Показать скрытый текст Івасик-Телесик
ІВАСИК ТЕЛЕСИК ІЛІ ШО БУЛО НАСПРАВДІ
НАПИСАВ ДЗВІНКА ТОРОХТУШКО ОПУБЛІКОВАНО В ІЗБА ЧІТАЛЬНЯ ПРОЧИТАНО 269 РАЗИ РОЗМІР ШРИФТА DECREASE FONT SIZE INCREASE FONT SIZE ДРУК E-MAIL 18
ЖОВТ.
Івасика приніс у Рєпку якийсь пацаватий аїст.З окупірованих Довбойобами територій. Івасик - отрок бандерівський, україномовний і читающий умні книги - так шо оставлять його на тих землях було опасно.Тож мешканці Рєпки взялись ним опікуватись. Дєдушка зробив йому золотого човника , срібне весельце і розрішив ловить у річечці рибку. Рибку Івасик ловив справно, но і клопоту приносив чимало, бо ото заникається в камиші і мріє там про козацькі чайки, Січ та Сірка до глупої ночі.От всі переживають за нього, бо час неспокійний такий,шо й на циферблаті часів уже бурлить так, шо стрілки от-от обваляться, та ще й нечисті всякої розплодилося навколо, шо, просто, який-то демографічеський всплєск разної гадості.А воно мічтає в камишах - дитина ж...
От і в той день всі в Рєпці були заняті. Дослідник Чепинога шарився в окрєсностях в поісках отвєтов на вопроси, Дохтур Лівсі робив вакцину от хуйлонежиті, Адміни і Кіборги пресували вату, Дєдушка Свирид опускав ціну на Brent в ручном режимі, Мурзік найшов дірку в астралі і ловив дзен, а Татуся пекла Колобка, саме тісто замісила.
От Івасик, отрок бандерівський, бавився на річці собі, рибки вже наловив, чекав поки Татуся забере, тож плавав на човнику золотому і срібним весельцем глушив зажравшихся жаб.Ідилія.
Но в той же час по березі річечки тирлувалися дві старіючі бляді : Зміюка Гандзя , старезна і порепана, як дерматин на морозі, і трохи молодша, но, як одкриє рот, то видно, шо тоже з широким жизнєним опитом , зміючка Лєнка. Обидвоє являли собою жалкоє зрєліще по женськой часті і слошне униніє на почві внєшності, разврата і виборів.Ввіду наближення останніх,Гандзя з Лєнкою посилено жували передвиборчі соплі і мічтали попасти у Верховне Шапіто, шоб продить собі сказочну жизнь ше на чотири роки.Для цього вони засіли в кущах коло Рєпки, шоб підкараулить Дохтура Лівсі і купить у нього слоїк еліксира молодості.
Но тут Гандзя побачила човник Івасиковий, золотий і блискучий. І Гандзю конкретно вклептоманило.Стала думати, як то його у дитини відібрати та собі привласнити.
А тут Татуся, Колобка допекла, та до річки біжить Івасика годувати. Кличе :
- Івасику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка.Дам тобі їсти-пити...
Івасик приплив, пообідав смачненько, рибку Татусі віддав, та й далі плавати подався.
Гандзя целюліт на потилиці почухала, друге підборіддя підняла, прокашлялась та й собі давай Івасика гукати. Але ж голос у курви, шо труба єрихонська, гуде, аж луна котиться.Жаби повтікали ,з переляку риба в річці потопилася.Івасик тихенько з-за камишів підплив і срібним веслом гепнув дурнувату по писку, шоб рибу не полохала.
Вставна челюсть у Гандзі випала і провисла на дротиках, як місток-кладка через річку. Образилась Гандзя і пішла до кузнєца. Каже :
- Ану, Вакула, викуй мені голос такий, як у Татусі і челюсть припаяй на місце.А я твоїй Оксані черевички подарю. Ношені, правда, но в харошем состоянії і на ваті всередині.
Кузнєц Вакула - ватнік ще з часів процвітанія Диканьки.І так задовбаний жизнью, шо йому пофігу кому кувалдою по єбалу товкти. Довбанув Гандзю так, шо аж свічки в очах заблимали.В качестві експерта покликав Оксану, жену свою, і та сказала, шо да - похоже.Оксана тоже - потомствєна ватніца і битовий тіран, так шо з Гандзьою вони бистро найшли спільну мову. Тоїсть, язик. Накрила стіл, приміряла черевички і, пока Гандзя відходила від кувалди, повідала їй, шо дивилась по зомбоящику ток-шоу, де розказували всю правду про то, шо в Хуйла в єбальніку, на самом дєлі, - не ботокс, а стволові клєтки, молодильні дуже і лічебні.
І тут Гандзя поняла, шо в неї намічається не просто передвиборний коньок, но карт-бланш, джокер і джек-пот разом.Розпитала Оксану, шо і як і поперла до річки. Викрала, короче, Гандзя Івасика разом з човником і веслом. Принесла додому, а там на порозі вже сидить їхня колєга по цеху, тоїсть Шапіто, Прастатая. Разом удень бюджет мародьорять, а ночами працюють, як насосні станції - кар'єру насасують.У Прастатаї, правда, ні целюліту, ні морщин - одна грудь з пінопласту да істощеніє.Ну і з Лєною в них які-то особі отношенія.
