Какие потери нанесла УПА Вермахту и Советской Армии

[znv222]

А чого вам треба?....
Калькулятор в руки-і вперед!
Рахуйте,порівнюйте,хто вам заважає....

Я вже все порахував
Чекаю ваших результатів....
Щоб не казали про "фальсифікацію"

Нащо стільки мороки?
Порахуймо все разом.....
Окремі битви шукати на сайт УПА....

Я джерела наводив...
Бажаєш щось конкретніше-спитай це у вояків УПА...
Я ж там не був

Про те,що тобі забагато треба
І джерела,і щоб окремо по всім боям.....
"Зажрались"(с)

Браво, UPA, брависсимо!!!! Аплодирую стоя!!!
Ничего-ничего, потерпи еще немного... держи оборону...
Вот уже и wertu появился... А там и остальные подтянутся...если, конечно, будет, что сказать...конкретное... Тогда полегче станет... маненько...

[капитан]

Браво, UPA, брависсимо!!!! Аплодирую стоя!!!
Ничего-ничего, потерпи еще немного... держи оборону...
Вот уже и wertu появился... А там и остальные подтянутся...если, конечно, будет, что сказать...конкретное... Тогда полегче станет... маненько...

Да настоящий хуторянин, Твердолобый партизан. Сочувствую. Вот умища то прёт!!!

[Фэй]

Немцы очень трепетно относились к своим потерям. Например, при взятии Брестской крепости 45-ая дивизия немцев потеряла до 500 чел. Так об этих ожесточенных боях есть многочисленные упоминания.

Не путайте потери во время фронтовых операций и в борьбе с партизанами..
Во время фронтовых погибало всегда больше солдат..
В тылу немцев было гораздо меньше. Даже не во всех населенных пунктах были немецкие гарнизоны, в мелких - только полицаи из местных..

Партизаны в основном взрывали коммуникации, другие диверсии, охрана своих сел.. Диверсионные отряды - сбор разведданных, и опять диверсии.. Перебить немецкие гарнизоны - это не было самым главным..

УПА тоже партизанили, но далеко не все отряды.. В соседней ветке уже говорилось об этом. Те, что по заданию немцев боролись с советскими партизанами, немцев не уничтожали. Те что сражались с немцами, вели такую же тактику, как советские партизаны.. Только донесений в центр не слали со статистикой потерь и побед..

Поэтому все подсчеты - это очень примерно, точных цифр нет и не будет..

[magentis]

Не путайте потери во время фронтовых операций и в борьбе с партизанами..
Во время фронтовых погибало всегда больше солдат..
В тылу немцев было гораздо меньше. Даже не во всех населенных пунктах были немецкие гарнизоны, в мелких - только полицаи из местных..

Партизаны в основном взрывали коммуникации, другие диверсии, охрана своих сел.. Диверсионные отряды - сбор разведданных, и опять диверсии.. Перебить немецкие гарнизоны - это не было самым главным..

УПА тоже партизанили, но далеко не все отряды.. В соседней ветке уже говорилось об этом. Те, что по заданию немцев боролись с советскими партизанами, немцев не уничтожали. Те что сражались с немцами, вели такую же тактику, как советские партизаны.. Только донесений в центр не слали со статистикой потерь и побед..

Поэтому все подсчеты - это очень примерно, точных цифр нет и не будет..

Даже примерные цифры могут о многом говорить.
Потери партизан и войск СА от действий УПА, я допускаю, могут быть не вполне точными (хотя документ от советского командования здесь уже приводили). Все таки учет потерь в СА всегда был не на высоте.
Учет у немцев всегда был довольно корректен (речь не идет о последних днях Рейха).
Поэтому потери немцев от действий УПА, скажем в 3 тыс. чел., наверняка есть в немецких источниках.

[magentis]

UPA, у меня очень хорошее настроение. И я не поленюсь завтра посчитать в Ваших "Ста битвах" сколько же немецких солдат погибло от действий УПА. И калькулятор у меня хороший.
А потом выложу эти цифры.
Если Вы только ссылку не уберете.

[magentis]

Мне хватили и нескольких минут, чтобы подсчитать. Из боев по ссылке форумчанина UPA.
Итак прямые потери УПА составляют - 24 чел.
Прямые потери Вермахта - 1074 чел.
Помимо таких грандиозных сражений есть еще такие эпизоды.
- разгромили лагерь и освободили много людей
- освободили из тюрьмы много людей
- заставили немцев сидеть постоянно в Кременце.
- освобождено много из тюрем. Много амуниции взято
- очистили 2000 кв. км.
Сколько там погибло солдат Вермахта - неизвестно.
Характерны соотношения потерь УПА и Вермахта в отдельных бой-столкновениях.
УПА - Вермахт
1 - 7
2 - 20
4 - 60
10 - 58
0 - 50
0 - 20
1 - 16
4 - 250
0 - 181
0 - 80
0 - 56
0 - 96
2 - 120
0 - 60

Ноль в графе УПА иногда означает, что данных нет.
Я думаю, что с такими цифрами эффективности УПА, один ее батальон кардинально бы решил судьбу на Восточном фронте.
Если кто сомневается, прошу подсчитать. Если ошибся в расчетах, принесу извинения.

[RJK]

Маленькая часть "геройств" оуновских бандюков, локальные данные по Волыни:

Із звіту - за 20 днів, з 29.Х.1943 р., сотня "Палія": "Переловили двох комунарів, зліквідували. Наша СБ зліквідувала також 10 люду в с. Бегень, у Ставках переловлено одного комунара Івана Ващенка. З.Х.43 р. в Дядьковичах арештовано татарку, зліквідовано, а майно передане до місцевої господарчої частини. Арештували дезертира з відділу "Орла", зброю забрали, а його скарали
Із акту "Матвія", Березнівський район: "... Боївка "Жмайла" скарала на смерть Арсена Воложнюка, знищила Павла Мельника, він був за Совітів головою. Дня 16.VI.44 р. боївка "Олега" вночі скалічила Захарчучку, яка в больньниці померла.

