Фінансову систему країни начебто врятовано. Та чому не чути гучних аплодисментів? Бо насправді націоналізація — це боротьба з наслідками. Але не причинами. Так, вона заспокоїть кінцевого вкладника. Але чи відповість за масштабну аферу той, хто її збудував?
Давайте згадаємо історії збанкрутілих банків «Фінансова ініціатива», VAB, «Фінанси і кредит», «Імекс». На них держава, а значить всі платники податків, витратила 47, 5 мільярдів гривень. Це сума заборгованості за рефінансуванням НБУ та сума депозитів, які підлягають компенсації з Фонду гарантування вкладів. Для порівняння: річний бюджет Міноборони в 2016 році склав всього на 10 мільярдів більше — 57 мільярдів гривень. Однак власники цих банків — олігархи Олег Бахматюк, Костянтин Жеваго, Леонід Клімов, які довели свої фінустанови до банкрутства, досі не покарані.
Тобто схема дуже проста. Спочатку банк залучає кошти від населення та юросіб. Потім виводить їх на офшори або кредитує свій бізнес. Потім шляхом шантажу або корупції отримує рефінансування та покриває свої ж борги. І так кілька разів. ПриватБанк не перший, та, на жаль, не останній. Ця схема працювала і за президенства Януковича, і за президенства Ющенка, і коли прем’єром була Тимошенко. У 2008 році держава виділила на рефінансування 169,5 млрд гривень, у 2009 — 77,7 млрд, 2014 — 222,3 млрд. Проте як довго країна буде сплачувати борги кількох олігархів?
Ігорю Коломойському, як і його «колегам» по іншим збанкрутілим банкам, така афера не повинна минутися так легко. Вкрадене у держави і вкладників треба повертати. І по своїм боргам треба нарешті платити зі своєї кишені, а не гаманців мільйонів українців.
Тема: 
Политические разговоры на актуальные темы II
Ответить с цитированием
Сообщение от Yura 106
Социальные закладки