Гойко, ти вже древляндієш
, не витримуєш напруги протиріччя.
Якщо будеш мати наснагу, прокоментуй.
Будемо гранично відверті, в Україні за ці 25 років абсолютна більшість громадян навіть не замислюється про існування суперечності людської сутності і існування. А тим більше не намагається вийти: ні за межі сформованої системи суспільного поділу праці і приватної власності, ні подолати радянську ідеологію, що склалася в умовах політичного комунізму в СРСР. Ми просто існуємо. Ні, потуги є, але в дусі зряшного заперечення імпліцитного радянського досвіду в стилі хунвейбінів. І недолуге реформування системи товарного виробництва, з катастрофічними наслідками, тому лише підтвердження.
У той же час, одне тільки знайомство наших колег з Польщі та Німеччини, з відкриттями у сфері теорії пізнання людської чуттєвості – Анатолія Канарського, дало їм підстави говорити про Україну, як про теоретичну націю в історії цивілізації.
Ні, таке визнання це зовсім не «Оскар». Це «камінний хрест» нації, яка втратила себе як суверенна та індустріальна (практична) нація і з 21-го місце в світі, за двадцять пять років потому опинившись на 115-му, в особі своїх теоретиків залишилася небайдужою до світу людини.
Тим більше, що в цій боротьбі теорії і моральності, яка веде свою історію від Сократа, ми не самотні. Про це говорить імпліцитний досвід цілої плеяди соратників Злотіної, яка стояла у витоків теоретичної школи мислення в Україні, у всіх сферах людської діяльності: від педагогіки і психології, до економіки і кібернетики.
І ці відкриття не тільки Канарського, але й Бондарчук, Мещерякова, Соколянського, Глушкова , Ведути, Виготського, Гриневецького, Макаренко, Ілєнкова та інших зубрів з цієї когорти, це єдиний шанс для України не никатися по задвіркам цівілізації, а зажити в сімї вільній, новій, створивши асоціацію (громаду) де вільний розвиток кожної людини, є запоррукою розвитку всіх!!
Тема: 
Политические разговоры на актуальные темы II
Ответить с цитированием
Сообщение от The Province
Социальные закладки