Із звіту поліційно-виконавчого відділу УПА за півроку по Березнівській окрузі:
а) скарано за комунізм - 111 осіб.
б) сексотство - 59.
в) НКВД - 67.
г) родини - 70
307 осіб
Протоколи дано
5.V.44 р. Слава Україні! Героям Слава!
"Чорний"

Із грипса: "У селі Мізочку (Здолбунівського району) знищено полоненого кацапа ... У с. Борщівка забрано вчительку і її чоловіка, їх знищено.
Слава Україні!
"Тур"

" У ніч з 21 на 22 грудня 1945 р. в с. Забороль банда забрала сім'ю Коток Лукерії Мануїлівни, три душі - дочку Надію Василівну, 1927 р., сина Вадима, який повернувся з катогри (Німеччина) і всіх знищила. Оселя повністю пограбована."
Прокурор району Воронцов

"29 грудня 1945 р. у с. Птича, Вербського району націоналістична банда по-звірячому закатувала сім'ю демобілізоваоно солдата Максимова Григорія Андрійовича - його повісили в дворі оселі, дружина його Параскева Петрівна і 9-річна дочка Ганна живцем спалені в будинку."
Прокурор району

"21 січня в с. Пирятин, Вербського району оунівці зарубали сокирою Дацюк, а дочку її, Віру, яка намагалась рятуватись втечею, вбили з гвинтівки. 28 січня 46 р. на хуторі Свидовець забито демобілізованого червоноармійця, орденоносця Олексія Кузьмича Боровського, йому 38 років. У с. Острів на другий день коляд оунівці закатували сім'ю Кондратюка Прокопа, його дочку і сина ..."
Прокурор Колесниченко

Із звіту прокурора Ровенської області Комолова: "7 січня 1946 р. в с. Самостріли Корецького району СБ розстріляло двох комсомольців - Василя Чуб'юка та Андрія Марчука. Кров'ю закатованих до стіни хати була приклеєна записка з погрозами на адресу всіх хто буде йти за радянською владою."

Острог. 13 квітня 1948 р. у с. Завизів у приміщенні школи під час демонстрування кіно убиті бандерівцями Василь Іванович Никифоров і Трохим Назарович Олійник. Цей злочин вчинила банда з підрайону "Далекого".
22 травня 1948 р. на дорозі в Хорів, біля лісу, бандерівці полонили голову сільради із Коростова Сергія Андрійовича Українця, 1913 р. і смертельно поглумились над ним. 6 червня того ж року в с. Бочаниця оунівці вбили Василину Іванівну Ковалець
Ці та інші звірства в районі творила зграя "Верещаки".

Корець. Осінь 1945 р. У с. Богданівка повішений Данило Ющук, у с. Бриків -Іван Свиридюк, вбитий дільничий уповноважнений райвідділу міліції Малишев, міліціонер Скубик та жителі Черняк, Павлюк, Сухий, Ющук. Грудень 1947 року. У Кобильні замордовано Дмитра Фотійовича Бриковця, зав. хатою-читальнею, і вкинуто в колодязь. В с. Коза убита комсомолка Ліза Федорівна Варкочук.
Ці та багато інших слодіянь здійснили бойовики районного провідника ОУН-УПА "Діброви" (Опанас Данилович Загиней), банди "Усатого" (Федір Лук'яняук), "Хорошого" (Табачук Йосип Данилович), "Павла", "Куща", "Максима", "Пташки". На їх рахунку майже триста людських життів, 58 діток.

Архівний документ - "Комунікат" чолового вбивці "Сікори" з Зарічненського району: "Хутір Святиця біля с. Неговичі. Персональні дані зліквідованих Сапіг -Назар Борисович, 1902 р., Зося Назарівна, 1925 р., Юхима Олексіївна, 1902 р., Віра, 1929 р., Рая, 1936 р., Потапчуки - Михайло Данилович, 1911, Єва Борисівна, 1922, Микола, 1934, здійснено 7.VІІІ.1948 р.

Сарни. У Клесові на квартирі вбитий влітку 1944 р. голова сільради, закатовано Антона Захаревича і всю його сім'ю в кількості 11 душ. Трагедія сталася 2 березня 1944 року. По звірячому замордовано у Федорівці Антона Максимовича Михеревича, банда зробила цей злочин 24 червня 1944 року.
Село Комарівка біля Степані, Вбиті в жовтні 1945 р. Анастасія Микитівна Ткачук, 1921, її дочка Василина Андріївна, Филимон Онисимович Чижевський, Микола Максимович Жук - комсомолець з с. Малий Мидськ - він віз кінофільм у село і 13 липня 1948 р. над ним жорстоко познущались бандерівці.

Тучин. Рік 1943-ій. Знищено сім'ї Сергія Сизкова - 7 душ, Дмитра Івановича Батухіна, полячка Рибацька. Рік 1945-й. Банда ОУН винищила родину Володимира
Тимофійовича Шевчука, Г.М. Марчука і його сина Володимира, голову сільради Миколу Радіоновича Жучка і його сина Сергія, Євфросинію Погошевську з сином Миколою, Дарію Мойсеївну Дубину.

Гоща. Банда "Дем'яна" - "Грача" (Віктор Іванович Друзюк) 1 травня 1945 року у Симонові поглумились над Ананієм Йосиповичем Супрунцем, Христиною Симончук, Марією Кондравіною Лукащук, Захаром Григоровичем Лукащуком, Сидором Дем'яновичем Винокуром, його дружиною Ксенією Іллівною,
і сином його - Антоном.