Ну посиділи-поговорили. Тут у Гандзі задзвонив мобільний отпад.Чече кликав народу мозги пудрити по зомбоящику.Гандзя каже :
- Ладно, дєвочки. Я пошустерю трохи, а ви ,тим часом, Івасика приготовте, шоб ми потом стволових клеток нахавались і стали красівими і молодими. Може, й до ЗАГСА підем.
Ну, до ЗАГСА ці курви ходили регулярно, но в основном позавідувати іншим.Їх самих замуж не брали, ввіду негігієнчного способу жизні.Возрост тут ні при чім, просто замолоду вони частіше були у вендіспансері, чим у церкві, тоїсть фактично : проїбали молодость.
Тут Лєнка каже :
- Нє, Ганя! Ми з Прастатаєй рішили його усиновити.Мілий очєнь.
Гандзю вклинило. Не так од наглості откровєнія, як от ситуації. Як начала вона істерити,скипіла уся і вспапашилась, сумками із кожи антілопи гну кидається по всій ізбі, гне страшнючі матюки і трощить хрусталь.
- Як усиновити? Ви - дві баби, збоченки! Шо за хуйня?
- Гендер, блять! - Каже Лєнка.
- Ах гендер! - Кричить Гандзя. - А з отаким пом'ятим єбалом - на вибори,як ти думаєш : то тоже гендер?
- Нє, то пиздець, - сумно клацнула зубами Прастатая.
- Ми пошутили, - видала Лєнка.
- Так от : шоб до мого повернення стволові клєтки були готові! - гаркнула Гандзя.
Вмостилася в дорогу ступу з кожаним салоном, перекуплену в Баби Яги Лєгітімича, перед зєркалом заднього віда намастила писок помадою на комариному жирі і віником причесала парика. Тоді вчепила на носа умні окуляри і помелась вмєстє з Чече шустерити мозги елєктората.
Лєнка розпалила пєчку Гефест, подаровану Бацькой на якийсь празнік в честь якоїсь херні, приготовила бляху, а Прастатаю послала на город по зелень і спеції.Найшла кого. Та з препугу заблудилась у вітамінах і фруктозах, пречепилась за огіркову гичку, впала, вдарилась головою об випуклу часть гарбуза і знепритомніла.Лєнка пішла її шукати, а Івасик Телесик ,тим часом, втік із ізби, виліз на високу тополю, у листі заховався і сидить. А то : осінь надворі, листя опадає. Коли дивиться : летять птиці дивні, пір'я розфуфирене, крила в білих перчатках, погони блистять чистим золотом, аксельбанти на вітрі розвіваються, спереду, де грудь і пузо, медалі-ордени попричіплювані разні красіві. Важні такі птіци, вгодовані, жирні.
- Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята, - запросився Івасик.
- Не положено нам! Ми гєнєрали з Гєнштаба. В теплі краї летимо, від війни отдихати. Хай тебе младший командний состав візьме.
- Питухи ви крашені, а не генерали! - мало не плаче Івасик. Бо бачить, шо Лєнка вже найшла Прастатаю і цурпелить її до ізби разом з пучком зелені.
Коли це бачить Івасик Телесик : летять ще птіци разнопері, розмальвані, чемодани і клумаки на крилах несуть. Він знову давай проситися :
- Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята...
- Ми не гуси, ми - шпіони хуйловські. Шо не бачиш : тікаємо, а то у вас тут і АТО, і закони які-то непонятні про люстрацію...Хай тебе брехуни, речники та інтенданти візьмуть.
Зовсім приунив Івасик. А зміюки його вже шукають, ізбу вверх дном перевертають.
Коли це летить проста собі сіра птаха, втомлена, видно, шо здалеку летить. Опускається на тополю і каже :
- Їдрьон-батон! Малий, ти шо тут робиш?
Придивився Івасик : а то - Сокіл. Ну, і розповів йому свою пригоду.
- Їтіть-калатіть, - сказав Сокіл , відкрив у собі Ціцерона і начав віщать.
- Як казали древні :si vis pasem - para bellum! Шо в переводі з латині означає : всє еті вєщі нада рішать з помощ'ю харошої балістіки.
А тоді поліз у внутренній карман, дістав зброю, набої до неї і каже :
- Ось тобі ствол, ось стволові клєтки. Справишся?
Ну ще б Івасик Телесик, отрок бандерівський, та й не справився!
Вопшем, дочекалися вони, коли Гандзя вернеться з зомбоефіру, а вернулась вона не сама. Приперла в ступі модняцькій Шлюхрича, Чече, Підрахуя. Та, майже, вся шобла зібралася, хто хотів політичну смерть відкласти і ще трохи в сказці пожити. Ну, і перелюстріровали їх усіх Івасик з Соколом за дві минути.
А потім Сокіл відніс Івасика додому, в Рєпку. А там всі такі раді були і щасливі. Дєдушка дістав наливочку, Татуся напекла рум'яних Колобків з різними начинками, Мурзік всім казочку про кота і астральну миш розказав. Дєдушка на радостях стікера на Brent переклеїв, від чого міровим ринком пройшовся озноб і піднялася температура заливання сала за шкуру Хуйла, а Бацька здивувався, шо шото странно, шо він досі не керує Брянською губєрнією, Атєц казахов призадумався, чи не погнать довбойобів з Байконура, пока не засрали землю до состоянія екологічної катастрофи, турецький візир срочно розстелив дастархан для натовських льотчиків, а бундесфрау озадачилась : на фіга вона потратила на це Хуйло стільки часу...
І тільки Барак Хусейнович зберігав сказочне мовчання...
Социальные закладки