|
Шановний диггер Ромко... ответьте мне на вопрос в конце сообщения № 1044
Я не червонец, чтобы всем нравиться
Москва намагалася всіх борців за волю називати зрадниками, які продають Україну ворогам. Зрадником в її очах був гетьман Іван Виговський. Він „продавав Україну Польщі“. То чому ж тоді 1664 року поляки розстріляли Івана Виговського? А розстріляли його тому, що він хотів бачити Україну незалежною і від Москви, і від Польщі.
Зрадником і запроданцем Москва називає й гетьмана Петра Дорошенка. Москалі вивезли Дорошенка далеко на північ, де він і помер 1698 року.
Не тільки Туреччина й татари боялися кошового Івана Сірка. Легендарного козацького полководця боялася й Москва. І його вивезли в Сибір.
Як найбільшого зрадника українського народу таврував російський царат Івана Мазепу, який „продавав Україну шведам“. Кат українського народу Петро І наказав проклинати великого гетьмана в усіх церквах.
Зрадникам не було кінця… По всій Європі московські шпигуни ганяли за гетьманом України Пилипом Орликом. Та не спіймали. Доля врятувала його від Сибіру.
Не врятувався останній кошовий Запорізької Січі Петро Кальнишевський. Він пробув на Соловках 28 років, де й помер 4 грудня 1803 року, відмовившись від царської „амністії“.
Усе це було за царської Московської імперії. Її традицію продовжувала більшовицька імперія. Відмінність полягала тільки в тому, що „зрадників“ тепер уже називали „ворогами народу“. І ними на Україні стали мільйони. Ворогами народу називали навіть тих, хто активно боровся за радянську владу. Адже розстріляли синів письменника Михайла Коцюбинського – Юрія та Романа, Віталія Примакова, Івана Микитенка… А 1941 року – сина Івана Франка, Петра. А якими ж ворогами народу були Остап Вишня та Зінаїда Тулуб? І їх вислали на каторгу в Сибір. Я вже не кажу про Симона Петлюру, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка. Вони виступали проти радянської влади на Україні. Але й вони є не зрадники, а патріоти.
Suum cuique
Так терроризм - это когда разные "герои" берут оружие и идут убивать мирных жителей ради своих химерних идей.
Они хуже киллеров, потому что киллер - это не зверь, как террористы, а просто профессионал. Его наняли - он сделал работу, получил деньги и опять никого не трогает.
А те, кто уничтожал Бандеру и подобных - это даже не киллеры, а просто люди, приводящие приговор в исполнение.
Бандера ж получил свою "вышку" вполне официально, по суду.
Что ж, советскому правительству нужно было ему пригласительный на расстрел присылать, или десять тысяч лет ждать, когда он сам приедет?
Где нашли - там и привели приговор в исполнение.
Чтоб другие понимали, что такие приговоры - это не рекламный жест и не шутки.
PS. И вы знаете - до многих таки дошло...
Судоплатов П.А. не только, в соотв. с приговором суда ликвидировал Коновальца. На что имел, в том числе, веские личные причины. В частности, это именно в боях с отрядами Коновальца был убит его старший брат. Но, это не убийство УПЫрями врачей и учителей, для которых были "веские причины", приговор был приведен в исполнение, в соотв. с приговором, вынесенным высшим судом УССР.
ЗЫ, Он, также, полностью переиграл Канариса(его Абвер 2) в ходе операций "Монастырь" и "Березино". Что, явилось одной из причин к реорганизации отделов разведки Германии вообще, и устранения Абвер 2, в частности.
Но это интеллектуальная работа. Лесовики-затейники таковой не уважают. Вот учительницу ночью зарезать, это их.
По Бандере, вот интересный материал.
http://rapidshare.ru/667511
Английские спецслужбы, которым его передали спец. службы немецкие, прохлопали ликвидацию своего агента.