Повідомлення з відділу "Яреми" (УПА, 1 група). 6.Ч/І.43 р.: "... Сотня "Крука" напала на більшовиків, вбито 80 осіб, наліт на полсьську кольонію Стахнівку - 1 вбито 60 ляхів і спалено половину кольонії, наші втрати - 17 вбитих.
(Підпис і печатка з тризубом)

"Червоный прапор, 29.12.1990г.

Острог. У селах Плоске і Верхів 1 серпня 1948 року закатована Дарія Михайлівна Защик, 1888 року народження, вона жала в полі жито, там її кров'ю зросились снопи. Убитий голова сільради Макар Прокопович Гайдук -демобілізований солдат-фронтовик. 6 вересня наклав головою Іван Романович Цюх, 1900 р., Феофан Євдокимович Марченко, 1902 р.

Корець. На Крилівських хуторах бандерівці замордували у 1947 році трьох юнаків - Галочкіна, Наконечного, Смирнова. 6 березня тут же розстріляли оунвіці комсомольця Івана Харитоновича Сердюка, 1 червня - двох бійців самооборони: Степанчикова і Матвєєва. Влітку цього ж року в с. Черниця есбісти "Куща" поглумились над командиром самооборони Карпюком і жителями села Мельничуком, Кравчуком, Павлющуком. Ця ж банда винищила сім'ю Тетяни Микитівни Радовенюк у 1945 році, вбила Панаса Івановича Фіщука в 1944 році, Павла Микитовмча Харченка, Фелора Федосійовича Остапчука, Івана Флоровича Кирильчука в селі Морозівка.

Сарни. 22 жовтня 1944 р. від кулі бандитів поліг голова сільради у Клесові Іван Кузьмич Шерстюк, в селі Єльне навесні 1945 року - Петро Семенович Басич. У селі Крута Слобода ... 5 вересня 1947 року вбито комсомольця Олексія Андрійовича Аксютіна. Один з травневих днів цього ж року трагічним був для Кирила Семеновича Ляховчука - учасника форсування Одера, поховали з ним і закатовану дружину його Антоніну.

Рокитне. Липень 1946 р., с. Масевичі. Полягли Матвій Титович Рижик, 1921 р., Максим Васильович Євпат, 1928 р., в селі Дерть - Василь Талимонович Чубик, в Масевичах - робітник Рокитнянського лісозаводу Федір Панасович Олеля, секретар сільради Григорій Тимофійович Криловець (квітень 1945 року), у лютому 1945-го: продавець магазину Данило Степанович Панько, сімнадцятирічний Олексій Данилович Кирильчук, лісник Василь Іванович Панько. У селі Буда в 1946-му не стало Якова Сидоровича Ковальчука, у 1945-му - Гриогоря Юхимовича Пахнюка.

Здолбунів. Із звіту сотенного "Клима" від 18.ХІ.1943 року: "У селі Мощаниця районове СБ виконало екзекуцію 8 селян, підозрених як комуністів. Ций розстріл есбістів виглядав як колись розстріл на р. Лена ...". Робота рук "Щуба" та "Іскри". 27 грудня 1945 року бандити забрали вчительку Раїсу Штепу з Глибочка. Директор школи Єфимов не зміг її врятувати, бо йому пригрозили автоматами. 23 лютого 1946 року біля Мізоча виявлено вбитих з гвинтівки Павлину Дагель та її дочку Віру, трупи вкинуто в колодязь, наклеєна записка: так буде всім, хто виконуватиме розпорядження совітської влади. Із акта обстеження трупа: "У Здовбиці бандерівці вбили Федора Михайловича Федчука, у його грудях, у серці, животі налічено 10 вогнепальних пробоїн, убита і його дружина Марта Дем'янівна - вісім куль влучено в неї, поранено 2-річного їх сина, дитина на вилікуванні в райлікарні. Злочин скоєно 5 квітня 1946 року.

Слава героям! Позор нации.

[RJK]

Маленькая часть "геройств" оуновских бандюков, локальные данные по Волыни, часть 2:

Ровенський район. Село Решуцьк. Тут ЗО квітня 1946 року банда "Лиса" по-звірячому помордувала родину Пилип'юків і Мельників. Серед убитих: Пилип'юк Петро Єрофейович, 1892 р., дружина його Надія Трохимівна, 50 років, дочка Галина, 1927 р., син Олександр - учень 8 кл., дочка Зоя, 1930 р. Розстріляні з автомата, були на окремих зашморги. Трупи покладено ницьма у натільній білизні, труп матері Петра - Степаниди лежав на постелі, господарство пограбоване повністю. (Із повідомлення прокурора колишнього Олександрійського району). Бандерівці поглумились в Малому Житині над сім'єю Олександра Степановича Кравчука. У ту ж ніч 1946 року оунівці не пошкодували й інваліда війни, фронтовика Івана Миколайовича Коровайчука. Тут же 22 липня розстріляно родину секретаря сільради Олексія Вакулюка - сім душ.

Млинів. 25 січня 1948 року в будинок Івана Миколайовича Примака -содата-фронтовика бандерівці кинули гранату. До фронтових ран додались завдані бандитами і він помер. Вічная тобі пам'ять солдате. Цей злочин вчинила зграя "Грача". 22.XII. есбісти "Вовка" (угрупування "Далекого") в селі Новосілки із автомата постріляли Данила Ілліча Карабана - комуніста, депутата сільради, Василя Олександровича Ярошевича - голову сільради, Івана Юрійовича Ярошевича. 28.1.48 року у селі Вербень зарубані сокирами уповноважнений райвідділу міліції Борис Олександрович Давличенко і житель Іван Михайличенко, голови їм відрубано, трупи лежали на перехресті доріг.

