Тема: 
один из аргументов (оспариваемый) против ЧП - полная ответственность владельца бизнеса своим имуществом. Правда?
| ||
один из аргументов (оспариваемый) против ЧП - полная ответственность владельца бизнеса своим имуществом. Правда?
Неправда. Предприятие несет ответственность по своим обязательствам только своими активами. Обязательства предприятия не имеют никакого отношения к имуществу физических лиц - учасников предприятия.Сообщение от TigerS
То что Вы описали - было до июля 2004 года...
второй аргумент против - нежелание крупных фирм работать с ЧП-ками на едином налоге.
ОК. Принимаем за основной ориентир. Спорщиков направлю к Вам
Здесь речь идет о СПД физлицах на едином налоге. Вы же будете СПД юрлицом, систему налогообложения изберете сами, не обязательно единый налог
А чем это? Уставного фонда для ЧП вроде не требуется?
Имущество предприятия (активы) уставным фондом не ограничиваются.
Формально требуется, но это могут быть те же 100 гривен
если ЧП "банкрот" (расчетка пуста, оборудование предусмотрительно распродано), какими активами ЧП отвечает?
Еще из "слухов" - для создания ООО требуется более одного учредителя?
Мужики, завязывайте глупости говорить:
1. olegruz
Нормативно не зафиксировано требование о наличии уставного фонда для такой формы как частное предприятие - при желании его можно не объявлять вовсе.
2. TigerS
Не валите все в одну кучу: "банкротом" предприятие может признать только суд - это отдельная процедура. Если у предприятия нет активов (сюда включаются имущество, деньги, даже дебиторская задолженность) - то и взять с такого предприятия кредитору нечего... в этом случае, кредитор может подать иск о признании такого предприятия банкротом
Достаточно одного.
Далее предлагаю перейти на ЛС.
ХМ...действительно налажал, кому интересно почитать про банкротство:
Глава 23
ВИЗНАННЯ СУБ'ЄКТА ПІДПРИЄМНИЦТВА БАНКРУТОМ
Стаття 209. Неспроможність суб'єкта підприємництва
1. У разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання
встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед
іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як
через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник)
відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу
визнається неспроможним.
2. Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та
задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через
застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається
банкрутством.
3. Суб'єктом банкрутства (далі - банкрутом) може бути лише
суб'єкт підприємницької діяльності. Не можуть бути визнані
банкрутом казенні підприємства.
( Частина третя статті 209 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2424-IV ( 2424-15 ) від 04.02.2005 )
4. Щодо банкрутства державних комерційних підприємств законом
передбачаються додаткові вимоги та гарантії права власності
Українського народу.
Стаття 210. Кредитори неплатоспроможних боржників
1. Кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти,
зазначені в частині першій статті 209 цього Кодексу, які мають
підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо
грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю
або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо
неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом
органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).
2. У разі якщо до одного боржника мають грошові вимоги
одночасно два або більше кредиторів, вони утворюють збори
(комітет) кредиторів відповідно до вимог закону.
Стаття 211. Заходи щодо запобігання банкрутству суб'єктів
підприємництва
1. Засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник
майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень
зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його
банкрутству.
2. Власники майна державного (комунального) або приватного
підприємства, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, що
виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в
межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб'єкта
можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для
погашення його зобов'язань перед кредиторами, включаючи
зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів),
та відновлення платоспроможності цього суб'єкта (досудова
санація).
3. Подання фінансової допомоги боржнику передбачає його
обов'язок взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які
подали допомогу, в порядку, встановленому законом.
4. Досудова санація державних підприємств здійснюється за
рахунок бюджетних коштів, обсяг яких встановлюється законом про
Державний бюджет України. Умови проведення досудової санації
державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування
погоджуються з органом, наділеним господарською компетенцією щодо
боржника, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 212. Процедури, що застосовуються до
неплатоспроможного боржника
1. У випадках, передбачених законом, щодо неплатоспроможного
боржника застосовуються такі процедури:
розпорядження майном боржника;
мирова угода;
санація (відновлення платоспроможності) боржника;
ліквідація банкрута.
2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з
дотриманням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.
3. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі
про банкрутство реорганізація юридичної особи - боржника власником
(уповноваженим ним органом), а також передача майна боржника в
статутний фонд допускаються лише у випадках та порядку,
передбачених законом.
Стаття 213. Майнові активи неплатоспроможного боржника
1. З метою врегулювання заборгованості неплатоспроможного
боржника у процедурах, зазначених у статті 212 цього Кодексу,
використовуються майнові активи, які належать йому на підставі
речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної
власності.
2. До складу ліквідаційної маси включаються також майнові
активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного
боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.
Стаття 214. Державна політика з питань банкрутства
1. Державну політику щодо запобігання банкрутству,
забезпечення умов реалізації процедур відновлення
платоспроможності суб'єкта підприємництва або визнання його
банкрутом щодо державних підприємств та підприємств, у статутному
фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять
відсотків, а також суб'єктів підприємництва інших форм власності у
випадках, передбачених законом, здійснює орган державної влади з
питань банкрутства.
