З початку року правоохоронні органи знищили речові докази, ринкова вартість яких може сягати близько 100 млн грн. За інформацією із судового реєстру, під коток утилізації потрапили тисячі «небезпечних» смартфонів, сотні тисяч «токсичних» окулярів, «зіпсовані» зубні щітки.
З початку 2017 року суди задовольнили близько півсотні клопотань органів слідства про знищення речових доказів. Наприклад, наркотичних засобів, зброї, контрафактних тютюну й алкоголю, що були вилучені під час низки кримінальних розслідувань. Проте знешкоджуються не лише заборонені для обігу речі. Під утилізацію за останні півроку потрапили сотні тисяч окулярів, тисячі смартфонів, планшети, елітний алкоголь, спортивний одяг. Частина ліквідного товару, замість утилізації, могла бути передана у власність держави та реалізована. Адже це також передбачено законодавством. Правоохоронні органи надають перевагу радикальним методам, позбавляючи бюджет додаткових доходів.
Понад те, інколи правоохоронні органи намагаються приховати від сторонніх очей перелік майна, про знищення якого просять суд.
Чи потрапляють на прилавки речові докази у кримінальних провадженнях – питання риторичне, з огляду на відкриті дані. Наприклад, розслідування проти представників МВС, які за допомогою колишнього колеги, підполковника міліції у відставці, продали 10 травматичних пістолетів через комісійний магазин. Зараз їх звинувачують у сприянні в незаконному продажі речових доказів.
У Войченка є кілька підстав сумніватись, що відправлені на утилізацію речові докази знищуються у повному обсязі. У минулому прокурор та слідчий згадує, як в середині 1090-х суд зобов`язав знищити пістолет, з якого вбили кримінального авторитета. Слідчий, у сейфі якого зберігалася зброя, мав віддати її на утилізацію. Але, «знищений» пістолет наприкінці 2000-х сплив у нового власника, затриманого за хуліганство.
За словами адвоката Войченка, торгівля речовими доказами поширена і зараз. Приклад з його адвокатської практики – у клієнта під час обшуків силовики вилучили коток іноземного виробництва вартістю 18 тис. євро, який згодом зник. За останній рік правоохоронні органи та ЗМІ інформували про низку таких корупційних кейсів (читайте, наприклад, тут, тут , тут і тут).
На умовах анонімності інший адвокат запевнив «Главком» в існуванні неофіційних тарифів, які буцімто існують у правоохоронних органах. Мовляв, за повернення цінностей, арештованих як речовий доказ чи як тимчасово вилучене майно, слідчі розраховують отримати від власника 10% вартості майна. «В рамках сотень фактових кримінальних проваджень вилучаються мобільні телефони, шуби, комп`ютери, статутні документи компаній, що вкриваються багатомісячним пилом у сейфах та на складах в очікуванні судових рішень. Не хочеш чекати роками – плати за повернення», - додає співрозмовник видання.
Социальные закладки