https://forumodua.com/showthread.php?t=615994. Помните: самые закоренелые противники Украины как государства - переехавшие в Россию украинцы. Этот дивный феномен еще предстоит изучить специалистам.....
|
https://forumodua.com/showthread.php?t=615994. Помните: самые закоренелые противники Украины как государства - переехавшие в Россию украинцы. Этот дивный феномен еще предстоит изучить специалистам.....
Мне не 40, мне 18+22 года опыта :)...
Опровергайте в судебном порядке и доказывайте их "брехливисть".Так ваші джерела взагалі мені смішні.Ви будете сміятись,але я не перший рік зустрічаюсь з тими "аргументами" в совєцьких джерелах.
А брехливішої системи світ не знав.Так.що не будем про джерела.
И не признавать Шухевича Героем.Было бы умно отмежевать УПА от всех этих сомнительных батальонов...
Ну. Макинаки всетаки, жил в Одессе. Он их на предмет декларирования плоскости земли порывается проверить. Имеет право.Неприятные Вам аргументы у вас почему-то вызывают смех, впрочем, как и у Makanaki. И кто говорит о "совєцьких джерелах"? С ярлычками будьте поосторожнее, это не доводы, это похоже на словоблудие.
По данной фотографии была дана информ. в полном обьеме в районе 300 постов. Неоднократно это обсуждалось. Что, не отменяет протеста против реабилитации УПА со стороны Польской общественности."Rzeczpospolita з’ясувала справжню історію фотографії, яка є ледь не найпопулярнішим підтвердженням звірств українців проти поляків. Виявляється, українці не мають нічого спільного із цим злочином. Фото походить не із сорокових, а з двадцятих років минулого століття, його зробили слідчі, і на ньому зображені не польські діти, а циганські. Що більше, фотографій із місця події є декілька, і всіх їх свого часу опублікували разом із справжньою історією злочину, який стався 1923 року. Косі лінії на широковідомій фотографії “звірств УПА”, які вважають колючим дротом, насправді є просто дефектом негатива або ж згинами оригінальної фотографії – на інших світлинах, які знайшов польський часопис, жодних ліній чи колючого дроту немає.
“Це сталося вночі проти 12 грудня 1923 року, – стверджують автори газети Rzeczpospolita. – Чотири жертви – це циганські діти, а вбивцею була їхня божевільна мати, 32-річна М.Д. Цю подію докладно описано в публікаціях із судової медицини 1928 року (очевидно, і в тогочасній пресі)”.
Уперше фото опублікували у статті “Маніакально-депресивний психоз у судово-психіатричній казуїстиці” авторства Вітольда Люнєвського, директора відповідного закладу у Творках. Стаття з’явилася в психіатричному щорічнику Rocznik Psyhiatryczny. Подію з ілюстрацією описано і в “Підручнику із судової медицини для студентів і лікарів”, який видав професор Віктор Гриво-Домбровський 1948 року.
“Це, власне, доконаний факт, що вбивцею дітей була їхня матір, – наголошує Rzeczpospolita. – Нещасна жінка вбила чотирьох дітей у розпачі після арешту чоловіка та розпаду циганського табору, в якому вона жила, з переконання, що їм загрожує неминуча голодна смерть. Наступного дня вона зголосилася до поліції”.
Індиянець! Прекращайте Вы юродствовать и хулиганить.
Или скучно будет без выходок североамериканских аборигенов?
{MOD}. Коверканье ника.
Последний раз редактировалось ЦинИк; 31.12.2007 в 11:36. Причина: Замечание
Роман, ну это уже даже не смешно... Напоминает старый бородатый анекдот про "я был в библиотеке!". Фактаж с сайтов ОУН-УПА - "совецкие агитки"? Мемуары деятелей движения - "советские агитки"? Документы из архивов, в том числе немецких - "советские агитки"? Мнение израильтян (в том числе спикера кнессета) или поляков - "советские агитки"? Материалы группы под руководством Кульчицкого - тоже?
Да или нет?
И это пройдет.
Про "Нахтігаль"
Я хочу спростувати брехливі наклепи большевицької пропаганди про цей курінь, які мають на меті очорнити український визвольний рух за часів другої світової війни. Я стверджую, що:
1. Курінь прибув до Львова вранці 30 червня і вже застав жахливо змасакровані жертви большевицького терору по всіх в'язницях Львова. Ці жертви большевицького терору бачили шведські і швейцарські журналісти, яких німці пустили до Львова в перших днях липня 1941 року.
