Концепція
Вищий антикорупційний суд є судом зі всеукраїнською юрисдикцією, що створюється з метою розгляду окремих категорій справ. Крім здійснення правосуддя, ВАКС аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює її, а також здійснює інші повноваження відповідно до закону.
Судді цього суду призначаються виключно на підставі результатів відкритого конкурсу.
Спочатку вважалося, що Вищий антикорупційний суд розглядатиме справи виключно за поданням Національного антикорупційного бюро України[6],
проте у прийнятому Законі компетенція[⇨] суду була значно розширена. Це означало передачу до ВАКС тисяч кримінальних проваджень, які не стосуються топ-корупції, та «закоркування» його роботи на роки. Згодом було ухвалено закон, що вирішує цю проблему[7].
Строки створення
Міжнародний валютний фонд вимагав ухвалення законодавства для створення антикорупційного суду
не пізніше червня 2017 року[8].
Закон про судоустрій і статус суддів[9] давав 12 місяців на утворення суду з дня набрання чинності спеціальним законом (до 14 червня 2019 р.) Прийнятий Закон про ВАКС[10] передбачає, що суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше 35 його суддів, у тому числі 10 суддів Апеляційної палати. «Технічний» Закон про утворення суду прийнятий 21 червня 2018, набрав чинності 28 червня[11].
Крім того, потрібне було внесення змін до Закону про судоустрій[12] та Бюджетного кодексу.
Законопроекти
До Верховної Ради були подані два законопроекти від народних депутатів, які були негативно оцінені Венеціанською Комісією[13]. Рекомендації ВК[14][15] повинні бути покладені в основу остаточного закону згідно з позицією міжнародних донорів України[16].
Наступний проект Закону про Вищий антикорупційний суд зареєстрований у Верховній Раді Президентом Петром Порошенком 22 грудня 2017 року[17].
Згідно з проектом, ВАКС здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції, а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
Законопроект негативно оцінили донори: МВФ[18], Світовий банк[19], Євросоюз[20], а також антикорупціонери[21]. Основні предмети критики: послаблена роль Громадської ради міжнародних експертів, нереалістичні вимоги до кандидатів, надмірно розширена юрисдикція[22]. Низка його положень не відповідали рекомендаціям Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), викладених у висновку від 9 жовтня 2017 року № 896/2017 (CDL-AD(2017)020), а також вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів»[23].
Тема: 
Сообщение от Rus
Ответить с цитированием
Социальные закладки