Показать скрытый текст Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
Стаття 20. До суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 21. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Показать скрытый текст оно
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 19.05.2010 р. N 6091-0-4-10-20
Міністерству фінансів
На виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України від 19 травня 2010 року N 28542/1/1-10 (до листа Ради підприємців від 14 травня 2010 року N 174) стосовно розгляду та надання правової оцінки листа Державної податкової адміністрації України від 25 грудня 2009 року N 28923/7/23-7017/1485 "Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб'єктів господарювання - платників єдиного податку" (далі - лист ДПАУ) Міністерство юстиції, в межах компетенції, повідомляє.
Згідно з листом ДПАУ фінансові санкції відповідно до статей 20 та 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовуються до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, чи не ведуть або ведуть з порушенням установленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.
У зв'язку з чим слід зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 67 та пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до пункту 4 "Перехідних положень" Конституції України Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституції України мав право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.
Такий Указ Президента України діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
Так, в період дії "Перехідних положень" Конституції України було видано Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ).
Статтею 4 Указу визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
При цьому, частиною третьою статті 6 Указу визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
В свою чергу, преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно з статтею 6 Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
При цьому, відповідно до пункту 6 статті 9 вказаного Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтв про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Також, згідно з пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1269, визначено, що книга обліку доходів витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
- порядковий номер запису;
- дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;
- сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;
- сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);
- сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 752/4045, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Крім того, слід зазначити, що форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачаєведення обліку товарних запасів.
Таким чином, вищезазначеними нормативно-правовими актами визначено порядок ведення доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва.
Разом з цим, повідомляємо, що листи не є нормативно-правовими актами, вони носять лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не повинні містити нових правових норм. У разі встановлення нових правових норм листами, вони є нечинними, підлягають відкликанню з місць застосування та скасуванню органами, які їх видали.
При цьому, слід зазначити, що правові норми можуть бути викладені лише у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в Міністерстві юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію.
Заступник Міністра
А. М. Панченко
Тема: 
имхо
Сообщение от Jonka
.
Социальные закладки