2. Неправдою є, що 30-го червня і 1-го липня розстрілювано кого-небудь в тюрмі на вул. Лонцкого. Поручник Мартинець виконував там охоронну службу з частиною першої сотні, не допускаючи до змасакрованих большевиками трупів цивільного населення. 1-го липня о год. 10 вранці він був звільнений з служби відділом німецької поліції. За час його перебування в тюрмі при вул. Лонцкого та в будинках колишнього НКВД на Пелчинського не розстрілювано ні одного чоловіка.
3. Польських учених розстріляло у Львові "СС Зондеркомандо Ґаліцієн", яке прибуло до Львова ліквідувати акт 30 червня і мало свої власні пляни ліквідації місцевого населення згідно з напрямними, опрацьованими нацистським проводом. Курінь "Нахтігаль", що підлягав Вермахтові, не міг мати нічого спільного із виконанням цих плянів. Про знищення польських професорів "Зондеркомандом" свідчать також польські свідки, як наприклад пані Хомсова, приятелька родини проф. Бартля, на сторінках "Дзєнніка Польського" і "Дзєнніка Жолнєжа" в Лондоні, проф. львівської політехніки — Сокольніцкий, а також "Нью Йорк Таймc" у своєму повідомленні з 27 серпня 1941 року, в якому читаємо:
"Проф. Казимир Бартель, бувший прем'єр в Польщі та визначний учений був розстріляний Ґестапом у Львові — згідно з інформаціями одержаними польським урядом в Лондоні. 60 професорів Львівського університету та Політехніки, де викладав проф. Бартель, були заарештовані і про їх дальшу долю нічого невідомо..."
На закінчення хочу ствердити, що Москва добре знає, хто помордував у Львові в'язнів у тюрмах і хто замордував польських професорів, як знає також, що курінь "Нахтігаль" створено українською стороною виключно для визвольної боротьби і що цей курінь, поза виконуванням своїх обов'язків на фронті, не заплямував себе будь-яким вислужницьким вчинком. Москві відомо, що велика більшість старшин і бійців куреня "Нахтігаль" впали в боротьбі УПА проти німецьких і совєтських окупантів за визволення українського народу. Щоб протидіяти в боротьбі УПА проти большевицького загарбника України та знеславлювати пам. Головного Командира Р. Шухевича-Чупринки, Москва приступила до фальшування найновішого періоду історії України, подібно як це вона робить з усім нашим історичним минулим. Наклепи і знеславлювання куреня "Нахтігаль" власне служать цій меті".
В "Радянській Україні" від 5 вересня 1959 р., я прочитав, що ті "соловейки" були тими бандитами, що вночі з 29 на 30 червня 1941 р. вимордували сотки комуністів у Львові на основі наперед уложеної листи. По майже 20 роках здогадалися обманці, спотворити історію, щоб свій очевидний злочин перед людськістю перекинути на українців-стрільців з батальйону "Нахтігаль".
До цього часу навіть совєтське "Звідомлення Державної Надзвичайної Комісії в справі злочинів доконаних німцями на території Львова" з 1944 р. не важилося приписувати мордів у львівських тюрмах батальйонові "Нахтігаль", бож з цього звідомлення, що було зроблене, так сказати б, ще свіжої пам'яті, совєтський обвинувач Смірнов в процесі проти німецьких воєнних злочинців перед Міжнародним Військовим Трибуналом в Нюринберзі на розправі 15 лютого 1946 зачитав розділ, що торкається злочинів, доконаних німцями у Львові і його околиці, а зміст цього звідомлення, що носить назву "документ СССР ч. 6", увіковічнено в протоколах розправи, в яких, одначе, нема ніякого натяку про те, щоб совєтський обвинувач приписував "Нахтігалеві" морди в львівських тюрмах (гляди: три офіційні видання протоколів і документів згаданої розправи в англійській, французькій і німецькій мовах, а в англійській мові під заголовком: Trial of the major War Criminals before the International Military Tribunal, Nuremberg 1947, v. VII p. 491).
