9 березня....

[VLD]

Столько тайн узнал. Так гнобили, так гнобили... что поставили памятник в Одессе и переименовали в честь Шевченко центральный парк.

[Братчик]

мы тоже были у памятника пару раз - в 80-ых
всё тихо мирно

Під час перебудови у 80-х , почали з"являтися перші статті про УПА в газетах УРСР .
Хоч один знайдется на форумі , який мирно і тихо покладав квіти до Т.Г.Шевченко в 30-х , 40-х , 50-х , 60-х , 70-х роках ?????
Та не знайдется і ніхто не згадає таке , зато активно в брехні звинувачувати , можуть всі , без певних на то доказів.

[Lexa2007]

А разве Шевченко не был в школьной программе во времена СССР ?
Т.е. школьники читать могли.

Могли читать??? Вы что, смеетесь?Наизусть учили!!!

[Братчик]

Столько тайн узнал. Так гнобили, так гнобили... что поставили памятник в Одессе и переименовали в честь Шевченко центральный парк.

У квітні 1923 р. ХІІ з’їзд РКП(б) проголосив політику українизації. Щоб посилити свій контроль і вплив у національних районах, апарат державної влади повинен був засвоїти мову місцевого населення, поповнювати партійно-радянський апарат місцевими кадрами, сприяти розвитку національної за формою культури. Український варіант коренізації дістав назву українізації. Отже, проведення українізації мало метою залучення корінного населення до радянського державного і господарського будівництва, наближення державного апарату і керівних органів громадських організацій до мас через комплектування їх з людей, що знають мову, побут, характер та звичаї українців, запровадження в усіх установах, навчальних закладах, включаючи вузи, у видавничій справі, усьому суспільному житті української мови, усебічний розвиток української культури і партійне керівництво нею.

Звичайнісенька політика кнута та пряника.

[Lexa2007]

Під час перебудови у 80-х , почали з"являтися перші статті про УПА в газетах УРСР .
Хоч один знайдется на форумі , який мирно і тихо покладав квіти до Т.Г.Шевченко в 30-х , 40-х , 50-х , 60-х , 70-х роках ?????
Та не знайдется і ніхто не згадає таке , зато активно в брехні звинувачувати , можуть всі , без певних на то доказів.

Господи...все десять школьных лет...каждый год...строем...с цветами...к памятнику...

Музыка...секретарь обкома речь толкает на полчаса...самодеятельность...

[Братчик]

Музыка...секретарь обкома речь толкает на полчаса...самодеятельность...

І на українській мові ???

[Truly]

Могли читать??? Вы что, смеетесь?Наизусть учили!!!

точно да ещё и так учили, что до сих пор НАИЗУСТЬ помним
более того, меня физически тошнило от одного стиха Малышка, мама спросила учительницу и мне разрешили выучить взамен два стиха Шевченко. Всё решалось мирно и спокойно.
Нам бы так здесь и сейчас

нет, Братчик, тема НЕправильная, Вы ошибаетесь и нагнетаете.
смысла в этом никакого.
да, у меня укр мова и литература была всего 2-3 раза в неделю
но она была, и никто не запрещал
говорю про Одессу 80-ых годов и две приличных школы (что, кстати, тоже показывает, что даже из лицеев и гимназий, где обычно учились дети думающих родителей, язык не вытеснялся... максимум, что можно утверждать, что украинский не был вровень с русским... ну так тогда и не стоял вопрос о двух государственных, мы были республикой Союза, и Союз давлел - это правда. Но не гнобил и уж тем более никого не сажал по языковому несоответствию)

[Lexa2007]

У квітні 1923 р. ХІІ з’їзд РКП(б) проголосив політику українизації. Щоб посилити свій контроль і вплив у національних районах, апарат державної влади повинен був засвоїти мову місцевого населення, поповнювати партійно-радянський апарат місцевими кадрами, сприяти розвитку національної за формою культури. Український варіант коренізації дістав назву українізації. Отже, проведення українізації мало метою залучення корінного населення до радянського державного і господарського будівництва, наближення державного апарату і керівних органів громадських організацій до мас через комплектування їх з людей, що знають мову, побут, характер та звичаї українців, запровадження в усіх установах, навчальних закладах, включаючи вузи, у видавничій справі, усьому суспільному житті української мови, усебічний розвиток української культури і партійне керівництво нею

Звичайнісенька політика кнута та пряника.

Кнут таки был. И серьезный:

Лазарь Моисеевич взялся за дело со свойственной ему решительностью. Всем служащим предприятий и учреждений, вплоть до уборщиц и дворников, было предписано перейти на украинский язык. Замеченные в «отрицательном отношении к украинизации» немедленно увольнялись без выходного пособия (соблюдения трудового законодательства в данном случае не требовалось). Исключений не делалось даже для преприятий союзного подчинения. Тотальной чистке подвергнулся аппарат управления. Главным критерием, которым руководствовались при назначении на высокие посты, стала «национальная сознательность». Ход украинизации тщательно контролировался сверху. Специальные комиссии регулярно проверяли государственные, общественные, кооперативные учреждения. Контролёрам рекомендовалось обращать внимание не только на делопрозводство и на приём посетителей, но и на то, на каком языке работники общаются между собой. Когда, например, в народном комиссариате просвещения обнаружили, что в подведомственных учреждениях и после украинизации преподавательского состава технический персонал остался русскоязычным, то немедленно распорядились, чтобы все уборщицы, извозчики и курьеры перешли на украинский. А поскольку «рідной мови» они не знали, то должны были пройти курсы по её изучению, причём деньги на эти курсы вычитались из их зарплаты

А где пряник?

