Поделюсь)
Минута 5.10 эта же история о Джоне и Лауре. Я тронута до глубины души....
Последний раз редактировалось Zamira; 04.02.2018 в 07:29.
Влюбляться
по слогам прочесть - уже много ясно становится
с одной стороны легко и быстро влюбляться - это ярко
а с другой, если что пошло "не так" - тоже ярко, только по-другому как-то
в общем как везде, кружки по интересам
"ой всё" vs "давай еще"
яркость "давай еще" кажется мне более красочной
Классного дня
Я думаю, кохання - це не квіти...
Не місячні прогулянки вночі...
Кохання-це дивитися, як діти
Дрімають в нього тихо на плечі...
Кохання не в красивих подарунках
І навіть не в закоханих словах...
Не в пристрасних солодких поцілунках,
А в сяючих, турботливих очах...
Кохання у горнятку з теплим чаєм,
У витримці і вмінні промовчать...
У тому,що так рідко помічаєм
І часто забуваємо сказать...
Любов не у стрункому її стані,
А в променях на кутиках очей...
Кохання це не те,що на екрані,
А глибоко у душах двох людей...
Любов у суперечках і прощенні,
У помилках і вмінні пробачать...
Кохання це не мить одна натхнення,
Це вічність, що навчає нас чекать...
Чекати,поки станемо мудріші,
Бо молодість з роками промайне...
Та лишиться у серці значно більше...
Турботливе, сімейне,мовчазне...
Кохання в сивині на срібних скронях,
У зморшках і у тихій хрипоті...
В турботливих натружених долонях,
Незмінно найтепліших у житті...
Кохання у розмовах аж до ранку,
А часто у мовчанні в унісон...
У наглухо зачинених фіранках,
Щоб вітер не бентежив її сон...
У шапці,у пігулках і бульоні...
В хворобах у проблемах і сльозах...
Буває, в підвищеному тоні...
Та завжди в закоханих очах...
Я знаю, кохання- це не квіти,
Не довгі зізнання у вірші...
Це сила назавжди оселити
Краплинку в собі його душі...
І навіть, як час втече рікою...
І старість постукає у дім...
Не зможе надихатись тобою,
А ти не зможеш знудитися ним...
І буде щоранку милуватись
Тим сріблом,що в скроні упаде...
Так легко в любові помилятись
Та знайте,що ваше вас знайде...
Ви тільки зумійте дочекатись,
Встояти в спокусах і брехні...
І серцем насправді закохатись,
Мов квітка у сонце навесні...
© Інелла Огнєва
Кохання у розмовах аж до ранку,
А часто у мовчанні в унісон...Це сила назавжди оселити
Краплинку в собі його душі...Перфект!Не зможе надихатись тобою,
А ти не зможеш знудитися ним...![]()
Інелла Огнєва просто крутъ
надо посмотреть, что еще у нее есть
Аннета, спасибки
Еще немного о любви филосовской)
Говори только важное, используй поменьше слов.
Даже гневаясь, помни о том, что душа хрупка.
Малодушен, злопамятен, слаб, суров -
Не пускай в себя тех, у кого тяжела рука.
Научись даже им не присваивать ярлыков.
Никому не доказывай правды и теорем -
Всяк идущий имеет право на длинный путь.
С неприкрытой душой не входи в толпу/чужой дом/гарем -
Только в храм. И жалея/ругая кого-нибудь -
Знай, что это твое тщеславие. Пепел. Тлен.
Не ищи наказаний, не строй тюрьмы.
Уклоняйся от тех, кто вину как плеть опускает тебе на плечи.
Тот, кто понял хоть что-то, не сеет вокруг войны,
Не таскает за пазухой подлости, лести, лжи
И бессмысленно не калечит.
Остальные живут взаймы.
Выдыхай понемногу. Не бойся. Не рушь границ.
Перекидывай веру мостком сквозь любую пропасть.
Я веками хожу среди павших ниц,
Подбирая тех, кто нащупал в себе жестокость,
И устало касаюсь их спящих лиц.
Говори только важное.
(с) Катарина Султанова
Скукота...Лучше б сиськи показали))
Россия должна быть разрушена (с)
Социальные закладки