|
Аннечка и что?)))
И еще вопросик?На початок 20 століття у двох частинах України, які були у складі двох імперій- Російської та Австро-Угорської - утворилися два літературні центри (умовно, з центрами у Києві та Львові). Їз-за тривалого відосібленого життя у них закріпилися певні (проте, не надто великі) відмінності української мови. У пропонованій книзі автор доводить, що українську мову слід розвивати навколо "центральноукраїнського" центру і різко критикує "галицького" представника Грушевського за те, що він вводить у народну українську багато старих книжних, латинських та польських зворотів.
Так, так вважав Нечуй-Левицький Іван, ти з ним згодна?))))Живу мову він знав. Помічав русизми, полонізми й будь-які іншомовні впливи й уникав їх. До речі, вираз «старанно уникав» вважав польським: «Я сказав би: падковито одмикував — це чисто народний київський вираз». Казав не «негативне», а «відкидне», не «позитивне», а «покладне».
![]()
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації)
У умных женщин есть своя личная жизнь. А глупые лезут в чужую.
Социальные закладки