Об'єднання чи роз'єднання
Клич "об'єднання" став незвичайно славним в колах української демократії. Після кожного струсу, після кожної катастрофи історичної, після кожної компрометації того чи іншого проводу – лунав клич об'єднання. Кожний, кому оброблені фрази заступали думку, розумів цей клич, як єдині ліки проти всіх недуг, як чудодійний засіб, що гоїть всі рани, а з каліки робить Геркулеса.
Чому саме демократія носиться з тим кличем, як хтось з "писаною торбою"?
Демократія не вірить в творчу силу одиниці; демократія не вірить в роль особистості в історії; демократія – панування багатьох, знав лише закон числа, тягар "живої ваги"; для неї не існує проблема проводу. Лінива думка, що тяжко обертається серед складних обставин життя, воліє все спрощувати при: "Ах, залитім сварки! Чи такий тепер час? Чи ж не йде на нас грізна хмара? Згода будує, незгода руйнує. В єдності сила!" – ось ті, до зануди пережовуванні, стерті від частого вжитку, безглузді фрази, з якими виходять демократи. Ось якими закляттями демократичні баби-шептухи гадають оздоровити націю.
Клич об'єднання такий привабливий і ніби такий ясний й логічний, – має одну велику хибу. Ті, що твердять про необхідність об'єднання різних сил, в суспільстві, цілком минають питання громадської вартості тих сил. Заохочуючи ліпити одне ціле з найрізнішого людського матеріалу, вони минають надзвичайно важливе питання якості матеріалу, з якого ліплять. Забувають, що гасло об'єднання – не існує само для себе, лише – як засіб для досягнення цілі. Коли кілька військових відділів об'єднують в один, то для того, щоб збільшити їх ударну силу. Надзвичайно важливе питання: чи всяке об'єднання ту ударну силу збільшує?
Чи коли зберемо до купи ("об'єднаємо"!) кепського флейтиста, кепського скрипаля і ще гіршого піаніста, – чи з того вийде добрий оркестр? Або чи вийде добрий оркестр з вправних навіть музик, коли ними диригуватиме шофер? Наполеон казав, що: "армія з ослів, під проводом лева, зробить більше, ніж армія з левів під проводом осла".
Чи, коли до загартованого в боях відділу домішати у десять разів більше здеморалізованих, зледачілих, не звиклих до дисципліни страхополохів, чи це збільшить ударну силу такого "об'єднання"? Чи могли б ми загасити пожежу, об'єднавши всіх пожежників, зібравши їх до .купи на вози, але з дірявими шлангами? Чи чисельна політична організація довго проіснує, коли об'єднає ідейних людей з провокаторами?
Справа об'єднання не така ясна й проста, як видається демократичним прихильникам механічного об'єднання чистих з нечистими. Якщо суспільство переживає лихоліття, причиною цього лихоліття не обов'язково є роз'єднання. Коли спільноті треба збільшити її силу опору ззовні чи зсередини, або коли треба удесятерити її ударну силу, – то не допоможе у цьому тільки об'єднання.
Добра воля – є доброю волею, але убогість думки демократів – мусить уступити перед історичними фактами, підтвердженими солідними й не дурними дослідниками. А історичні факти промовляють не на користь наївного гасла маніяків об'єднання.
На ці факти спирався я вже не раз і не двічі, і – мушу визнати – без будь-якого успіху. Від демократичного туподумства відлітали вони, неначе від стіни горох. Користаюсь з нагоди, щоб ще раз повернутися до тих фактів – не для поучення демократів, а для тої частини нашого суспільства, яка хоче і вміє думати над прикладами історії...
Перед нашими очима пронеслася, кривава епопея української революції в царській імперії. Чи хтось, хто вивчав ту епоху, посміє сказати, що Україна впала через брак об'єднання? Що її згубило роз'єднання? Та ж у Центральній Раді об'єдналися всі наші партії – соціал-демократи, соціалісти-революціонери, соціалісти-федералісти, ліві, середні і подекуди праві. Згадую повні заздрості і подиву статті російських часописів 1917 року, – про велике діло об'єднання, довершене в Україні. Особливо у порівнянні з політичним розгардіяшем, що тоді всесильно панував у Московщині.
І – незважаючи на ту політичну єдність, незважаючи на "мир і тишину", яка панувала між партіями в Україні, – вона була збита з ніг, повалена на землю... Ким? Політично роз'єднаною, розпорошеною, взаємно посвареною Московщиною!
Социальные закладки