювання, який надає соціально необхідні послуги і є єдиним у населеному пункті (в районі міста з територіальним поділом), крім випадків, коли його подальша діяльність створює небезпеку для життя, здоров'я споживачів, може заподіяти шкоду їх майну або навколишньому природному середовищу.
4. Штрафні санкції. Встановлені ст. 23 Закону "Про захист прав споживачів" в редакції від 01.12.2005 N 3161-IV, Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. N 1177
5. Штрафи, встановлені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 р. N 481/95-ВР
Держспоживінспекція може застосовувати фінансові санкції за*ст. 17 Закону N 481/95-ВР
Згідно зі ст. 153 Закону N 481/95-ВР заборонено продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів:
Заборонено також продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.
6. Штрафні санкції, встановлені ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 N 2735 (далі - Закон N 2735), а також ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 N 2736
Справи про накладення штрафів за вказані порушення розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками. Суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити штраф у 15-денний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Сплата штрафу не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності за шкоду, завдану споживачам (користувачам) продукції. *
7. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1. Рекламодавці, винні:
- у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
- у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
- у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
- у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
- у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.
Штраф дорівнює п'ятикратній вартості розповсюдженої реклами.
2. Виробники реклами, винні в порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами, - в розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами.
3. Розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження і розміщення реклами, - в розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
4. Рекламодавці, виробники реклами та розповсюджувачі реклами за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості реклами Держспоживстандарту і його територіальним органам сплачують штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне здійснення перерахованих вище порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України "Про рекламу", на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Важливо пам'ятати, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, тобто безпосередньо Держспоживінспекцією.*
Крім того, з метою захисту інтересів споживачів реклами Держспоживінспекція може звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.*
8. Адміністративна відповідальність.
Органи Держспоживінспекції мають право складати протоколи про такі адміністративні правопорушення:*
1) заготівля з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забрудненої понад допустимі рівні (ст. 422 КпАП), тягне накладення штрафу з конфіскацією зазначеної продукції або без такої на громадян - від восьми до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) (136 - 425 грн.); на посадових осіб - від п'ятнадцяти до п'ятдесяти нмдг (255 - 850 грн.);
2) роздрібна або оптова, включаючи імпорт чи експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору (ч. 1 ст. 156 КпАП) тягне за собою накладення штрафу від 50 до 200 нмдг (850 - 3400 грн.) з конфіскацією предметів торгівлі і виручки, отриманої від їх продажу;*
3) порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами (ч. 2 ст. 156 КпАП), а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), тягне за собою накладення штрафу від 30 до 100 нмдг (510 - 1700 грн.);*
4) демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (ст. 1646 КпАП);
5) порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів (ст. 1647 КпАП).
Справи про такі адміністративні правопорушення розглядають судді районних, районних у місті, міських судів.
Крім того, органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів мають право самостійно накладати адміністративні штрафи за порушення законодавства про захист прав громадян-споживачів, перелік яких встановлено ст. 2444 КпАП. Зокрема:
1) ухилення посадових осіб і громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб органів Держспоживстандарту про усунення порушень прав споживачів (ч. 2 ст. 1882) тягне за собою накладення штрафу від 1 до 18 нмдг (17 - 306 грн.);
2) порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками підприємств і громадянами-підприємцями (ст. 155 КпАП) тягне за собою накладення штрафу від 1 до 10 нмдг (17 - 170 грн.). При здійсненні особою повторного порушення протягом року - від 5 до 27 нмдг (85 - 459 грн.);
3) обмірювання, обважування, обрахування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками підприємства і громадянами-підприємцями при реалізації товарів, виконанні робіт, наданні послуг, якщо матеріальна шкода, заподіяна таким обманом, не перевищує 3 нмдг (ст. 1552 КпАП), тягне за собою накладення штрафу від 2 до 15 нмдг (34 - 255 грн.). При здійсненні особою повторного порушення протягом року - від 10 до 20 нмдг. При перевищенні суми шкоди 3 нмдг може наставати кримінальна відповідальність за ст. 225 Кримінального кодексу.
Звертаємо увагу, що попередня редакція Закону України "Про захист прав споживачів" (редакція Закону України від 15 грудня 1993 року N 3682-XII) передбачала можливість вилучення неякісних товарів, документів, інших предметів, які свідчать про порушення прав споживачів. Нова редакція Закону України "Про захист прав споживачів" (від 01.12.2005 N 3161-IV), що набрала чинності в основній частині з 13.01.2006 р., не передбачає такого права.
Ліга
Тема: 
Сообщение от ATTORNEY AT LAW
У него своеобразная точка зрение и личный подход к правоприменению в сфере налогового законодательства
Социальные закладки