Зарічне. Село Дубрівськ. Осінь 1948 року. Зграя "Дуба" із Камінь-Коширського району Волинської області розстріляла завідуючого хатою-читальнею Василя Івановича Мельникова, голову сільради Адама Йосиповича Ковтуновича. "Дуб" - Василь Васильович Трусевич, будь він проклятий!

Дубно. 16.ХІІ.1944 року. У селі Рачин банда "Широкого" розправилась над дружинами військовослужбовців, які прибули відвідати своїх мужів і синів. Животи їм розпорото ножами, груди проколото багнетами, носи обрізано, виколото очі. Вбитими виявились Євгенія Володимирівна Міцкевич, 1920 р., Галина Михайлівна Бунчак, Харитина Григорівна Ілясова та її мати Надія Васильчук. 20.VI. 1944 року Зигмунт Левінський свідчив прокурору району Митченко: "Мою семирічну донечку закатували банерівці: зламали їй руку, розрізали животика, покололи їй груди, рани в голівці глибокі були, рота їй розрізали, ніс розплющений. Одяг з неї здерли і забрали".
Із звіту "Черника" 22.XII.43 р. (група "Богуна"): "Знищено ляцьке поселення Бортниця біля Дубна, вбито понад 25 ляхів, багато їх згоріло в хатах. Власні втрати - 1 убитий".
У селі Іване не стало священика Петра Жижкевича і його дружини Оксені, їх бандерівці забрали вночі на муку за те, що він закликав селян-прихожан підписатись на державну позику, а сам особисто вніс для цього 15.000 карбованців. Злочин вчинено у 1944 році.

Березне. Вбиті у Бронному орденоносець, учасник штурму Берліна Герш Беркович Юз, 1918 р. та фронтовик Іван Семенович Петрук, 1914 р. Злочин стався З травня 1948 року. Вбивці - есбісти "Танцера".

Дубровиця. 28.XII.1945 р. в с. Осова вбита Євненія Омелянівна Мелещук.
Червоноармійськ. Село Старики. З повідомлення прокурора району Колесниченка: "Група СБ очолювана "Грозою" та "Андрієм" 22 листопада 1948 року сокирами порубали Варвару Максимівну Мацюк, її дочку Ніну Антонівну, дитину Люду (ще року їй не було від роду). Заміжна дочка Ольга Антонівна Коваль також одержала удар сокирою в голову, але втекла". 23 грудня 1944 року в селі Пляшева біля церкви бандерівці повісили священика Федора Федоровича Мокринського, 57 років, за те, що його син був у Червоній Армії і хоробро бився з фашистами. Здійснив цей злочин комендант району СБ. Він повбивав зі своеєю бандою три сім'ї (сім душ), задушив путом родину Грищука. Начальник Козинського райвідділу міліції Кочетков 5 листопада 1944 року підірвав себе і кількох націоналістів, одягнених у форму радянських солдатів, які намагались взяти його живим. Це сталося в Вовковиях Чеських. В с. Пляшева 22.111.1944 року замордовані Андрій Коваль, 69 років, Єфросинія Матвіївна Мокринська, її 14-літня дочка і син 1927 року народження. Марію Кошицьку бандити повісили.

"Червоный прапор, 10.01.91г.

Олександр Грицюк, який підпорядкувався командиру 4-го підрайону "Юрку" - Василеві Слободюку, зізнав свого часу: "На початку серпня 1943 року в село Дядьковичі були викликані на нараду комендантом району "Макарем" керівники підпорядкованих нам Служб Безпеки (СБ). Збір відбувся в будинку Мосіковського. Дано настанови такого змісту: 1. Знищити всіх ворогів УПА (поляків, чехів, жидів, комсомольців, офіцерів Червоної Армії, працівників міліції і тих хто симпатизує радянській владі); 2. Знищувати спільно з сім'ями, спалювати їх будинки і забирати їхнє майно; 3) затримувати і розстрілювати всіх військовополонених бійців і офіцерів совітскої армії, які втекли з німецьких таборів; 4) слідкувати за населенням нашого надрайону, щоб своєчасно виконувати поставки сільгосппродуктів для УПА, застосовуючи фізичні репресії по відношенню до саботажників (розстріли, екзекуції); 5) Виявляти і розстрілювати осіб, які чекають приходу Червоної Армії; 6) знищувати всіх осіб за вказівкою комендантів СБ; 7) Найбільш небезпечними ворогами УПА є комуністи і працівники НУВД, всіх їх затримувати і передавати у надрайонну СБ. За невиконання цього - казав "Макар" - кожен з вас буде страченкий".
Грицюк розповідав далі: "Після зборів всім їх учасникам були роздані гвинтівки німецького зразка і 15-20 патронів до кожної".

Інший бандпровідник розповів, що опісля наради-семінару Слободюк, вручаючи зброю, наказував: "Економте патрони, лише в особливих випадках застосовувати оружіє, а дійте вірьовкою (путовання): двоє закручують на шиї жертви вірьовку і тягнуть в різні боки. Трупи убитих доставляли в садибу Куровського, це два кілометри від Дядькович, де їх скидали у колодязь".
І вовча зграя ОУН-УПА розбіглась по селах, і заповнювала колодязі та криниці трупами людей.
З протоколу допиту Олексія Кота - учасника загону УПА з Соснового Березнівського району: "Одного разу затримали трьох полонених радянських бійців, які вирвались з німецького полону. Пам'ятаю прізвище лише одного - звався Орлов Микола. Чоловік нашої боївки Іван Головко та Павло Власюк допитали їх. На запитання якої хто з них національності, один відповів: я узбек, другий сказав, що кацап, а третій був українець. Перших двох ми зліквідували і вкинули в Случ".

