Дмитро Заєць
24 мая в 15:40 ·
Про тест ЗНО-2017 з української мови та літератури
Попри анонсовану МОН зміну підходів до змісту тестів ЗНО для підвищення їх якості, цьогорічне ЗНО з української мови та літератури викликає набагато більше зауважень, ніж торішнє. По-перше, суттєво зріс рівень складності завдань як з мови, так і з літератури. При цьому керівництво УЦОЯО заперечує цю зміну, а це принципово, адже цього року вступати до ВНЗ можна буде й за минулорічними сертифікатами. По-друге, деякі питання є сумнівними, не відповідають рівню стандарту або й самій програмі ЗНО. Ось декілька прикладів:
Питання 2. «На перший склад падає наголос у слові: А цінник; Б течія; В русло; Г випадок». З формальної точки зору це питання важко заперечити, адже низка авторитетних словників (словник наголосів А. Погрібного, радянський «Академічний тлумачний словник української мови» (СУМ) справді подають як норму такі наголоси, як вИпадок, течіЯ, руслО, ціннИк. Але облишмо формалізм і спитаймо: хіба часто хтось із нас у житті чув наголос на другому складі в слові «цінник», та й у слові «русло»? Незрозуміло, яким чином учні взагалі мають готуватися до виконання завдань такого типу, адже чинна програма вимагає вміння наголошувати БУДЬ-ЯКІ слова відповідно до орфоепічних норм, а оскільки жодного офіційного переліку слів, наголос яких потрібно знати обов’язково, в програмі ЗНО та підручниках немає, то виконання подібних завдань перетворюється на таку собі лотерею чи перевірку вміння вгадувати, які слова, на думку авторів тесту, важливо вміти правильно наголошувати.
Номер 12. «Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка…» Це питання суперечить чинній програмі ЗНО, бо перевіряє знання з розділів «Фонетика. Графіка», а саме: співвідношення між звуками та літерами, звукове значення літер щ, я, ю, є, ї, подвоєних літер тощо,– а жодної з цих тем немає в чинній програмі (на відміну від минулорічної).
Питання 17. «Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченні…» Правильність відповіді «Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси» не викликає сумнівів через очевидну ненормативність форми «найекстраординарніший», проте рядок «Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень» також не є бездоганним, оскільки ступінь порівняння «найзаповітніший» є сумнівним із семантичної точки зору. Слово «заповітний» означає «найцінніший», «найважливіший», «омріяний» тощо, тобто вже виражає високий ступінь вияву ознаки. Спробуймо утворити від цього слова інші форми ступенів порівняння, як-от: заповітніший, більш заповітний, менш заповітний, найменш заповітний – відчувається їх безглуздість та смислова недоречність. Форму «найзаповітніший» справді вживали у своїх творах деякі письменники, та цим не можна однозначно обґрунтувати її нормативність.
Питання 25 («З’ясуйте, яким членом речення є виділене слово…») також частково суперечить чинній програмі ЗНО, оскільки, на відміну від програми минулого року, у ній відсутнє формулювання про «способи вираження підметів, присудків, додатків, обставин, означень», а завдання перевіряє саме вміння встановлювати різноманітні синтаксичні ролі інфінітива. Таке питання можна кваліфікувати як питання підвищеного рівня складності з теми «Головні та другорядні члени речення» – для рівня стандарту з української мови воно є заскладним. Варто звернути увагу також на те, що питання на відповідність, які коштують найдорожче, майже повністю зосереджені на перевірці знань з розділу «Синтаксис» (типи складнопідрядних, односкладних речень, члени речення), тобто суто теоретичних, абстрактних знань, які не впливають на грамотність письмового та усного мовлення.
Питання 28 («З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні…») містить сумнівний випадок кваліфікації частин мови, який виходить за межі шкільної програми. Слово «останнє» пропонується тлумачити як іменник, проте таке формулювання є некоректним, бо йдеться радше про субстантивований прикметник «останній», який іноді може виступати в ролі іменника середнього роду (останнє). Частину поданого речення можна переробити на синонімічну «останнє з того, що я роблю», «останнє серед робленого мною», «остання моя дія» тощо, а це дає підставу вважати слово «останнє» прикметником –такого варіанту серед запропонованих немає. На мою думку, теоретичні завдання ЗНО, дидактична доцільність яких є сумнівною апріорі, у жодному разі не можуть містити некоректних або суперечливих формулювань. Прикро бачити в питаннях і лексичні помилки, як-то: «Найбільшою популярністю на вітчизняних буккросингових полицях користуються книги…» (питання 29) – адже правильно «мають популярність», а не «користуються популярністю» (калька з російської).
Низку помітних недоліків мають і питання з української літератури. Так, у питанні 35 «В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна...» сказано про…» запропоновано як правильну відповідь «Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)», проте правильніше було би сказати: «Ігоря (уривок про загибель князя Ігоря, «Повість минулих літ»), адже ще не йдеться про помсту Ольги за смерть чоловіка, а про саму цю смерть. Питання 40, 43, 55 перевіряють лише те, наскільки добре учень пам’ятає другорядні епізоди з сюжету низки творів (епізод із обранням Карпа Кайдаша десяцьким у питанні 40, епізод із казкою про дерева, яку розповідає Мойсей своєму народові в однойменній поемі Франка, для питання 43; розповідь Петра, героя «Наталки Полтавки», про відвідання театру в Харкові – у питанні 55). Безумовно, учасник ЗНО має орієнтуватися в змісті програмних творів, проте через дуже велику кількість творів у програмі зацикленість на другорядних деталях не є достатньо вмотивованою.
У тесті є й помилки, і некоректні питання, і забагато питань значного рівня складності, і навіть прикрі технічні ляпи (так, у 20 питанні варіант «змогли, важкими французькими звуками, приділила» повторюється двічі). Є претензії й до низки інших питань, а питання 42 (чи не вперше за історію ЗНО) одразу визнала суперечливим сама експертна комісія зі встановлення правильних відповідей. Загалом, на превеликий жаль, роботу команди УЦОЯО над змістом першого цьогорічного тестування можна оцінити як незадовільну.
https://www.facebook.com/dmitry.zayets/posts/1467573916627830
Тема: 
Сообщение от Наташа_Т
Показать скрытый текст
Разбор полетов ЗНО по украинскому, и за ударения тоже.
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки