Цікавий факт: у керівництві післяреволюційної Росії не було жодного робітника чи селянина. Давно помічено: соціальні революції творять одурені маси трудового люду а у виграші опиняються лише вожді... Пізніше й ті перегризаються між собою...
Скориставшись сприятливим моментом, керовані Леніним комуністи наобіцяли невдоволеним людям саме те, про що ті мріяли: мир, хліб, волю, владу, власність на засоби виробництва та землю. "Мир народам!", "Фабрики - рабочим!", "Землю - крестьянам!". Обіцяли: “Ми багатство багатих та бідність бідних закинемо у спільний казан, перемішаємо та роздамо всім порівну. Усі будуть працювати по можливості, а брати - по потребі. Усе при комунізмі буде спільне, всі будуть рівні та щасливі. Буде рівність, братерство, воля. Наша планета - Земля виникла сама по собі з космічного пилу, а людина в процесі еволюції виникла від мавпи, отож, Бога немає, а є вічно-живе і всеперемагаюче марксистсько-ленінське вчення. Геть релігію, котра є опіумом для народу! Ми без вигаданого Бога самі побудуємо на всій планеті рай під назвою комунізм!”.
В революцію пішли одурені пропагандою, кримінальні злочинці та психічно ненормальні люди. Вбивства та грабунок стали буденною роботою. Усе відповідало науці вождя: "Во имя достижения своих революционных целей, своїх желаний всё дозволено". Щиро вірили, що думати потрібно про щастя всього трудового народу а не про окрему людину. Немає на руках мозолів - буржуй! Носиш окуляри - "вшивая интеллигенция". Попався на перепродажі сірників - спекулянт. Усю цю "контру" без слідства та суду пускали "в расход". Людей часто катували та убивали... невідомо за що! Убивали ради власної садистської насолоди.При новій владі наверх стала спливати усіляка непотріб, всі оті мутні, кручені хитруни, мерзотники.Комуністи зняли моральні гальма, дали найсильніший наркотик під назвою Влада, Уседозволеність. Іменем революції дозволеним та виправданим стало абсолютно все. Усі, кому не лінь, кинулись грабувати віками нажиті багатства держави та заможних співвітчизників. Порушивши зв'язок поколінь, стали глумитись над вірою своїх предків, зробили Бога та Його заповіти посміховиськом. Віра народу в Бога виявилась показною, фальшивою. Правдивою виявилась лише приказка: "Церковь близко, да идти склизко, кабак далеко, да идти легко". Храми грабували, руйнували, перетворювали у конюшні, склади, клуби, ресторани, казарми, в'язниці, музеї атеїзму, а священиків убивали, відправляли в табори. Замість Істинного Бога поклонятись стали земній людині - Леніну та його людиноненависницьким, абсурдним ідеям. Влада антихриста свідомо робила все те, проти чого застерігав Господь у Своїх заповідях. Загальнолюдські цінності комуністи замінили своїми - антихристиянськими.Усі слова та обіцянки безбожної влади були цинічним обманом - не було обіцяного миру, рівності, братерства, волі, власності, а були війни, кров, голод, взаємна ненависть, страх, рабська праця на нічийних, не їхніх а державних підприємствах та колгоспах. Громадян перетворили у поденників, рабів правлячої компартії, а раб, як відомо, не є господарем, отож, працює за принципом: “Аби день до вечора”. Та і рівності обіцяної не було - панівним класом стала партійна бюрократія. Фатальною помилкою комуністичної ідеології було і те, що партбюрократ теж не був господарем - він повністю залежав від вищестоящого начальства і тому, щоб утриматись на посаді до пенсії, був змушений безжально експлуатувати підлеглих. Підприємство державне, отож, кожен старався встигнути якомога більше урвати собі, тому що при виході на пенсію, в урочистій обстановці дарували лише цінний подарунок й прощались назавжди. Революціонери на кістках закатованих переважно безневинних співвітчизників розбудовували суспільно-політичний лад у котрому одні одурені раби жорстоко керували іншими рабами.
“Не скоро чиниться суд над лихими вчинками, тому і не боїться людина чинити зло”, - ще в давнину помітив премудрий Соломон. І ще премудрий Соломон учив: (24:21) "Бійся, сину мій, Господа і царя, не водися із заколотниками, бо погибель їхня нагло настане, і біду від них хто передбачить?". Так й сталося: розкрутивши маховик репресій, винуватці самі ж туди потрапляли. Мрійників та фанатиків швидко витіснили циніки.
Социальные закладки