|
Не цепляйтесь к словам. Вы всё прекрасно понимаете.
Ну вот вам история репрессий против украинского языка. Русский что то подобное переживал?
1686 р. - Ліквідація автономної української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
1689 р. - Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.
1690 р. - "Анафема" Московського собору на "киевские новые книги - книжки П. Могили, К. Ставровецького, І. Галятовського та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.
1708 р., листопад - Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців - 6 тисяч чоловік, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).
1720 р. - Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням наказано було привести у відповідність з російськими.
1721 р. - Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.
1729 р. - Указ царя Петра II, який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.
1755, 1766, 1769, 1775, 1786 роки - Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книги..
1764 р. - Інструкція Катерини II князю О. В'яземському про посилення зросійщення України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
1769 р. - Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.
1784 р. - Зросійщення початкової освіти в Україні.
1786 р. - Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість російської мови в Київській академії.
1800 р. - Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.
1817 р. - Закриття Києво-Могилянської академії.
1831 р. - Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).
1834 р. - Відкриття Київського імператорського університету з метою зросійщення Південно-Західного краю.
1847 р., 5 квітня - Арешт і заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Мико-ли І під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати, що було рівнозначне ув'язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).
1862 р. - Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих.
1863 р., 18 липня - Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П. Валуєва про заборону друку-вання книг українською мовою в Російській імперії.
1869, 1886 рр. - Укази царської адміністрації про доплати чиновникам російського походження в Україні за успіхи в зросійщенні.
1876 р., 18 травня - Таємний Ємський указ Олександра ІІ про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами.
1881 р. - Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз'яснення Ємського указу всім губернаторам Росії.
1881 р. - Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.
1883 р. - Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина. Полтавщина, Чернігівщина. Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.).
1888 р. - Указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.
1895 р. - Заборона українських книжок для дітей.
1899, 1903 рр. - Заборона української мови на Археологічному з'їзді в Києві та на відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.
1907 р. - Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905-1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.
1908 р. - Указ сенату Російської імперії про "шкідливість" культурної та освітньої діяльності в Україні.
1910 р - Циркуляр П. Столипіна про заборону створення неросійських асоціацій, у тому числі українських та єврейських, незалежно від їхньої мети.
1914 р., березень - Заборона царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
1914 р. - Укзз Миколи ІІ про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та на Буковині вживання української мови, друкування книг, газет і журналів українською мовою. Розгром товариства "Просвіта", зруйнування бібліотеки наукового товариства імені Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.
1921 р., 2 листопада - Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНР під проводом Ю. Тютюнника під м. Базар на Житомирщині.
1921-1923 рр. - Голод у степових районах України, спричинений політикою "воєнного комунізму" та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок чого заги-нуло до 1,5 млн селян.
1929 р., вересень - Арешт визначних діячів української науки, культури й УАПЦ - за "належність" до вигаданої ОДПУ Спілки визволення України (СВУ) та Спілки Української молоді (СУМ).
1929-1930 рр. - Перша фаза колективізації й "розкуркулення" в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.
1930 р., 28-29 січня - Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і Всеукраїнську Православну Церковну Раду. Арешт митрополита М. Борецького .
1930 р., 9 березня-19 квіт- ня - Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури, УАПЦ - за належність до так званої Спілки визволення України (СВУ).
1932 р., 23 квітня - Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літературних організацій і утворення єдиної Спілки письменників СРСР.
1958 р., 12 листопада - Постанова Пленуму ЦК КПРС "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти", на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилене зросійщення України (зокрема, про необов'язкове, а "за бажанням батьків" вивчення української мови в російських школах України).
1983 р. - Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури ("Андроповський указ") та директива колегії Міністерства освіти УРСР "Про додаткові заходи з удосконалення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки", спрямована на посилення зросійщення.
1989 р. - Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову (російську) в СРСР.
1990 р., квітень - Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.
ну понеслася. смешались в кучу люди, кони.
ладно, это офф-топ.
всего доброго, со школы угнетенный запретом в 17 веке печатать книги без разрешения московского Патриарха Виктор.
Это вы зря.
Репрессии против украинской интеллигенции, носителей украинского языка, запреты преподавания и издания книг...
Это не показатель для вас?
Цель то была одна. Уничтожить украинский язык.
Что то подобное с русским было?
Люди, шо вы ведетесь на провокации? Кто-то крикнул "Караул!", а вы верете! Взрослые ж люди! Если я скажу, что завтра на углу Преображенской/Жуковского будут расстреливать всех, кто по национальности "гуский", вы шо, прибежите посмотреть? Школу №51 закрывают, а в ее здание переводят лицей, потому что там больше детей и в здании школы №27 они уже не помещаются. При чем здесь русский и украинский язык? Перестаньте поднимать истерику. А тому, кто написал ТАКОЕ название - можно бы и мод дать - за разжигание межбратской вражды!
)) Школу не пропиарю: за время учебы сменила их 5 штук, в связи со сменами мест жительства
Так что приписать успехи какой-либо из них не смогу. Больше того могу сказать: первые две школы, была от украинского языка освобождена, с чужими классами на "приставном стульчике" занималась математикой
и очень возмущалась факту отмены моих "освобождений" и необходимости посещать украинский язык и литературу.
И терь что??? Давайте начнем все школы закрывать, если рядом больше детей и они не помещаются!
Закрытие школы наверняка планировалось давно, иначе почему так мало детей? Не набирали?? Почему? Может набор поздлно проводили?? ПОЧЕМУ??? Просто так????От нефиг делать?
Как думаете, какую школу проще закрыть, ту в которой 400 человек и ушло за последние годы человек 20 преподов, или ту, в которой всё в порядке?
Я говорю, что эт заранее скорей всего планировалось. Искали повод закрытия, чтоб меньше шума поднимать.
И вы скажите, что эт не русскую школу закрывают???да ну?
Социальные закладки