Недавні нападки Порошенка на антикорупційний рух будуть мати неприємні наслідки для президента, оскільки Саакашвілі тепер стане рупором, який повідомляє про ці дії всьому світу. Він відмінно ладнає з представниками ЗМІ, говорить на п'яти мовах, а тепер, до того ж, перетворився на жертву корупціонерів і Володимира Путіна.
«Абсолютно незаконно позбавивши мене громадянства, всупереч конституції України і міжнародним законам про права людини, Порошенко намагався позбутися від одного з головних супротивників, - зазначив Саакашвілі. - Україна обрала найпростіший шлях для цього регіону - олігархи, корупція, злодійство державних коштів, знищення демократії. А я став одним з його головних супротивників».
Саакашвілі заявив, що буде боротися за повернення паспорта за допомогою закону, але додав, що він не біженець і не «обличчя без громадянства». «Мені не потрібна допомога, - сказав він. - Я перебуваю тут зі своєю родиною, вони є громадянами США і прожили тут сорок років».
Саакашвілі, можливо, не зможе повернутися в Україну до виборів 2019 року, але він буде ефективно висвітлювати боротьбу всередині країни, особливо в світлі величезного інтересу до Путіна і корупції.
Він завжди був частим гостем університетів, конференцій, слухань у Конгресі і аналітичних центрів. Він довго жив в США, зустрічався з президентом Дональдом Трампом. Він відомий тут за президентство в Грузії і розворот країни в бік Заходу, а також за випадок, коли ледь не був убитий разом зі своїм хорошим другом Джорджем Бушем. Ну і за ворожнечу з Володимиром Путіним.
Саакашвілі знає чимало брудних подробиць про Росію, її партнерів зі злочинного світу в Україні та в інших місцях, її втручання у вибори, олігархів і сумно відомих людей в Сполучених Штатах, таких як екс-керівник штабу Трампа Пол Манафорт або Дмитро Фірташ, якого звинувачують у хабарництві.
Ставлення Порошенка до ситуації з Саакашвілі широко відомо. Вся ця історія ґрунтується на тому, що в 2015 році він не згадав у своїй реєстраційній формі для отримання громадянства, про звинувачення, що пред'являються йому в Грузії. Хоча вже тоді це було загальновідомим фактом, а уряд України двічі відхиляв запити про видачу Саакашвілі Грузії на тій підставі, що звинувачення були строго політичними. Аналогічним чином надходили і в ЄС та США, відмовляючи Грузії в арешті Саакашвілі під час його поїздок туди.
Реакції українських реформаторів не змусили себе довго чекати. Колишній міністр економіки і торгівлі Айварас Абромавічус, який також покинув уряд Порошенка після розчарування в успіхах боротьби з корупцією, написав мені по електронній пошті: «Я вважаю, що це дуже сумний крок. І для Міхо, знаючи, наскільки близька йому Україна, але і тим більше для президента Порошенка, оскільки він показує, що його розум зайнятий не тими питаннями».
Парламентарій Мустафа Найєм написав в Facebook, що «позбавлення Саакашвілі громадянства - найдурніша річ, яку міг зробити Порошенко... тільки Янукович, який посадив за ґрати Тимошенко, був дурніший».
Однак такий маневр допоможе утримувати Саакашвілі за межами України, вважає парламентарій Сергій Лещенко. «Саакашвілі не може повернутися в Україну навіть фізично, так як він буде затриманий після прибуття в аеропорт Бориспіль і екстрадований до Грузії».
За його словами, суть рішення Порошенка полягає в тому, щоб змусити Саакашвілі «просити про притулок в Америці і забути про українську політику» і що «це далеко не кінець». Наступною метою буде глава НАБУ, а потім і інші.
«Минулого року це були я і Мустафа Найєм, потім ціллю став Віталій Шабунін (глава Центру протидії корупції), потім мер Львова Андрій Садовий зі сміттям і тепер це», - пояснив Лещенко в недавньому інтерв'ю.
Минулого місяця мер Садовий сказав мені в інтерв'ю, що нападки на орієнтованих на реформи чиновників і організацій вже не за горами, а в якості пріоритетних цілей був названий Саакашвілі і мер Миколаєва.
Хочеться сподіватися, що громадянське суспільство України, ЄС, МВФ, а тепер і Сполучених Штатів, Франції та Німеччини продовжать наполягати на боротьбі з корупцією. А вигнаний Саакашвілі повинен дати новий поштовх внутрішній боротьбі України з корупцією і зовнішній боротьбі проти Росії.
Вигнання Саакашвілі може об'єднати Україну набагато сильніше, ніж його колишні зусилля на місцях, ставши чимось схожим на напад на студентів на Майдані в 2013 році.
Редакційна стаття «Української правди» описує цю подію так: «Мета цієї редакційної статті - не захист політики Міхеїла Саакашвілі... мова йде про майбутнє української демократії».
І це дійсно так.
Оригинал:
How Healthy Is Ukrainian Democracy? http://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/how-healthy-is-ukrainian-democracy
Социальные закладки