mamay,
Net-man, про яку свободу ви кажете? Коли українець у радянській армії не міг розмовляти українською!
- Ой, й не кажіть - яка трагедія.

Ви навіть не уявляєте, як важко з цього приводу кримським татарам - вони ж не можуть в українській армії розмовляти татарською...
Про яку свободу ви кажете коли вчитель української, як і других національних мов радянського союзу отримував зарплатню на 15% меншу за викладача російської!..
- Так, дійсно. Але при тій системі навіть висококваліфікований інженер отримував менш ніж якийсь там токар. Але то були лише недоліки системи, які обов`язково повинні бути у будь-якій системі, бо ми живемо у реальному світі. Хіба ні?
- Що ж до конкретики наведенного вами приклада - вважаю, що то було принаймні обгрунтовано. Якщо йдеться про мову, яка не є державною і, відповідно, вивчається менш посиленно, на мою думку, то є нормально для багатонаціональної країни. У цьому контексті можна говорити лише про те, що у радянській системі освіти було нехтування мовами взагалі - із цим можу погодитись.
- Бо в розвинених країнах люди говорять декількома мовами, а не займаються розповсюдженням ненависті до спорідненої мови сусідньої держави. Мене, наприклад, дуже вразило, що розповідали мої знайомі про свої поїздки за кордон. Наприклад, якщо їдуть до східної Європи (йдеться, як ви розумієте, вже не про россіян, а про наших з вами співвітчизників), то там їх розуміють лише россійською. Бо наші люди інших мов, окрім своєї та "мови клятих москалів" аж ніяких інших і не знають. А у В`єтнамі (навіть не розвинена країна) так взагалі тамтешні діти питають в наших щодо англійської, німецької, французської та інших європейських мов, і, коли розуміють, хто перед ними - посміхаються і говорять до наших співвітчизників теж таки російською.
І що ж за часів незалежності змінилося, окрім того, що викладачів зрівняли в зарплатні?
- Чи наші діти, що народилися на світ вже за часів незалежності можуть похвалитися, що вільно володіють декількома європейськими мовами? Навряд. А ось це, на мій погляд, і є суттєво - бо за часів Радянського Союзу в Україні освіта була доступна кожному громадянину, і вчитися, чи залишатися бидлом - то був особистий вибір кожного.
- А в незалежній Україні цей вибір за наших дітей вже зроблено, якщо твій соціальний статус не є достатнім, то ти маєш залишатися бидлом назавжди. То ж висновок: ще 20 років тому хто хтів, міг вивчати будь яку мову, і не тільки мову. А зараз - хоча б нагодувати людей, яка вже там мова...
Социальные закладки