Сарни. Грудень 1943 року. Група 'Тонкого" убила жителя с. Карпилівка Микиту Тимошицького і його сина Феодосія; 17 червня 1944 року - Радчук Февронію, Ганну Стельмах з цього ж села (кати - з боївки "Лісовика"); 10 травня 1945 року по-звірячому були закатовані Хома Степанець, Іван Яковець. У с. Тріскно весною 1947 року виродки з банди "Щупаки" вчинили наругу над комсомольцем, демобілізованим воїном Петром Рудником і головою сільради Романом Івановичем Нитчуком та його дружиною Оленою Пилипівною.

Ровенський район. Село Суськ: убиті оунівцями в 1947 році Василь Павлович Мосейчук (1913), замордована Уляна Павлівна Кондюк, лісник Андрій Стогній і його дружина Марфія, будинок їх спалено, убитий Єремій Данилович Куц. Село Рубче: січень 1945 року - Андрон Романович Миколайччук (1914), с. Метків: серпень 1948 року, жорстокої смерті зазнала депутат сільради Любов Багнюк. Село Волошки, рік 1945-й: знищена Шайдюк Євгенія Дмитрівна (1926), восени 1946 року знайдено труп Захара Івановича Якобчука (1910), бандерівці вбили також трактористів Грицюка і Федя.

Рокитне. Редакцію повідомили жителі села Буда: тут у лютому 1945-го бандити убили Федора Вакуловича Шевчука (1903), Шевчука Йосипа Марковича (1926), Трохима Омеляновича Богданця (1899). Село Дерть: не стало Мотруни Прокопівни Чубик, Адама Гавриловича Ткача, Покальчука Івана Максимовича. Село Остки: банда УПА замордувала робітника цегельного заводу Федора Панасовича Лопугу.

Березне. Вбито конюха Леонтія Клисовича Вовняха у селі Велике Поле, тут же знищена сім'я Стойка із трьох осіб (4.III.1944 р.). Майже у той же день не стало родини Межудьїна, троє, а 20 лютого - сім'ї Власюка із трьох осіб. А ось лист з села Яринівка: повідомляємо, що у тяжких муках сконав комсомолець Сидір Йосипович Ковальчук, його замордували бандерівці ЗО травня 1946 року.

Гоща. Банди ОУН "Дем'яна" і "Грача" позбиткувались над багатьма жителями сіл району. У Симонові: вбиті Анатолій Йосипович Супрунець, Христина Гнатівна Симончук, Лукащук Захар Григорович і Марія Кіндратівна, Винокур Сидір Дем'янович, Ксенія Іллівна та Ганна Сидорівна; 1 травня 1946 року оунівці розстріляли сім'ю Віктора Івановича Друзюка із 6 осіб, 16 вересня 1947 року -Костянтина Петровича Дегтярова і Степана Францовича Юзикевича.

Млинів. Хутір Бірок. Тут бандерівці порізали ножами сім'ю Євгеніі Федорівни Бабій: дочку Савину Миколаївну Герасимчук, Любу (15 років), Раїсу (6 літ).

Дубно. 30 липня 1944 року у селі Липа бандитами українських націоналістів убитий священик Михайло Гнатович Цибульський, труп виявлено з виколотими очима, відрізаним носом, голова роздроблена. До дня смерті він особисто збирав (і закликав до цього) продовольчі посилки для бійців Червоної Армії. (17.01.91) Село Залізниця Корецького району ... Невелике наше село, але тут майже кожна родина прстраждала від бандерівців. І заповнювались у воєнні і повоєнні роки трупами колодязі, летіли у вогонь немовлята, лилась невинна кров.

Слава героям! Позор нации.

[RJK]

Маленькая часть "геройств" оуновских бандюков, локальные данные по Волыни, часть 3:

Факати, про які скажу, пам'ятають старожили. Селянку Євдокію Петрівну Ніколайчук, 65 літ, задушили, бо внук її воював у Червоній Армії. Ольгу Покальчук замучили, бо виміняла сіль на квасолю в райцентрі. Йосипа Францовича Балдину застрелили, бо поляк - "ворог" українціям. Любов Леонтіївна Шевчук "поплатилась" за старі гріхи як депутат Народних Зборів у Львові (водночас забили її п'ятирічного сина Льоню. Петра Васильовича Павловського обрали першим головою колгоспу, за це смерть йому (як і дружині Ганні Несторівні, двом синам). Мирона Степановича Середнього зарубали сокирою, бо якось сказав, що недовго знущатись оунівіцям. Семена Йосиповича Свистонюка повісили на груші, бо не хотів підсобляти "хлопцям з лісу". Олександра Никоновича Жигадла (і п'ятьох членів його сім'ї) скарали на горло за непослух: коваль не хотів дати схову бандерівцям.

Серед жертв українських буржуазних націоналістів - голова сільради Степан Кіндратович Максимець, комсомолка Зіна Ковалецька, активісти Веліта Пилипівна Поліщук, Параска Сидорівнва Ніколайчук, Костянтин Васильович і Катерина Трохимівна Гавриленки та інші залізничани.

Продовжимо цю скорботну розповідь. 1.VIII.1946 року у селі Корост Сарненського району бандерівцями вбита Ярина Комар. Банда "Мулявчика" у селі Бокійма Млинівського району поглумилась над головою сільради комсомольцем Василем Дмитровичем Пуцом, знищений також Степан Михайлович Рудий, який покаявся і вийшов з повиною. Трагічні події відбулись 6.III.1946 року. Цитуємо тут лист групи селян із Сваринь Володимирецького району: "Надрукуйте повідомлення, як націоналіст Пелюшко підо вбив свою матір 2 травня 1948 року".
Ще кілька повідомлень, датованих вереснем 1948 року: оунівська банда "Пліски" застрелила в Оженині Острозького району П.Ф. Савича і знищила бібліотеку; мучинецьку смерть прийняв у с. Підлужне Костопільського району лісник Микола Михайлович Ісаєнко. Влітку 1944 року у Глинську Здолбунівського району закатований бандерівцями священик Іван Павлович Тарнавський, 1902 року народження - закликав паству докласти зусиль до того, щоб допомогти Червоній Армії перемогти гітлерівських супостатів. Доніс сільський іуда - Козел. Село Липки Гощанського району: убито вчителя Антона Матвійовича Зозулю, повішено голову колгоспу Тихона Юрійовича Якимчука.

"Червоный прапор, 24.01.91 г.

У селі Бегень банда "Рубача" розстріляла трьох осіб та чоловіка 45 років, родину Яворчука Антона Романовича - Онисію, Терентія, Ганну, дворічну дочку його, Марію та Леоніда Овсейчуків, Мойсея Хомовича та Віктора Хомовича Клемчуків, Івана Миколайовича і Петра Миколайовича Овсеюків. 6 грудня 1943 року Грицюк ("Олько") вбив з гвинтівки людину віком до 45 років.


У селі Верхівськ знищені: жінка, дезертир з УПА, вбиті "Круком" і "Голубом" у січні 1944 року; двох військовополонених Степан Степанюк і Іван Слободюк розстріляли в жовтні 1943 рокцу і жертви вкинули в уже згаданий колодязь.

Дуже багато жертв припадає на село Грушвицю. Тут 1943 по 1944 рік банда "Рубача" винищила: сім'ї - Аврама Трохимовича Козачука (дружина Текля, дочка Євгенія, син Микола). Уляна Денисовича Гриченюка (двоє дітей), Микити Володька (дружина Устина, двоє дітей), Івана Баюна (сини Лукаш і Михайло), Дмитра Володька (дружина Устина, двоє дітей), СІ. Куліша (дружина), Платона Чабанюка (троє дітей). Замучені були також Євгенія Трохимівна Козачук, Бережницький Валентин Олексійович, Федір Трохимович Мукалюк, Любов Андріївна Кузьмич, Федір Прокопович Кравчук, Максим Мельник, Михайло Ісакович Кузенчук, Степан Лук'янович Володько, Степан Несторович Макарчук, Сергій Улькевич, Марія Вакулюк, двоє військовополонених, в'язень фашистского концтабору Іван з Москви. Цього останнього добивав у січні 1944-го Грицюк.

Бандити у цьому селі позбавили життя чоловіка 40 років, люди бачили труп невідомого за селом; ще одного невідомого задушив Грицюк і вкинув у колодязь Куровського. Слободюки і "Дуб" туди ж вкинули членів сім'ї із чотирьох душ - ще одну сім'ю з трьох осіб; Грицюк з гвинтівки вбив невідомого чоловіка і задушив мотузкою жінку, труп її закопав за селом, у колодязь вкинув труп невідомого чоловіка. У листопада 1943 року зграя СБ повкидала в колодязь четверо душ однієї родини, четверо військовополонених - там же лежать.

Багато знущань зазнали і мешканці Дядькович. Тут Грицюк знищив двох чоловіків і жінку 25 років від роду - пострілами з гвинтівки і вкинув трупи в колодязь Куровського, у листопаді 1943 року задушив ше двох полоняників, жінку, яка також знайшла свою смерть у тому колодязі. Олексій Кирилюк ("Рубач") і Слободюк Микола подушили сім'ю Завади - Олену, двох дочок і внучку 12 років, чоловіка 19 троків, ще одну невідому сім'ю із 4 душ (Копача?), сина Нєвєрової і її саму (вбивця Василь Слободюк, спостерігав за мордом Микола Слободюк).
Восени 1943 року есбісти затримали 6 полонених, розстріляли їх і вкинули в колодязь, невідому жінку-жебрачку знищив Микола Слободюк і "Сковород" познущався над юнаком Миколою, вбито було медичку, яка мешкала в оселі Кретун Феонії Калениківни. Бандерівці роздягли свою жерртву, знущались над нею, а потім вкинули у колодязь. Нещодавно завдяки свідченням жителів села вдалось встановити ім'я молодої лікарки, це - військовополонена Ольга Степанівна Дертко.

У січні після коляд 1944 року в клуні Євстахія Рудюка уже відома банда задушила Софію Петрівну Павлюк, у травні - полоненого що жив в оселі Олександра Вознюка, полоненого, що мешкав у Зигмунта Кіпровського.

Жертви оунівців у селі Заріцьк: невідома жінка, яку знищив "Дуб", він же з бандою вбив 10 військовополонених, які вирвались з фашистських таборів. На Милостівському хуторі вбито двох чоловіків - стріляв М. Слободюк.
Часто бували кати ОУН і в селі Пересопниця, яке перебувало в 1943 році під кермуванням чолових 10 району СБ. Тут закатовано 7 полонених, серед них один -офіцер Червоної Армії. їх допитував комендант СБ "Дуб", а Грицюк по одному виводив їх і вбивав з гвинтівки. Ще одного полоненого везли на возі, наказали йому лягти розкинувши руки хрестом: у нього стріляли по черзі, а він все був живий, лише після шостої кулі вмер (із свідчення Слободюка).

