Показать скрытый текст Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з математики
Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з математики
Навчальні письмові завдання з математики учні вико¬нують у зошитах у клітинку.
Запис математичних завдань розпочинають на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
Між записами дати, назви роботи та її виду в зошитах з математики пропускають одну клітинку.
Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики пропускають чотири клітинки для виставляння оцінки та для поміток учителя.
Літери і цифри рекомендується писати у клітинці зошита похило, кожну цифру, знак і літеру записувати в окремій клітинці.
Цифри в 1-4 класах записуються висотою в одну клітинку. Малі літери в 1-2 класах – висотою в одну клітинку, в 3-4 кла¬сах – 2/3 клітинки. Великі літери в 1-4 класах пишуть заввишки в півто¬ри клітинки.
Математичні вирази можна розміщувати в рядок або в стовпчик.
Між виразами відстань добирають довільно (2-3 клітинки), але з дотриманням си¬метрії та економії паперу.
Для полегшення пошуку способу розв’язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: схему, таблицю, графічні умовні позначення, малюнок, орієнтуючись на опорні слова тексту. Добір форми скороченого запису задачі учень здійснює самостійно. Незначні неточності в записі короткої умови не впливають на оцінку.
У запитанні задачі найменування одиниць величини пишуть повністю, наприклад:
Скільки кілограмів картоплі в двох кошиках?
Після чисел найменування пишуть скорочено (відповідно до Державного стандарту України «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила» (ДТСУ 3582-97), затвердженого наказом Держстандарту України від 4 липня 1997 р. № 391):
– без крапки: 3 мм, 5 см, 7 дм, 9 м, 12 км; 2г, 7 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 17 хв, 15 год; 15 грн;
– крапка ставиться після скороченого найменування грошової оди¬ниці – копійки: 20 к.
Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с), 17 км/год (або 17 км за 1 год).
Одиниці площі: 18 см2, 31 дм2, 73 м2 . Висота цифри 2 біля літери орієнтовно становить 1/2 клітинки.
Назви предметів біля цифри записують за правилами ско¬рочень: 8 д. (8 дерев), 14 гр. (14 грибів), 36 ябл. (36 яблук).
У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: учень прочитав 5 казок.
У 1 і 2 класах відповідь задачі записують коротко, наприклад: 7 кг цукру. Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3 класу, її слід будувати за загаль¬ними правилами побудови речень (відповідей на запитання).
У складеній задачі після кожної дії, окрім останньої, коротко записується пояснення, наприклад:
1) 18 + 9 = 27 (кг ) – зібрали яблук.
2) 27 : 3 = 9 (кг)
Відповідь: в один ящик умістилось 9 кг яблук.
Орієнтовні вимоги до перевірки письмових робіт
Учителю рекомендується систематично перевіряти та оцінювати якість вико¬нання учнями кожної письмової роботи, оскільки це дає можливість виз¬начити рівень засвоєння знань, умінь та навичок і планувати на діагностувальній основі навчально-корекційну роботу.
Усі письмові роботи навчального і контрольного характеру перевіряються до наступного уроку. Після перевіреної роботи рекомендується виконувати роботу над помилками колективно під керівництвом учителя чи самостійно.
Кожен вид помилок як з мови, так і з математики потребує від учи¬теля відповідного способу виправлення.
Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку для практичного вправляння дає зразок правильного їх написання.
Під час формування графічних навичок допускається виправлення форми літери чи цифри з метою вказування, де саме учень припускається помилки. Неправильність нахи¬лу помічається похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно.
Граматичні та пунктуаційні помилки вчитель підкреслює і виправляє власноруч.
Стилістичні і лексичні - підкреслює хвилястою лінією. На наступних уроках найтиповіші з них колективно обговорю¬ються, внаслідок чого неправильно побудовані речення удосконалюються і записуються в зошит.
До виправлення помилок у письмових роботах учитель може підходити диференційовано: у зошитах учнів, які навчаються на достатньому і високому рівнях, підкреслити слово з помилкою, в інших учнів – підкреслити помилку. Саме виправлення пропонується зроби¬ти учням під час виконання роботи над помилками. Виправляти записи повністю бажано в зошитах учнів, які неспроможні зробити це самостійно. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду.
Помічену в обчисленнях помилку вчителю рекомендується тільки підкреслити, а учню - правильно обчислити й виправити її. У зошитах учнів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний.
Виправляти неправильний результат по написаному не рекомендується.
Якщо учень помилився під час розв’язування складеної задачі в до¬борі дії чи в обчисленнях у ній, бажано запропонувати, щоб він правильно розв’язав усю задачу і заново записав її розв’язання.
Якщо задача розв’язана правильно, але неправильно сформу¬льовано пояснення чи відповідь, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати й записати заново.
Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення по¬милок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу Правильно, Уже значно краще тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно пастою червоного кольору.
МАТЕМАТИКА
Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є складники предметної компетентності – знання, уміння та навички, здатність їх застосовувати у навчальних і життєвих ситуаціях.
Контроль навчальних досягнень учнів рекомендуємо здійснювати шляхом поточної перевірки (1–4 класи) і тематичної перевірки (2–4 класи).
Поточну перевірку рекомендуємо проводити в усній і письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Цей вид контролю передбачається учителем під час підготовки до кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі самостійної роботи — короткотривалої (10–15 хвилин) письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Поточний контроль не обов’язково проводиться фронтально; його результати не завжди відображаються у балах.
Тематичну перевірку радимо здійснювати в письмовій формі. Вона охоплює зміст теми або логічно завершеної її частини. Проводити її доцільно у вигляді контрольної роботи – комбінованої або роботи тестового характеру – 4 рази за семестр. Бажано, щоб робота містила 14 математичних операцій (арифметичних дій, визначення порядку дій, встановлення відношень, перетворення одиниць величини, логічних дій тощо) у другому класі, 16 – у третьому, 18 – у четвертому.
Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв.
Окремим видом тематичного контролю може бути перевірка навичок усних обчислень у межах програмових вимог. Перевірку доцільно здійснювати один раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках тощо). Обсяг роботи має містити не більше 12 математичних операцій.
Перевірка навчальних досягнень учнів в усній формі
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів в усній формі є: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура математичного мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.
Критеріями оцінювання письмових робіт є правильність і обсяг виконаної роботи.
Під час перевірки слід розрізняти грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки рекомендуємо прирівнювати до однієї грубої.
До грубих помилок належать:
- неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок
- неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія)
- незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей
- невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.
Негрубими помилками є:
- неправильно виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;
- відсутність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим результатам
- не доведене до логічного кінця перетворення величин;
- неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі
- неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання
- помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.
Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.
Оцінювання контрольної роботи тестового характеру рекомендуємо здійснювати таким чином: якщо завданням перевіряється одна математична операція, то за кожну правильну відповідь виставляється 1 бал, за неправильну відповідь або невиконане завдання – 0; якщо перевіряється дві та більше математичні операції, за кожну виконану правильно виставляється по 1 балу. Водночас, якщо в складеній сюжетній задачі правильно виконано деякі дії, але правильного розв’язку задачі не одержано, то ставиться 1 бал. Всі бали додаються й одержаний загальний бал переводиться в оцінку за шкалою.
Тема: 
Сообщение от Катька Васьковна
как еще короче - не знаю. Разлили. Использовали. Осталось. - 3 главных слова, мне так кажется
мне кажется, у нас помягче
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки