Показать скрытый текст Зараз, коли криза COVID-19 в Україні все більше посилюється, мудрість царя Соломона звучить особливо вірно: «Без бачення народ гине»
Головні цілі медичної реформи в Україні були зрозумілі ще на початку цього року. Очікувалося, що з 1 квітня МОЗ розпочне другий етап епохальної трансформації охорони здоров’я.
Однак Кабмін відтермінував його імплементацію, поки країна бореться з коронавірусною кризою, що швидко загострюється. Хоча ця ж причина не завадила усунути додаткові захисні заходи, введені для боротьби з корупцією в сфері держзакупівель.
Авжеж, український уряд далеко не єдиний, хто веде війну з COVID-19. Глобальна пандемія ускладнила реалізацію планів багатьох країн. Однак команді Зеленського не вдавалося модернізувати систему охорони здоров’я країни ще до початку кризи COVID-19 і введення карантинних заходів у другій половині березня.
Трансформація української медицини мала стати одним з основних напрямків програми реформ, розпочатої після Революції гідності в 2014-му. До 2018 року Україна вже реалізувала перший етап прийнятої в жовтні 2017-го медреформи. Понад 30 млн українців обрали собі сімейних лікарів. Незабаром це стало популярним. Опитування громадської думки незмінно демонструють рівень задоволеності сімейними лікарями на рівні більше 70%.
Незважаючи на заяву, зроблену в березні 2020 року головою парламентського Комітету з питань здоров’я нації Михайлом Радуцьким про те, що «відстрочки не буде», другий етап все ж відклали. Технічно закон залишається чинним, але через слабке керівництво Кабміну, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, лише кілька лікарень наважилися продовжити перетворення, передбачені в законі. Не було ані вказівки згори, ані стратегії, ані бачення для реалізації. Зараз, коли криза COVID-19 в Україні посилюється, мудрість царя Соломона звучить особливо вірно: «Без бачення народ гине».
Поточна статистика окреслює масштаби кризи. Коли 30 березня 2020 року Максим Степанов обійняв пост міністра охорони здоров’я України, щоденна кількість випадків COVID-19 в Україні становила 73, а загальна за весь період — 548. Після семи місяців від того моменту, як Степанов керував діями України щодо боротьби з пандемією, в країні щодня реєструється більше 10 000 випадків COVID-19.
Щотижня МОЗ вигадує нові ідеї, щоб уповільнити поширення пандемії. Останнім приписом Степанова було заборонити відвідувати ресторани у вихідні (але не в будні). Нинішня реакція уряду є достеменно слабкою. А нещодавня новина про те, що сам Степанов заразився коронавірусом, стала немов сумним символом його нездатності контролювати кризу.
За часів величезного навантаження на держбюджет України варто було б захищати всі доступні заходи щодо боротьби з корупцією в сфері закупівель для сектора охорони здоров’я. Але, схоже, МОЗ рухається в протилежному напрямку.
Україна почала проводити міжнародні закупівлі ліків на початковій стадії медреформи, ініційованої після 2014 року. Це було зроблено, щоб викорінити корупцію і підготувати Україну до майбутніх криз у сфері охорони здоров’я, як-от нинішня пандемія. Країна не може чекати настання пандемії, а лише потім накопичувати необхідні запаси. Ліками варто запастися заздалегідь для підготовки до такої надзвичайної ситуації.
У 2015 році Україна уклала субпідряд на закупівлю медпрепаратів і вакцин із трьома міжнародними організаціями: Проектом розвитку ООН, ЮНІСЕФ та British Crown Agents. Після декількох років корумпованих тендерів, неякісних ліків і відсутності постачань процес закупівель потрібно було вивести з МОЗ.
Програма 2015 року саме це й зробила. Результати були феноменальними. Програма не лише заощадила понад $200 млн (решту коштів було використано на купівлю додаткових ліків), але й рівень запасів сягнув нового максимуму.
Цього року значну частину закупівель ліків було передано Держпідприємству з медичних закупівель, новому профільному державному агентству, створеному в 2018 році. Однак МОЗ одразу ж спробував обійти незалежне агентство.
Одним із прикладів передбачуваної неправомірної поведінки стала купівля в квітні 2020 року захисних медкостюмів для лікарів. МОЗ звинувачують у маніпулюванні тендером і проведенні закупівель через свій тендерний комітет, а не через незалежне агентство. В результаті середня вартість захисного медичного костюма становить майже $19, незважаючи на те, що медичні костюми, що відповідають тим же стандартам якості, були доступні всього за $9. Замість 140 000 захисних медичних костюмів держава закупила 70 000 за такі самі кошти.
Відтоді МОЗ наполягає на написанні технічного завдання (ТЗ) майже з усіх питань, пов’язаних з медичними закупівлями. Це загрожує звести нанівець всю мету незалежного закупівельного агентства, яка полягає в усуненні політичних, особистих, а часом і корупційних чинників з процесу.
Тоді як уряд відволікається на сумнівні тендери і закриття ресторанів у вихідні для боротьби з коронавірусом, схоже, єдине, що чиновники точно розуміють, — це те, що громадськість незадоволена станом охорони здоров’я в Україні й тим, як уряд дає раду пандемії. Можливо, саме тому в деяких ЗМІ почали з’являтися статті, в яких намагаються звинуватити колишнього міністра охорони здоров’я Уляну Супрун у нинішньому провалі боротьби з коронавірусом в Україні.
З огляду на те що Супрун залишила свій пост у серпні 2019 року, ці твердження просто комічні. Тут, до речі, варто лише згадати про те, що Супрун керувала відомством протягом трьох років, а в команди Зеленського всього за рік уже третій за рахунком міністр охорони здоров’я, і багато хто пророкує, що до настання 2021 року буде четвертий.
Японське прислів'я виголошує: «Вирішуй проблему, а не звинувачуй». Команді Зеленського варто було б розумно вирішити зростаючі проблеми в сфері охорони здоров’я, а не намагатися вказувати пальцем на уявних винуватців.
Тож дякуємо 73% виборців, які півтора роки тому обрали президентом України некомпетентного Зеленського з його такою саме некомпетентною "командою" зрадників та реваншистів.
Социальные закладки