На яких крихких підставах є побудована ця очевидна брехня совєтської преси, видно з того, що на пресовій конференції в дні 5 квітня 1960 р. в Москві енкаведівських мордів у львівських тюрмах вже не приписується батальйонові "Нахтігаль", про що буде ще мова. Зараз по пресконференції в Москві — очевидно на наказ з Москви — мешканці Львова "засудили злодіяння буржуазних націоналістів" в часі від 30 червня 1941 до 6 липня 1941 в листах до Львівських часописів "Вільна Україна" в українській мові і "Львовская Правда" в російській мові (гл. "Радянська Україна" від 9 квітня 1960 p.). Очевидно, що ті листи, написані в львівських редакціях згідно з пресконференцією, вже не згадують про морди у львівських тюрмах.Совєтський обвинувач Смірнов оскаржував на основі вищезгаданого "Звідомлення Надзвичайної Державної Комісії" перед Міжнароднім Військовим Трибуналом і наводив з нього ось що: "Ґрер, професор медичного відділу Львівського університету, якому щасливим випадком вдалося уйти смерти, зізнав перед комісією (розумій перед вищезгаданою совєтською комісією — В. П ) ось що: "Коли мене арештували опівночі 3 липня 1941 р. і примістили у вантажній машині, я застав там також проф. Грека, Бой-Желєнського і других. Нас забрали до гуртожитку ім. Абрагамовича Теологічної Семинарії. Копи нас вели через коритарі, гестапівці насміхалися над нами через голови..." (В англійськім офіційнім звідомленні є точки, як бачимо, але в німецькім офіційнім звідомленні є ще слова: "побивали прикладами карабінів, тягнули за волосся і били по головах". Гл. німецький урядовий текст, том ВII, ст. 493). "Пізніше я побачив в гуртожитку німців, що вели п'ятьох професорів під ескортою, з яких чотири несли закривавлене тіло сина визначного хірурга Руффа, якого німці замордували в часі його переслухання. Молодий Руф був також спеціялістом. Цілу групу професорів повели під сторожею на Кадетську гору. По 15-20 мінутах я почув карабінові стріли зі сторони, в яку поведено професорів" (гл. VII том протоколів, ст. 491 там же). Це є зізнання, зложені перед згаданою комісією, які обвинувач СССР відчитав Міжнародному Військовому Трибуналові в Нюринберзі на розправі. Той же сам Смірнов на основі повищого звідомлення твердив, що німецька поліція мала ще перед зайняттям Львова список визначних польських учених, які мали бути замордовані у Львові. Це було самозрозумілим, бож якісь там підрядні органи німецької поліції не могли без згоди найвищих чинників доконувати масового корду вчених, які в більшості не належали до політичного світу.
З того документу, тобто зізнань професора Ґрера, виходить понад всякий сумнів одна річ, а саме, що його товаришів арештували і замордували гестапівці, бо професор Ґрер, який врятувався від смерти, бачив їх пізніше нераз в одностроях, а далі як професор, що студіював за границею, знав по вимові докладно, що до нього говорили німці, а не якісь молодики-"соловейки", одягнені у військові однострої, та які напевно ледве могли вимовити ламаною мовою німецьке слово, і то без німецького акценту".
ПРАВДА ПРО "НАХТІГАЛЬ"
Від себе додам,що пройшло вже 66 років після тих подій.Якби в Ізраїлю були дійсно якісь документи про вину "Нахтігалю",чи СС"Галичини",їм би не дозволили під своїми прізвищами проживати в США,в Канаді,Німеччині.
Включіть логіку!
Suum cuique
Рома, логика у Вас избирательная
Когда это логика помогала просчитать еврея? ))Від себе додам,що пройшло вже 66 років після тих подій.Якби в Ізраїлю були дійсно якісь документи про вину "нахтігалю",чи СС"Галичини",їм би не дозволили під своїми прізвищами проживати в США,в Канаді,Німеччині.
Включіть логіку!
Что за документы у их музея Холокоста на вашего Шухевича? Еще не передали?
http://korrespondent.net/ukraine/events/219732/p7
Рома, что пишут про "Нахтигаль" я в курсе. Знакома с мнениями.
А фиг их знает. Вот видишь какие: молчали-молчали, а как Шухевича героем сделали - так и нате вам. Интерсно для чего им вдруг все это понадобилось. Тут возможны совсем другие интересы даже.
С поляками все понятней. Они по жизни в обиженных ходят, поди до сих пор "свербит", что ЗУ не их.
Социальные закладки