Кіллери.Вбивці,які зрадили все людське.Для прикладу
Свою карьеру в советской разведслужбе Сташинский начал с предательства собственной семьи. Сташинские жили в небольшом западно-украинском селе Борщевица и много лет были связаны с националистическим движением. Задержанный милицией за мелочь - ехал без билета в поезде из школы домой, - Богдан быстро попал в тенета КГБ. Услышав на допросе скрытые угрозы в адрес своей семьи, Сташинский тут же рассказал все, что знал, об их подпольной деятельности. Через несколько месяцев он уже работал на КГБ под агентурной кличкой и принимал участие в уничтожении остатков украинского национально-освободительного движения.
Suum cuique
"Волшебный стрелок" у Скорцени или "Березино" у Судоплатова - это одно.
А резать учителя доблестными героями УПА - это другое.
to Romko "Коли прийшли совєти до Львова то українці зустрічали їх із хлібом і сіллю."
Ну,да!Так вы же всех хлебом-солью встречаете, только когда вам выгодно.
Австрияки-полижем австриякам,поляки-полижем полякам(для которых вы были быдлом и вам не разрешалось на пана глаза поднять и по мостовой можно было ходить только пшекам),советы-полижем советам(они же избавили от поляков),немцы-полижем немцам(они помогут избавиться от советов)....Кому дальше?
И,кстати,на Вашем языке не Львов,а Львiв !
Romko, тоже скажете, що це брехня?
15.12.2006 лапочка-дочка
24.12.2013 2 сладких мальчишки
23 серпня 1939 року було підписано пакт Молотова - Рібентропа.
За ними був проведений поділ українських земель, які входили станом на 1939 рік до складу Польщі, що їх мали зайняти нацисти та комуністи. Також Червона Армія мала допомогти Вермахту окупувати Польщу.
1 вересня Вермахт почав агресивну війну проти Польщі, а 17 вересня Червона Армія розпочала бойові дії проти Польщі зі свого боку, виконуючи угоду про розподіл сфер впливу в Європі.
Так і не дочекавшись повідомлень про падіння Варшави чи про втечу польського уряду за кордон, сталін віддає наказ розпочати воєнні-дії проти Польщі. 17 вересня 1939 р. совєтські війська перейшли польський кордон.
Таким чином совєтський союз разом зі своїм спільником – нацистською Німечинною розв’язав агресивну війну проти Польші і такі дії у відповідності до Статуту Міжнародного Військового Трибуналу кваліфікуються як злочин проти миру, а саме: “планування, підготовка, розв’язання або ведення агресивної війни або війни в порушення міжнародних договорів або угод або участь в загальному плані чи заговорі направлення на здійснення будь – якого з перелічених дій.”
Отже західноукраїнські землі були приєднані до СССР шляхом анексії.
Отже СССР з метою захоплення все нових і нових територій, розв’язує агресивну війну проти Польської держави в процесі війни було взято в полон, а згодом ростріляно декілька тисяч польських військовополонених, що є порушенням п. “а” та “в” ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу, а саме: вбивства, застосування тортур, увід у рабство чи для інших цілей цивільного населення окупованих територій; вбивства, тортури військовополонених; вбивство заручників; безглузда руйнація міст, сіл; розорення, не виправдане військовою необхідністю.Дії більшості засуджених до страти кваліфікувались за статтею діючого на той час Кримінального кодексу срср як “Зрада Батьківщини”, однак населення окупованих територій не можна було вважати громадянами Радянського Союзу , оскільки приєднання західноукраїнських територій відбулося насильницьким шляхом, в односторонньму порядку і в загальному носило фіктивний характер. В той же час мирне населення , яке з приходом неприятеля взяло в руки зброю, не можна розглядати як зрадників країни-завойовника.На окупованих теритоторіях НКВД та гестапо здійснювались масові репресії та розстріли української і польської інтелігенції, державних службовців, військових, духовенства. У березні 1940 року на спільному симпозіумі гестапо-НКВД сторони обмінялися списками осіб які підлягали знищенню та обговорювали подальшу долю польських військовополонених. Навесні і влітку цими службами, на території Польщі була проведена “Акція АБ”, в ході якої було знищено близько 3500 польських діячів науки, культури, мистецтва. Також за спільною угодою відбулась передача СС і гестапо 800 німецьких та австрійських антифашистів, що спочатку переховувалися в СССР, а потім стали мешканцями ГУЛАГу.