Кривавий січень 44-го у Омеляній: есбісти скарали двох полонених офіцерів, доставили їх до колодязя Куровського, де "Дуб" особисто порозбивав їм голови прикладом. 5 військовополонених та ж банда роздягла і вкинула у колодязь. Жертвою оунівського терору стала невідома сім'я з трьох осіб, 6 військовополонених, потім ще троє.

У Ясениничах зграя "Дуба" задушила молоду жінку, п'ятеро чоловіків -розстріляно, могилою їм став відомий нам колодязь ...

Отже ми спільно пишемо "Книгу Пам'яті". Тож продовжимо цю працю. У 1944-1945 роках багато людей знищили бандерівці у селі Космачів Костопільського району, а саме: загинув Амос Іванович Шевчук, Сергій Степанович Фінчук, Платон Васильович Сошинський, Назар Якимович Салівончик, Влас Панасович Михальський, Параскева Василівна Сущик, Ганна Назарівна Сущик, Михайло Лукашович Наумець, Іван Петрович Кубик, Тимофій Іванович Снітко, Федір Купріянович Корнюша, Панас Васильович Нагорний.

Слава героям! Позор нации.

[RJK]

Маленькая часть "геройств" оуновских бандюков, локальные данные по Волыни, часть 4:

Рокитне. Біля станції Остки вбито комсомольця Володимира Андрійовича Болтика (літо 1947 року), який працював поліграфістом райгазети. На хуторі Галичі - Василя Вікторовича Лупандіна та редактора районної газети Івана Федоровича Кривохатька, у селі Завал'я, на хуторі Пельковаха - Филимона Михайловича Смика, дільничого уповноважненого райвідділу міліції Михайла Миколайовича Рев'ягіна - в селі Глинне. У селі Рокитне знищено було сім'ю Панаса Устиновича Почтаря, 1895 року народження -дружина Єва Никифіровна, дочка Федора (1915 р.), дочки Ганна та Уляна, сестра Бєлая Євдокія, племінниця. У 1945 році у с. Глинне загинув Григорій Петрович Малишов, на хуторі Черчмха - Степанида та Володимир Григоровичі.
Вічна пам'ять великомученикам.

"Червоный прапор, 31.01.91 г.

Чергову сторінку Книги пам'яті почнемо з розповіді Акулини Кашпер, 1909 року народження, з с. Заліщани Дубровицького району:
"Ця страшна подія сталася на другий день Великодня 1943 року. Тоді по селах пішов поголос, що організувалась і діє якась націоналістична УПА. А мій чоловік Онисим Дем'янович Кашпер належав до КПЗУ, мається на увазі, за Польщі ще був у партії. І от прийшли до хати Петро Стасюк, Яків Міщур з бандитами. Міщур сказав до мого чоловіка: "Досить, прийшла пора. Підеш з нами, комуніст!". Зв'язали йому руки путом і повели до села Яцули. Я - наглядки за ними. Чую, мій Онисим просить: "Добийте, не мучте". Я й знепритомніла. Вранці пішла на місце знущання - там виямок був - і ... а в тому виямку шматки м'яса і голодні собаки поруч. То оунівці так порубали мого чоловіка. А ще був такий випадок. Ті ж кати з УПА знищили Євдокію Радько і її немовлятко, а також її сестру Федору. Як виводили на смерть їх, то Міщур зняв з себе ременя і прив'язав ним до грудей Євдокії її дитинча; мовляв, щоб весь час дитина була біля материної цицьки. Потім стріляли в них".
Розповідь записана 29 листопада 1944 року.

Друкуємо імена інших жертв бандерівського терору.
Тучин. Тут, починаючи з дня заснування УПА, до 1951 року знищено багато людей. На території Коростянської сільради: Галактіона Тивончука і його сина Володимира, знищені також Микола Радіонович Жучок, Володимир Трохимович Шевчук та дврє з його родини, Марія Мусіївна Дубина, Сергій Радіонович Жучок, Єфросинія Мануїлівна Рогошевська, живцем спалений у власному домі Данило Харитонович Пелих з о Мощаниця, Арсен Титович Коберський, Павло Михайлович Стещук, Павло Пилипович Панасюк, Щербак Іван (Тучин-1), Надія Сергіївна Цимбалюк з Мичева, Андрій Тивончук - житель Тучина, який з'явився з повиною до органів влади, був невдовзі вбитий бандерівцями. У селі Воскодави Карпо Іванович Ющук, Валентина Сергіївна Захарець (закатовані і спалені).

Рокитне. У 1944-му на хуторі Ковальчука у будинку Пилипа Ковальчука зазнав катувань Ферір Антонович Арпашов, на хуторі Гола Нива - Сава Семенович Федорович з сином Михайлом, Гнат Григорович Шевчук і його дружина Ганна, Сашко Гринь, у селі Дерть - Іван Трифонович Бутмарчук, Текля Семенівна Макревич з сином Іваном, у селі Сновидовичі - Болеслав Грабовський, Іван Романович Богданець з Будок Сновидовицьких, його син.

Сарни. Банда "Щупака" вбила демобілізованого комсомольця Петра Рудника в о Тріскіно, знищила голову сільради Романа Івановича Нікитчука і його дружину Олену Пилипівну. У 1944 році оунівці замордували в селі Люхча: Феодосія Савчука, сім'ю Артюшка з трьох осіб ... сім'ю Михея Радька з 4 осіб, Артема Дебелого, В. Іванова, вбиті дружини військовослужбовців Червоної Армії Є. Ніколайчук, А. Місанець, X. Дебепла, П. Рибачок, двоє дітей, сім'я С..Л. Набухотного - сім душ, Василь Методійович та Роман Методійович Радьки, сім'ї Кузьми Горенчука - 5 душ, Анастасії Федорівни Семостян - четверо осіб, Самуїл Абрамович Бідер.

