Так то ж пародия-сСообщение от Проффесионал
miss, а Верка Сердючка?Ничто так в жизни ненавижу, как когда говорят на суржике..
| ||
Знаю і розмовляю
Знаю, але не розмовляю
Знаю, але розмовляю, коли це необхідно
Погано знаю, тому не використовую
Погано знаю, але хочу знати краще
Погано знаю, але знати краще не потрібно
Не знаю, але хочу вивчити
Не знаю і не хочу знати
Яка українська мова?! Немає такої!!!
А что спрашивают?!
Тема: Українська мова
Так то ж пародия-сmiss, а Верка Сердючка?Ничто так в жизни ненавижу, как когда говорят на суржике.
Мне не 40, мне 18+22 года опыта :)...
В "9 роте" есть несколько сугубо нелитературных выражения и ничего - все хвалят
Павлик-Морозов, времена фильмов, когда главный герой ругался словами "редиска, петух гамбургский" давно прошли. Сейчас мат есть почти в каждом сериальном боевике.
А что подумал Кролик - никто не узнал. Потому что он был очень воспитанный.
Да но сказать такое Миколе Питерскому!Недопереработка." петух гамбургский"
ALKA, в то время народ тюремному жаргону по ТВ не учили
Українська мова, як предмет і засіб національної самоідентифікації
09:32:01 18.09.2005
У спадок від комуністичної системи молода українська держава отримала ряд протиріч, котрі в потрібний час уміло використовуються деякими політиками з метою загострення і доведення протиріч до рівня конфліктів. Більшість конфліктів в Україні виникають на етнічному грунті. Часто протистояння відбувається між колись домінуючою частиною посткомуністичної спільноти і тією, що історично зазнала певних утисків від системи. Однією із найбільш серйозних причин виникнення конфліктів в Україні є питання мови.
Нещодавно в журналі „Кореспондент” був опублікований лист пана Ачкасова до редакції під назвою: „Разве можно гордиться таким языком„, в якому автор стверджує, що українська мова є недосконалою, малорозвиненою та нездатною до повноцінного існування і саме тому, користування нею, а тим більше пишатися нею не можливо (1). Категорично не погоджуюсь із думкою автора, і хочу наголосити на ряді аспектів, чому українська мова повинна стати домінуючою в українській спільноті.
Зокрема, на прикладі історичного розвитку східних областей України спробуємо вивести причини того, чому до сьогодні в українському соціумі зберігаються настрої сформульовані у вказаному листі.
Так сталося, що в українському суспільстві етнонаціональна та мовна більшості не співпадають, і це залишається серйозною етнополітичною проблемою та джерелом можливого конфлікту на мовному грунті. Так на сході України 59% громадян вважають себе етнічними українцями, проте лише 14% з них спілкуються українською мовою(2).
Причиною цього є те, що регіоналізм в Україні залишається об’єктивною реальністю, а процес регіоналізації тісно пов’язаний з формуванням регіональної ідентичності. У стабільних суспільствах регіональна ідентичність не домінує над національною. Але в умовах трансформації суспільства, в кризових ситуаціях її роль підвищується, вона стає своєрідною захисною реакцією регіонів та індивіда на економічні труднощі, політику „центру” в економічній, культурній, мовній та інших сферах.
До середини Х1Х століття внаслідок колонізаторської політики царської Росії на сході України була сформована строката етноструктура. Однак абсолютну більшість становили українські селяни – вони складали 75% (1858 рік). Інтенсивний етап освоєння краю розпочався після реформи 1861 року. Виробничо-економічні та соціальні фактори викликали величезні хвилі міграції робочої сили на Донбас. Чисельність населення в цей період тут зростала у п’ять разів швидше ніж у інших регіонах імперії. Існував і політичний аспект проблеми залучення робочої сили з регіонів Росії – прагнення імперської влади розчинити „інородців” російським елементом, зросійщити їх і в такий спосіб закріпити за собою національні окраїни. Така політика призвела до того, що міста ставали російськомовними, а село, як і раніше, говорило українською мовою. Така мовна географія, посилювана політикою русифікації як у дореволюційний, так і в пострадянський час, проглядається й сьогодні підкреслюючи своєрідність регіону (3).
Отже на прикладі східного регіону можна реально оцінити ті декструктивні механізми, що застосовувалися спочатку Російською імперією, а пізніше Радянським союзом направлені на знищення української національної ідентичності і як складову її української мови. Приблизно таким самим шляхом відбувалася насильницька асиміляція на південній та центральній України та Криму. Крім того ґрунтовним фактором за часів Радянського союзу в зменшенні частки україномовного населення стала відсутність перспектив та передумов до кар’єрного росту в тих хто відверто спілкувався українською.
Звісно, ці процеси не могли не вплинути на українську спільноту і до сьогодні зберігаються як фактори загрози у суспільстві.