Водночас із поширенням репресій на території Галичини було створено широку мережу в’язниць. Додатково було відкрито 25 в’язниць і дві внутрішні тюремні камери, які протягом короткого часу були переповнені. Встановлених лімітів ніколи не дотримувалися і вже невдовзі камери були настільки переповнені, що люди були змушені спати стоячи. В’язниці перебували в антисанітарному стані, в них час від часу спалахували епідемічні захворювання.Вказані злочини підлягають відповідальності згідно п. “с” ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу і кваліфікується як злочини проти людства, а саме: вбивства, знищення, уведення в рабство, заслання або інші жорстокості, вчинені відносно цивільного населення до або під час війни, або переслідування з політичних, расових або реліґійних мотивів з метою здійснення або в зв’язку з іншим злочином.
Під час відступу радянських військ під натиском військ Вермахту без вироку суду репресивні органи держбезпеки масово розстрілювали в’язнів, що були зараховані до “ворогів народу”.
У відповідності із наказами працівників НКДБ у в’язницях Львівської області було розстріляно 2464 в’язні, звільнено 808 в’язнів, переважно звинувачуваних у побутових злочинах. У двох в’язницях Дрогобицької області, у містах Самбір і Стрий розстріляний 1101 в’язень; у в’язницях Станіславської області розстріляно 1000 в’язнів, міста Луцька - 2000, у Ковелі - 194, у Дубно - 260; із Чорткова було евакуйовано 954 в’язні, по дорозі розстріляно 123, а у місті Умані - 767 в’язнів; у Перемишльській в’язниці розстріляно 267 в’язнів, у Вінниці – 22756 в’язнів, у Києві – 150000 в’язнів, в Заліщиках – 2500 в’язнів.
спільники одне другого варті...Такі дії, що були вчинені за наказом радянського керівництва, є нічим іншим як масові вбивства, що здійснювались в порушення загальної процедури кримінального судочинства, з перевищенням владних повноважень та порушенням основних прав людини, а також статті 102 Конституції срср 1936 року за якою „правосуддя в совєтському союзі здійснюється виключно судами.” Такі дії кваліфікуються згідно п. “с” ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу як злочини проти людства, а саме: вбивства, знищення, уведення в рабство, заслання або інші жорстокості, вчинені відносно цивільного населення до або під час війни, або переслідування з політичних, расових або реліґійних мотивів з метою здійснення або в зв’язку з іншим злочином.
Suum cuique
расстреляно в тюрьмах: в УССР — 8789 и в БССР — 530 человек; убито при попытке побега: в УССР — 48 человек (в строке БССР — прочерк); расстреляно конвоем в пути при подавлении бунта и сопротивления: в УССР — 123 человека (в строке БССР — прочерк); незаконно расстреляно конвоем в пути: в УССР — 55 и в БССР — 714 человек. (ГАРФ, Ф. 9413, оп. 1, д. 21, л. 229)».У відповідності із наказами працівників НКДБ у в’язницях Львівської області було розстріляно 2464 в’язні, звільнено 808 в’язнів, переважно звинувачуваних у побутових злочинах. У двох в’язницях Дрогобицької області, у містах Самбір і Стрий розстріляний 1101 в’язень; у в’язницях Станіславської області розстріляно 1000 в’язнів, міста Луцька - 2000, у Ковелі - 194, у Дубно - 260; із Чорткова було евакуйовано 954 в’язні, по дорозі розстріляно 123, а у місті Умані - 767 в’язнів; у Перемишльській в’язниці розстріляно 267 в’язнів, у Вінниці – 22756 в’язнів, у Києві – 150000 в’язнів, в Заліщиках – 2500 в’язнів.
Все эти сотни тысяч убитых на ЗУ - банальная неправда.
Социальные закладки