|
Все это было...было и уже прошло...Вы возьмите, например, Латвию, Литву, Эстонию- страны где русскоязычного населения побольше местного будет....и что? С языком определились четко, с гражданством тоже и с люстрацией. Обошлось без бунтов, экстремизма...кто хотел- уехал, остальные мирно живут. С своими героями там тоже разобрались...шовинисты по возмущались тихо в тряпочку, а дальше мир. И в Украине будет мир...может и порядок когда-то будет, и благодать...
Навеяло..
«Геть англійців у всякому випадку. Хай ваші
хлопці забираються хутчій, а тоді...– Він
наїзджав на нього, бо не міг втримати коня. –
А тоді, – підсумував він, ледве не торкаючись
Філдінга губами, – ми з вами станемо друзями.
Але чому ми не можемо бути друзями зараз? –
сказав Філдінг (англієць), в гарячом пориві
обнімаючи його (індійця). – Я дуже хочу цього.
І ви цього хочете.
Але коні не хотіли цього – кожен тягнув у свій
бік. І цього не хотіла земля, що піднімала на шляху
вершників ущелини, в яких один повинен був
пропускати іншого; і храми, і водойми, і падло...
всі не хотіли цього, на сотні голосів повторюючи:
«Ні, ще не час», а небо відповідало: «Ні, тут не місце».
Е. Форстер. Поїздка в Індію
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації)
Не надо приплетать сюда прибалтов. Там больше порядка, и к тому же у них куда больше история их государственности, чем на Украине. И к тому же Курдяндия была просто завоевана Петром I, а Украина присоединилась к России сама, причем царь не сразу взял ее. А потом была Руина и распад укргосударства на три части, гетьманы которых лизали каждый своего хозяина. Прекрасные традиции, нечего сказать. Так что аналогия не в тему.
Из-за этого я придерживают не очень хорошего прогноза для Украины. Нацисты только усугубляют ситуацию.
Социальные закладки