Ровенський район. Село Решуцьк. Тут ЗО квітня 1946 року банда "Лиса" по-звірячому помордувала родину Пилип'юків і Мельників. Серед убитих: Пилип'юк Петро Єрофейович, 1892 р., дружина його Надія Трохимівна, 50 років, дочка Галина, 1927 р., син Олександр - учень 8 кл., дочка Зоя, 1930 р. Розстріляні з автомата, були на окремих зашморги. Трупи покладено ницьма у натільній білизні, труп матері Петра - Степаниди лежав на постелі, господарство пограбоване повністю. (Із повідомлення прокурора колишнього Олександрійського району). Бандерівці поглумились в Малому Житині над сім'єю Олександра Степановича Кравчука. У ту ж ніч 1946 року оунівці не пошкодували й інваліда війни, фронтовика Івана Миколайовича Коровайчука. Тут же 22 липня розстріляно родину секретаря сільради Олексія Вакулюка - сім душ.
Млинів. 25 січня 1948 року в будинок Івана Миколайовича Примака -содата-фронтовика бандерівці кинули гранату. До фронтових ран додались завдані бандитами і він помер. Вічная тобі пам'ять солдате. Цей злочин вчинила зграя "Грача". 22.XII. есбісти "Вовка" (угрупування "Далекого") в селі Новосілки із автомата постріляли Данила Ілліча Карабана - комуніста, депутата сільради, Василя Олександровича Ярошевича - голову сільради, Івана Юрійовича Ярошевича. 28.1.48 року у селі Вербень зарубані сокирами уповноважнений райвідділу міліції Борис Олександрович Давличенко і житель Іван Михайличенко, голови їм відрубано, трупи лежали на перехресті доріг.
Зарічне. Село Дубрівськ. Осінь 1948 року. Зграя "Дуба" із Камінь-Коширського району Волинської області розстріляла завідуючого хатою-читальнею Василя Івановича Мельникова, голову сільради Адама Йосиповича Ковтуновича. "Дуб" - Василь Васильович Трусевич, будь він проклятий!
Дубно. 16.ХІІ.1944 року. У селі Рачин банда "Широкого" розправилась над дружинами військовослужбовців, які прибули відвідати своїх мужів і синів. Животи їм розпорото ножами, груди проколото багнетами, носи обрізано, виколото очі. Вбитими виявились Євгенія Володимирівна Міцкевич, 1920 р., Галина Михайлівна Бунчак, Харитина Григорівна Ілясова та її мати Надія Васильчук. 20.VI. 1944 року Зигмунт Левінський свідчив прокурору району Митченко: "Мою семирічну донечку закатували банерівці: зламали їй руку, розрізали животика, покололи їй груди, рани в голівці глибокі були, рота їй розрізали, ніс розплющений. Одяг з неї здерли і забрали".
Із звіту "Черника" 22.XII.43 р. (група "Богуна"): "Знищено ляцьке поселення Бортниця біля Дубна, вбито понад 25 ляхів, багато їх згоріло в хатах. Власні втрати - 1 убитий".
У селі Іване не стало священика Петра Жижкевича і його дружини Оксені, їх бандерівці забрали вночі на муку за те, що він закликав селян-прихожан підписатись на державну позику, а сам особисто вніс для цього 15.000 карбованців. Злочин вчинено у 1944 році.
Березне. Вбиті у Бронному орденоносець, учасник штурму Берліна Герш Беркович Юз, 1918 р. та фронтовик Іван Семенович Петрук, 1914 р. Злочин стався З травня 1948 року. Вбивці - есбісти "Танцера".
Дубровиця. 28.XII.1945 р. в с. Осова вбита Євненія Омелянівна Мелещук.
Червоноармійськ. Село Старики. З повідомлення прокурора району Колесниченка: "Група СБ очолювана "Грозою" та "Андрієм" 22 листопада 1948 року сокирами порубали Варвару Максимівну Мацюк, її дочку Ніну Антонівну, дитину Люду (ще року їй не було від роду). Заміжна дочка Ольга Антонівна Коваль також одержала удар сокирою в голову, але втекла". 23 грудня 1944 року в селі Пляшева біля церкви бандерівці повісили священика Федора Федоровича Мокринського, 57 років, за те, що його син був у Червоній Армії і хоробро бився з фашистами. Здійснив цей злочин комендант району СБ. Він повбивав зі своеєю бандою три сім'ї (сім душ), задушив путом родину Грищука. Начальник Козинського райвідділу міліції Кочетков 5 листопада 1944 року підірвав себе і кількох націоналістів, одягнених у форму радянських солдатів, які намагались взяти його живим. Це сталося в Вовковиях Чеських. В с. Пляшева 22.111.1944 року замордовані Андрій Коваль, 69 років, Єфросинія Матвіївна Мокринська, її 14-літня дочка і син 1927 року народження. Марію Кошицьку бандити повісили.
"Червоный прапор, 10.01.91г.