2. Орган державної влади з питань банкрутства сприяє
створенню організаційних, економічних та інших умов, необхідних
для реалізації процедур відновлення платоспроможності суб'єктів
підприємництва - боржників або визнання їх банкрутами.
Повноваження органу державної влади з питань банкрутства
визначаються законом.
3. Процедури щодо неплатоспроможних боржників, передбачені
цим Кодексом, не застосовуються до казенних підприємств. До
державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають
приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації
чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з
переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
4. У випадках, передбачених законом, не застосовуються
процедури банкрутства щодо комунальних підприємств.
5. Щодо окремих категорій суб'єктів підприємництва законом
можуть бути визначені особливості регулювання відносин, пов'язаних
з банкрутством.
6. Відносини, пов'язані з банкрутством, учасниками яких є
іноземні кредитори, регулюються законодавством України з
урахуванням відповідних положень міжнародних договорів, згоду на
обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Стаття 215. Відповідальність за порушення законодавства про
банкрутство
1. У випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва -
боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші
особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог
законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство,
приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
2. Фіктивним банкрутством визнається завідомо неправдива
заява суб'єкта підприємництва до суду про нездатність виконати
зобов'язання перед кредиторами та державою. Встановивши факт
фіктивного банкрутства, тобто фактичну платоспроможність боржника,
суд відмовляє боржникові у задоволенні заяви про визнання
банкрутом і застосовує санкції, передбачені законом.
3. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність
суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника
майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало
істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або
інтересам кредиторів, що охороняються законом.
4. Приховування банкрутства, фіктивне банкрутство або умисне
доведення до банкрутства, а також неправомірні дії у процедурах
неплатоспроможності, пов'язані з розпорядженням майном боржника,
що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, тягнуть
за собою кримінальну відповідальність винних осіб відповідно до
закону.
Мало того, с точки зрения учёта и финотчётности оно им даже не является, ибо эти два понятия даже в некотором смысле противоположны
активы - это то, чем владеет предприятие, а уставный фонд - это пассив - один из возможных источников для активов.
Ув. Dominion, ну как, я Вам привёл клиента, случайно зайдя в одну из соседних тем?
_____________________________________________
А мне-то за это - что?
Наш медицинский центр директор зарегистрировал как частное предприятие. Учитывая, что можно спокойно провести, что работников меньше 10, не было ли экономнее стать СПД (частным предпринимателем)-физлицом на едином налоге?
Договоры мы как бы ни с кем не заключаем...
Какие приемущества юрлица для небольшого предприятия?
Если все Ваши клиенты - физлица и платят свои личные деньги, то преимущества отсутствуют, за исключением имиджа, конечно.
Но и расстраиваться по поводу того, что уже сделано, особо не стОит: опять же по причине того, что все клиенты - физлица и платят свои личные деньги, то в целях экономии на налогах Ваш директор, вероятно, предполагает часть выручки пускать мимо официальной кассы. Учитывая специфику бизнеса, может быть это и реально, но:
а) устаревшее и не очень красиво;
б) в случае контрольной закупки правоохранительным пациентом директор рискует стать донором.
Всем добрый день!
Слышала сегодня такую вещь: якобы принят новый закон, касающийся оплаты по больничным листам, согласно которого больничные будут оплачиваться в обычном режиме только при их длительности до определенного количества дней (точное число мне неизвестно), а все последующие дни вроде бы подлежат оплате по сниженному тарифу.
Информацию получила от медика, поэтому вся информация выглядит весьма расплывчато.
Может быть, кто-то из вас слышал что-то подобное или видел этот закон?
Или, напротив, может опровергнуть приведенную информацию?
Свое мнение никому не навязываю, но и не меняю.
Veni, vidi, vici.
До 5 дней - платит предприятие, свыше 5 дней платит соцстрах.
Но ведь такая схема оплаты не является новой, не так ли?
*Відповідно до абзацу першого частини першої статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі — Закон №2240), допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується з шостого дня непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, надається у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання страхового випадку.*
Но и соцстрах (с шестого дня) и предприятие (первые пять) оплачивали больничные листы следующим образом:
*Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу в таких розмірах:
- 60% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;
- 80% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1 -4 категорій осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; одному з батьків, або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту*.
Сейчас же речь, по всей видимости, речь идет о том, что, начиная с определенного по счету дня больничного, тарифные ставки для расчета требуемой суммы будут снижены, как для предприятия, так и для соцстраха. То есть, суммы выплат по больничным листам будут уменьшены.
Свое мнение никому не навязываю, но и не меняю.
Veni, vidi, vici.
Безусловно - новой не является. Да и не изменилось ничего с тех пор... мы за нормативкой следим...
Ваши права
Социальные закладки