
Сообщение от
Romko
Щоб залякати народ, підірвати авторитет повстанців НКВСники часто діяли в одязі вояків ОУН-УПА. З'являлись з тризубами на кашкетах, словами про свободу для неньки України, а самі грабували селян, ґвалтували дівчат, жінок та всілякі страшні беззаконня чинили. Були випадки, що самі ж убивали комуністів - ради "правого діла" жертвували своїми людьми. Слідом приїздять НКВСники у формі та й за вбивство "товарищей", одних людей розстрілюють, інших арештовують, конфісковують усе майно і після двадцятихвилинного суду вивозять до Сибіру, а в газетах піднімають ґвалт про страшні злочини "українських буржуазних націоналістів". Логічно, що тогочасній владі було також вигідно безчинства численних кримінальних банд видавати за дії ОУН -УПА - це сіяло серед людей страх, взаємопідозру.
У село приїздили НКВСники одягнені як вояки УПА й натхненно агітували боротись за незалежність України. Добровольців вели у ліс ніби для того, щоб видати їм зброю, а насправді ті провокатори вели їх у НКВСівську пастку у котрій беззбройних патріотів сікли з кулеметів, а тих, що уціліли добивали багнетами. Розповіді чудом уцілілих обростали неймовірними жахливими подробицями й породжували відчай, страх, взаємопідозру, недовіру до усіх і всього, рабську покірність. Таким чином "визволителі" фізично винищували еліту, генофонд нації й цим культивували рабську психологію байдужості, пристосуванство, лицемірство, сірість.
Приїздить у село уповноважений і, добряче напившись самогону, ніби випадково губить портфель із списками своїх агентів. А у тому спискові… представники сільської інтелігенції. От і все - розбрат посіяно. О, представники радянської влади були неперевершеними майстрами усіляких провокацій, інтриг.
Заходять у хату хлопці із тризубами на кашкетах й до домашніх: "До нас дійшли чутки, що ви симпатизуєте "совєтам" й допомагаєте їм. Це правда, чи ні? Так ви за кого насправді? Так ви справді за Самостійну Україну? Тоді скажіть нам, хто з односельчан допомагає окупантам!?". Якщо у домашніх погано розвинута інтуїція й вони не здогадаються, що перед ними переодягнені "визволителі" тоді скоро уся їхня наївна сім'я безкоштовно поїде у Сибір.
Наступного дня заходять у хату червонозоряні "визволителі" й до домашніх: "Нам стало известно что вы ненавидите советскую власть и сотрудничаете с националистами. Нет? Так значит вы любите советскую власть!? Тогда скажите, кто из вашего села помогает бандитам!?". Якщо у домашніх погано розвинена інтуїція й вони не здогадаються, що перед ними переодягнені патріоти України, то теж біда велика буде… Із тими бідолахами, котрі не витримували такої оригінальної перевірки на лояльність воюючі сторони поступати як із зрадниками...
Вояки УПА поширювали листівки, саботували укази комуністичної влади, вбивали найбільш підлих комуністичних активістів. Це так, але щоразу на місце вбитого ставав свій, місцевий. Він знав край, людей і був ще підступніший.
На початку 50 років вояки ОУН-УПА зрозуміли, що вони вже воюють... із власним народом! Убитий ними в бою партактивіст чи молодий вояк НКВС часто виявлявся українцем. І плакали десь за вбитим українці: мати, батько, брати, сестри, діти…
У громадянській війні немає лінії фронту, немає своїх та чужих, це братовбивча війна - там всі свої, співвітчизники. Тоді віддані імперській комуністичній ідеології українці взяли верх над українцями самостійної державності, але чи було те братовбивство перемогою? Колись син Адама - Каїн повстав на брата свого Авеля і убив, але хто назве його переможцем?..
Социальные закладки