Олександр Грицюк, який підпорядкувався командиру 4-го підрайону "Юрку" - Василеві Слободюку, зізнав свого часу: "На початку серпня 1943 року в село Дядьковичі були викликані на нараду комендантом району "Макарем" керівники підпорядкованих нам Служб Безпеки (СБ). Збір відбувся в будинку Мосіковського. Дано настанови такого змісту: 1. Знищити всіх ворогів УПА (поляків, чехів, жидів, комсомольців, офіцерів Червоної Армії, працівників міліції і тих хто симпатизує радянській владі); 2. Знищувати спільно з сім'ями, спалювати їх будинки і забирати їхнє майно; 3) затримувати і розстрілювати всіх військовополонених бійців і офіцерів совітскої армії, які втекли з німецьких таборів; 4) слідкувати за населенням нашого надрайону, щоб своєчасно виконувати поставки сільгосппродуктів для УПА, застосовуючи фізичні репресії по відношенню до саботажників (розстріли, екзекуції); 5) Виявляти і розстрілювати осіб, які чекають приходу Червоної Армії; 6) знищувати всіх осіб за вказівкою комендантів СБ; 7) Найбільш небезпечними ворогами УПА є комуністи і працівники НУВД, всіх їх затримувати і передавати у надрайонну СБ. За невиконання цього - казав "Макар" - кожен з вас буде страченкий".
Грицюк розповідав далі: "Після зборів всім їх учасникам були роздані гвинтівки німецького зразка і 15-20 патронів до кожної".
Інший бандпровідник розповів, що опісля наради-семінару Слободюк, вручаючи зброю, наказував: "Економте патрони, лише в особливих випадках застосовувати оружіє, а дійте вірьовкою (путовання): двоє закручують на шиї жертви вірьовку і тягнуть в різні боки. Трупи убитих доставляли в садибу Куровського, це два кілометри від Дядькович, де їх скидали у колодязь".
І вовча зграя ОУН-УПА розбіглась по селах, і заповнювала колодязі та криниці трупами людей.
З протоколу допиту Олексія Кота - учасника загону УПА з Соснового Березнівського району: "Одного разу затримали трьох полонених радянських бійців, які вирвались з німецького полону. Пам'ятаю прізвище лише одного - звався Орлов Микола. Чоловік нашої боївки Іван Головко та Павло Власюк допитали їх. На запитання якої хто з них національності, один відповів: я узбек, другий сказав, що кацап, а третій був українець. Перших двох ми зліквідували і вкинули в Случ".
Сарни. Грудень 1943 року. Група 'Тонкого" убила жителя с. Карпилівка Микиту Тимошицького і його сина Феодосія; 17 червня 1944 року - Радчук Февронію, Ганну Стельмах з цього ж села (кати - з боївки "Лісовика"); 10 травня 1945 року по-звірячому були закатовані Хома Степанець, Іван Яковець. У с. Тріскно весною 1947 року виродки з банди "Щупаки" вчинили наругу над комсомольцем, демобілізованим воїном Петром Рудником і головою сільради Романом Івановичем Нитчуком та його дружиною Оленою Пилипівною.
Ровенський район. Село Суськ: убиті оунівцями в 1947 році Василь Павлович Мосейчук (1913), замордована Уляна Павлівна Кондюк, лісник Андрій Стогній і його дружина Марфія, будинок їх спалено, убитий Єремій Данилович Куц. Село Рубче: січень 1945 року - Андрон Романович Миколайччук (1914), с. Метків: серпень 1948 року, жорстокої смерті зазнала депутат сільради Любов Багнюк. Село Волошки, рік 1945-й: знищена Шайдюк Євгенія Дмитрівна (1926), восени 1946 року знайдено труп Захара Івановича Якобчука (1910), бандерівці вбили також трактористів Грицюка і Федя.
Рокитне. Редакцію повідомили жителі села Буда: тут у лютому 1945-го бандити убили Федора Вакуловича Шевчука (1903), Шевчука Йосипа Марковича (1926), Трохима Омеляновича Богданця (1899). Село Дерть: не стало Мотруни Прокопівни Чубик, Адама Гавриловича Ткача, Покальчука Івана Максимовича. Село Остки: банда УПА замордувала робітника цегельного заводу Федора Панасовича Лопугу.
Березне. Вбито конюха Леонтія Клисовича Вовняха у селі Велике Поле, тут же знищена сім'я Стойка із трьох осіб (4.III.1944 р.). Майже у той же день не стало родини Межудьїна, троє, а 20 лютого - сім'ї Власюка із трьох осіб. А ось лист з села Яринівка: повідомляємо, що у тяжких муках сконав комсомолець Сидір Йосипович Ковальчук, його замордували бандерівці ЗО травня 1946 року.
Гоща. Банди ОУН "Дем'яна" і "Грача" позбиткувались над багатьма жителями сіл району. У Симонові: вбиті Анатолій Йосипович Супрунець, Христина Гнатівна Симончук, Лукащук Захар Григорович і Марія Кіндратівна, Винокур Сидір Дем'янович, Ксенія Іллівна та Ганна Сидорівна; 1 травня 1946 року оунівці розстріляли сім'ю Віктора Івановича Друзюка із 6 осіб, 16 вересня 1947 року -Костянтина Петровича Дегтярова і Степана Францовича Юзикевича.
Млинів. Хутір Бірок. Тут бандерівці порізали ножами сім'ю Євгеніі Федорівни Бабій: дочку Савину Миколаївну Герасимчук, Любу (15 років), Раїсу (6 літ).
Дубно. 30 липня 1944 року у селі Липа бандитами українських націоналістів убитий священик Михайло Гнатович Цибульський, труп виявлено з виколотими очима, відрізаним носом, голова роздроблена. До дня смерті він особисто збирав (і закликав до цього) продовольчі посилки для бійців Червоної Армії.
Тема: 
Ответить с цитированием
Сообщение от Nedo
...бандюганы терроризировавшие мирное население в мирной стране...были привлечены дополнительные миллицейские силы,бандюганов переловили,уничтожили или купили амнистией , все очень по уголовному кодексу....шо там эти бандюганы лепетали при этом их личные трудности.
Социальные закладки