Проте сьогодні все більше проглядаються позитивні тенденції в процесі національної самоїдентифікації і, відповідно, збільшення значення української мови в суспільстві.
Ще однією проблемою залишається відносно стійка тенденція в ідентифікації українських громадян як „радянських людей”. Ці явища у більшості зберігаються на сході та півдні і зменшується до заходу України. В той самий час у зворотньому напрямку, тобто із заходу на схід, корелює самоїдентифікація громадян як „громадян України”.
Денаціоналізація значної частини Української спільноти все частіше стає причиною не лише етнічного конфлікту, але й конфлікту внутрішнього - кожної окремої особистості, що в свою чергу призводить до агресії.
Отже причини про які так емоційно говорив пан Ачкасов, часто не відповідають дійсності скоріше навпаки. Проблема української мови залишається не в малорозвинутості останньої, а в тому яку національну ідентичність сповідує той чи інший індивід. За твердженням доктора історичних наук Олександра Майбороди в української мови (на противагу російській) є незаперечна перевага: вона не була мовою, яка служила політиці соціального й національного гноблення, політиці упокорення народів. Фактично українська мова є мовою з „чистою совістю”(4).
Але проблема існує. Як стверджує дослідник М. Шульга в сімейному спілкуванні співвідношення мов становить 50:50, і ця пропорція свідчить про те, що українське суспільство розділене на дві мовні спільноти (5).
Не варто також відкидати тенденції до зменшення частини україномовних в етномовній структурі східних областей України з 1991 року, що є причиною відсутності державної політики направленої на посилення національно-державницької, загальноукраїнської ідеології. Саме це стало причиною до поглиблення регіоналізації проблемних регіонів і виникнення тенденцій до сепаратизму.
Механізмом, котрий може змінити подібні настрої в суспільстві,- є державна політика, направлена на самоусвідомлення громадянами України національної ідентичності. Насамперед – це політика в галузі культури та освіти. Мова ж свою чергу має стати як предметом так і засобом досягнення цієї мети. Саме нівелювання негативних антидержавницьких процесів, створення передумов до „націоналізації” усіх українських громадян, незалежно від етносу до якого вони належать, об’єднання їх навколо національної самоідентифікації стане передумовою для домінування української мови в суспільстві і відкине деструктивні процеси пов’язані з мовними протиріччями.
Неутешительный получается опрос для "истых украинцев" - только каждый пятый постоянно общается на государственной мове. Специфика Одессы?
Да, это пародия. Данилко же на нормальном говорит.а Верка Сердючка?
Я не розумію, ви, сидячи десь у Росії - радієте цьому?
По перше 19% це кожен шостий, по друге для Одеси це зовсім не погано. Більш того 70% визнали що знають українську, інші 30% це суміш людей які мовою поки що не володіють, іноземці, та затяті вороги не тільки української та і всієї України, відповідь на зразок “Яка українська мова?! Немає такої!!!” я по іншому класифікувати не можу.
Взагалі я ще раз упевнився що мовна протиріччя безперечно існує, але воно не носить таких розмірів як багато хто говорить.
к сожалению нужен был вопрос "постоянно говорю" может человек использует языки поровну,может 40-60 и т.д,на работе русский а жене ласковою мовою шепчет.Неутешительный получается опрос для "истых украинцев" - только каждый пятый постоянно общается на государственной мове.
так что 18 % завышено.
И тут вопрос,скорее специфика форумчан.Специфика Одессы?
И еще Повторюсь,не знать украинский очень трудно после 9 лет долбежа в школе.
ALKA, я думаю, все участники данного форума знают украинский, иначе они сюда бы не пришли.
Павлик-Морозов, и Вы ?
ALKA, да, и я
Респект.Настоящий профи!!!
ALKA, я Вам еще одну вещь скажу: не будь русских и русскоязычных на Украине, наши отношения с вами уже давно были бы как с Литвой, т.ч. украинизируйтесь быстрее и нас здесь не будет...
Павлик-Морозов, Помоему литва вас имеет при транзите в Калининград.Вы им не более чем .....правильно! сырьевой придаток.
ALKA, Вы хотите, чтобы я сказал, где Россия вас имеет? В таком тоне разговаривайте с Индейцем, а не со мной, щирый...
Павлик-Морозов,А скажите?
Мне лично она как то по барабану.многочисленных российских родственников никогда не видел,четыре года проведенные у вас назад не тянут , бизнеса с москалями нет,посещенные за последнее время русские города не впечатлили.
Так... один из соседей, ну разве что на одном языке говорим и прошлое "идущие вместе"...
Давайте говорите...
ALKA, я не собираюсь уподобляться Индейцу и Чеширу, sorry...
Сначала напугали а теперь в кусты ? Разочаровали...Вы хотите, чтобы я сказал, где Россия вас имеет?
"газ , нефть" аргументы и закончились.
Ваши права
Социальные закладки