Березне. Вбиті Степан Федас (с. Березне) у 1947 році, Іван Вірук (с. Кургани, 1944 р.), у Полянах - Ніна Степанівна Оніщук ... У селі Городище - А.К. Кур'ята. Жертви в селі Білка: Микола Дмитрович і Григорій Костянтинович, Дмитро Сидорович і Сергій Михайлович, Микола Григорович Андрощуки, Пилип Якович Майструк, Данилюк Ганна Іванівна.

Костопіль. Убиті в с. Яринівка Леонтій Лукич Спульник, лісник з Моквина, Михайло Миколайович Новак - лісничий, костопільчанин Петро Антонович Білик, у селі Боршівка Іван Миколайович Цимбалюк, у селі Космачів - Олександр Іванович Котюхін, Вячеслав Маркевич - у селі Іваничі (був обраний секретарем каомсомольської організації). Біля села Жалин - Юрій Петрович Мойсеєць, а також Степан Семенович Петров; Феофан Олійник з Деражного - убитий в Жобринському лісі після повернення з армії. Іван Олександрович Рижов, Денис Євтухович Жук біля села В. Мидськ, Леонід Хомович Ярошик - закатовий в лісі в 1944 році.

Корець. Старокорецькі хутори. Тут відбулись в першій повоєнні роки великі людські трагедії. Бандити ОУН-УПА розстріляли сім'ю Ходаковського Петра Івановича - четверо душ - дружина і двоє дітей, родину Ходаковського Антона Івановича - 5 осіб, серед них дочка Лариса (3 роки), Людмила (1 рік), розстріляні Олена Краля, Домінікія Дулевич, Ходакаовський Олександр Васильович, Герус Тит Михайлович, Пташинський Хома Теодорович. У селі Бранів є велика братська могила, в ній спочивають вічним сном жертви оунівців з села Сінне Гощанського району: Володимир Миколайович Ботан (1927 о.), Олександр Тарасович Дереш, Іван Тарасович Дереш, Василь Тарасович Дереш (1933 р.), Ніна Тарасівна Дереш (1928 р.). Багато люду виморили бандерівці у селі Світанок: Платон Степанович Кухарук (1905 р.), Марія Семенівна Мельничук (1924 р.), Антон Дем'янович Перець (1929 р.), Василь Тодорович Ромчук (1918 р.), Марія Тодорівна Ромчук (1921 р), Надія Павлівна Ромчук (1922 р.), Наталія Михайлівна Ромчук (1895 р.), Федір Васильович Стасюк (1896 р.), Іван Фелорович Стасюк (1926 р.). У Світанку в братській могилі поховані Степан Степанович Харитонюк (1889 р.) зі Стовпина, Харитина Харитонюк (1889 р.), на світанковому кладовищі спочивають також Павло Якович Яремчук (1905 р.), Федір Михайлович Яремчук (1927 р.). Замордована у Бокшині Ганна Антонівна Федорчук.

Зарічне. У Дубрівську старожили пам'ятають як хоробро боронив село від нападу оунівців Микола Чудинович, Він був бійцем групи самооборони. Його поранили і схопили, катували, кинули на ще живого хлопця двері і влаштували на них "танці". Щастя перемоги було захмарене для родини Смаглюків - їхнього Миколу, який працював секретарем сільради, таємно забрали бандити УПА. Селяни шукали його і знайшли в болоті. Він був дуже покатований. На спині "борці за неньку Україну" випекли вогнем напис: "Дубрівський секретар".
Із повідомлення прокурора Дубнівського району: "У селі Птича 11 травня 1946 року пограбовано медпункт, на хуторі Рожок банда "Ворона" із 6 чоловік убила сім'ю В. Шпирук - матір і дитину".

Із повідомлення прокурора Рафалівського району (нині Володимирецький): "У селі Сопачів бандерівці обстріляли і спалили автомобіль, четверо поранених, вбитий шофер Кобець, 8 червня 1946 р.".

Ще одне повідомлення з села Золотого Дубровицького району: "5.VІІ.1946 року бандити "Діброви" завели в ліс Семена Федоровича Веренчука і там його вбили".
Острог. У селі Івачкове по-звірячому закатована сім'я фельдшера Івана Тихоновича Петрова - дружина Наталія, теща, двоє дітей, двох дітей тещі залишились пораненими, перебувають в лікарні в Здолбунові. Злочин вчинила зграя "Копчика" (Лапчука) з цього ж села.

Ровенський район. 16 травня 1944 року в селі Рубче націоналісти вирізали сім'ю Степана Івановича Харчука. Замордована в лісі голова сільради Надія Терещук.

Слава героям! Позор нации.

[znv222]

Волосы дыбом поднимаются... герои....
RJK, спасибо за труд.

[cdyu]

RJK вот конкретные данные. Что могут сказать оппоненты?

[znv222]

Народ безмолвствовал......

[Sblek]

RJK источник ??

[znv222]

источник указан, читайте внимательнее...

[Sblek]

источник указан, читайте внимательнее...

я умею читать внимательно , но источника я в упор невижу
ставлю вопрос подругому
откуда вы взяли эти документы ?

[Тихон Петрович]

Сейчас Вам быстренько объяснят, что это проделки переодетого НКВД. Або взагалі брехня...

[UPA]

Есть что-нибуть посерьёзнее. Например, данные из немецких архивов, из архивов СБ ОУН.

Німецькі архіви переважно у Подольську....
Отже звертатися треба не до мене....

[RJK]

я умею читать внимательно , но источника я в упор невижу

Читайте еще внимательней - в каждом сообщении источник указан.

[Ull9]

в гражданском противостоянии нет героев, все стороны применяли бандитские методы. все. в том числе и нквд.