У відповідності з п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Згідно ст.208 ЦПК України судові рішення викладаються у формі ухвал, рішень, постанов. Таким чином, у ст.129 Конституції України передбачена можливість апеляційного та касаційного оскарження будь-яких ухвал суду, крім тих, оскарження яких заборонено законом. На мою думку, під «забороною» слід розуміти як ті ухвали, порядок оскарження яких прямо заборонений ЦПК України, так і ті, порядок оскарження яких не передбачений, оскільки порядок здійснення процесуального судочинства є імперативним і при здійсненні судочинства можуть бути застосовані лише норми, які прямо передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ч.2 ст.292 ЦПК України та ч.1 ст.293 ЦПК України встановлений перелік ухвал, які можуть бути оскарженні окремо від рішення суду, а ч.2 ст.293 ЦПК України зазначено, що всі інші ухвали окремому оскарженню не підлягають.
За результатами тлумачення Конституційним судом України п.2,12,18 ч.1 ст.293 ЦПК України у взаємозв*язку з положеннями п.2,8 ст.129 Конституції України, рішеннями Конституційного суду України від … зазначено, що оскарженню підлягає як ухвала про забезпечення позову (п.2 ч.1 ст.293 ЦПК), так і ухвала про відмову в забезпеченні позову; як ухвала про роз*яснення рішення (п.12 ч.1 ст.293 ЦПК), так і ухвала про відмову в роз*ясненні рішення суду; як ухвала про видачу дублікату виконавчого листа (п.18 ч.1 ст.293 ЦПК), так і ухвала про відмову в цьому. Одночасно з цим зазначається, що в ст.293 ЦПК України наведений перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду і висловлена правова позиція щодо можливості оскарження всіх ухвал, оскарження яких не заборонено ( передбачено ) законом.
Таким чином, на думку Конституційного суду до ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду відносяться ухвали, перелічені в ч.1 ст.293 ЦПК
не в буквальному, а в широкому розумінні (у взаємозв*язку зі ст.129 Конституції України) –
будь-які, що винесені за результатами розгляду клопотання певного предмету, - як ті, якими це клопотання задоволено, так і ті, якими в задоволенні клопотання відмовлено.
Додатково хотілося б зазначити, що Пленумом ВСУ від 01.11.1996 р. «Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що суди суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. У відповідності до Закону України «Про Конституційний суд України», рішення КСУ є обов*язковими до застосування на території України.
Отже, у відповідності з тлумаченням Конституційного суду України положень ч.1 ст.293 ЦПК України у взаємозв*язку зі ст.129 Конституції України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в тому числі ухвала, винесена за результатами розгляду клопотання про зупинення провадження у справі – чи то ухвала про задоволення клопотання чи то ухвала про відмову в цьому.
Крім того, у Листі ВССУ від 12.07.2011 року зазначається, що «враховуючи логіку тлумачення Конституційним Судом України пунктів 2, 12, 18 частини 1 статті 293 ЦПК України,
ВССУ повідомляє про необхідність застосування аналогічного підходу при вирішенні питання про прийняття до розгляду апеляційних скарг і щодо інших пунктів частини 1 статті 293 ЦПК України».
Социальные закладки