Разрешітє далажить! Ось такички! Відбулося! Колектив, невеличкий (24 тєла), та крєпко зпаяний, під назвою, чи то, "За дебільную стабільність", чи "За стабільную дебільність", поїхав докладувать о здєланной работє. Як там поет казав: "Таваріщ Путлєр, робота адовая..." Ну і так далі.
Щоб в дорозі не сумувати, ПростоТаю прихопили. Розвеселить в дорозі, щось заспіває, може, ще чого: Ліхута змовчить. З неї ж дупетатка - так собі. Бландінка... Та це ж не головне. А що головне? А ви не знали? Головне - що наша! Ну, не те, щоб так вже нашистка-рашистка, але у правильну сторону дивиться: на Москву. Блатнячок, чи то пак, "шансон", в російській столиці освоює.
Чого не зробиш заради дружби народів! Якщо не знаєте, дружба - це коли дуже далекий родич, що назвався старшим братом, "дружить" тебе по саме "не балуйся", але й тобі, у тебе вдома, теж дозволяє когось "дружити". А потім ти, застібаючи штани, кажеш: "Тєбя ніхто нє паставіт на калєні". А отой, що "старшим" назвався, застібаючи свої штани, кричить з тобою разом: "Да здраствуєт дружба народов!". А ще й підхвалює: "От ти, кагда нє фашист, тагда так харашо в Дварце с’єздов гапачок танцуєш!". І тобі - як медом по дупі! Чи то пак: по душі.
Ну, а тут накладочка вийшла. Так йшло усе гарно, тишком-нишком, вас із Москви, канєшно, регулярно "дружили", зате й усю країну, а надто, "малую родіну", давали паімєть на усю котушку. Ось ви й імєлі. Ну й грошики капали, звичайно. Брат, старший, він не жадібний: дав покористуватися, правда, з условієм: що усе потихеньку перейде до нього. Та це нічого, на ваш вік вистачить, а там дєтки підростуть, та й братові однаково треба, щоб тут хтось керував... Кароче, усьо було гуд.
А тут - на тобі, Майдан. Нє, ну ясно, проплачені імперіалістами хвашисти, козі ясно. Онде, скільки щитів дерев’янних, а у скриньки гроші кидають, у черги вишиковуються: точно піндоси усіх купили! Прийшлося звати отих, що ще у розвеселі дев’яності бітами, ножами та пістолетами вам гроші заробляли. А у них, хто живий лишився, звісно, вже дітки підросли, усі в батечків. Антіхвашисти, як не глянь! За двісті гривень - матір заріжуть. Та ще й менти підсобляли, як могли. Не допомогло.
Дякувати Богові та панові Гундяєву лічно, братєц усе передбачив. Недарма ж ще десять років тому нашого Лєгітімича двічи вітав з президентством! Так що мєри прийняв. Ну й ви, друзі, ті, що за стабільную дебільність та за дамбасс замість Донбасу, розстаралися. Ну такі ж люди просять! Допомогли. Звісно, не на калєні ж ставать перед хвашистами. Правда, аби брат не підготувався, то пшик би вийшов... Якщо чесно, пшик вийшов і з підготовкою. Тільки, гучніший.
А тут ще ота, чорти б її, люстрація. Та що ж це таке? Як же ж вапроси рєшать? Ясно, що треба щось дєлать. І поїхали ви до Московії, до того, кого ви братом звете, на поклон.
І тепер, чекаєте ви, що той, хто себе старшим братом назвав, бровки насупить, ніжкою тупне - і будете ви знову в шоколаді. Знову подвійне громадянство буде для вас індульгенцією, знову будете доїти своїх холопів, поплескуючи їх по плечу: гут, гут, тебе на калєні ніхто не поставить! Ти крутий! А самі будете думати: "А не поставить того, що ти так і народився: на колінах. І не треба тебе ставити, бо ти стоїш і сам, і щасливий з того."
Ви, усі 24, поїхали туди не з патріотизму, а з ідіотизму. З жадібності. З холуйства перед вашим (у вас же в усіх паспорти російські, чи ні?) недофюрером. Та зі страху. Бо ви боїтесь народу країни, де ви мали хитрість та нахабство стати "народними депутатами". Боїтесь не менше, ніж боявся ваш пахан, до всирачки. І їдете ви до Москви тільки тому, що боїтесь втратити залишки бодай якогось вашого впливу в нашій країні. А разом із впливом - усі ваші неправедно нажиті статки. І, я дуже сподіваюсь - ваше Українське громадянство.
Тема: 
РоZZийские фашисты начали войну против Украины.
Показать скрытый текст
Паническая атака. Заработали тяжёлые фэйкомёты, засвистела реактивная деза, а сеятели паники и зрады всех мастей поднялись в полный рост и пошли в психическую атаку.
Ответить с цитированием
Сообщение от Lenussik
!
!
....
Социальные закладки