[Братчик]

.. максимум, что можно утверждать, что украинский не был вровень с русским... ну так тогда и не стоял вопрос о двух государственных, мы были республикой Союза, и Союз давлел - это правда. Но не гнобил и уж тем более никого не сажал по языковому несоответствию)

Знову Ви мене не зрозуміли , я не писав що когось гнобили чи садили по языковому несоответствию !!!!
Я прекрасно знаю , що Кобзар вивчався в радянський школі .
Але прихід людей до памятника Кобзарю з квітами не в складі організованої делегації , вже передбачав не приємності .
Я спеціально привів посилання на Харківський університет , бо вже статтям з Західної України , мало хто повірить з тих , кто на мене безжалістно накинувся.

[Truly]

Знову Ви мене не зрозуміли , я не писав що когось гнобили чи садили по языковому несоответствию !!!!
Я прекрасно знаю , що Кобзар вивчався в радянський школі .
Але прихід людей до памятника Кобзарю з квітами не в складі організованої делегації , вже передбачав не приємності .
Я спеціально привів посилання на Харківський університет , бо вже статтям з Західної України , мало хто повірить з тих , кто на мене безжалістно накинувся.

я Вам клюнусь, положа руку на коврик из под мышки - в местах лишения свободы за походы к памятнику НЕ ОТБЫВАЛА

отвеяаю за себя и за одесские реалии.
про Харьков не знаю

пысы. не начали бы Вы эту странную тему... я бы с Вами поговорила на украинском
а так - извините - не хочется.

[Natika]

гнусность и лицемерие - вот что на самом деле ваш топ.
Мне просто не хотелось омрачать имя великого поэта и я надеялась, что тема тихо умрет без обсуждений.

[Lexa2007]

І на українській мові ???

И на мове тоже. Вы думаете, только секретарь выступал? Там речей было часа на 1.5-2... И гости из братских республик...стихи Шевченко и о Шевченко читали...

Вам сколько лет -то?

[Lexa2007]

Але прихід людей до памятника Кобзарю з квітами не в складі організованої делегації , вже передбачав не приємності .

Чушь. Цветы у памятника были практически круглый год.

[Братчик]

И на мове тоже. Вы думаете, только секретарь выступал? Там речей было часа на 1.5-2... И гости из братских республик...стихи Шевченко и о Шевченко читали...

Вам сколько лет -то?

Ось воно що , так виявляєтся в Нас мовна проблема відсутня , всі громадяни завжди розмовляли на українській мові .
Так а в чому зараз тоді проблема з якимось утисками російської мови ???
Всі своє життя говорили на українські мові !!!!

Мені 23 роки.

[капитан]

Під час перебудови у 80-х , почали з"являтися перші статті про УПА в газетах УРСР .
Хоч один знайдется на форумі , який мирно і тихо покладав квіти до Т.Г.Шевченко в 30-х , 40-х , 50-х , 60-х , 70-х роках ?????
Та не знайдется і ніхто не згадає таке , зато активно в брехні звинувачувати , можуть всі , без певних на то доказів.

Слышь, а что парк в Одессе назвали после распада СССР? и проспект тоже.

[капитан]

Ось воно що , так виявляєтся в Нас мовна проблема відсутня , всі громадяни завжди розмовляли на українській мові .
Так а в чому зараз тоді проблема з якимось утисками російської мови ???
Всі своє життя говорили на українські мові !!!!

Мені 23 роки.

яч понял, ты по малолетству просто не помнишь и руководствуешься слухами. Ничего с возрастом ко всему относишься критически.

[Братчик]

Я був 22 травня 1969 року в Дніпропетровську біля памятника Шевченкові, прийшов, щоб за традицією вклонитися в цей день Кобзареві. Було там і ще кілька шанувальників поета. А напроти нас на лавочці сиділи працівники обласного КДБ. Навколо памятника з увімкнутими транзисторами, із лементом марширували дружинники, яких було більше, ніж шанувальників поета. Так пильно охороняли Кобзаря цілий вечір...
У Києві відомо не один випадок звільнення з роботи «за власним бажанням» і без нього тих, хто насмілився 22 травня прийти до памятника Шевченкові. У Дніпропетровську пішли далі: людей, які насмілилися написати про те, що відбувалося 22 травня біля памятника, посилають за дроти й оббріхують у пресі.

http://prosvita.poltava.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=899&Itemid=47

[Natika]

Ось воно що , так виявляєтся в Нас мовна проблема відсутня , всі громадяни завжди розмовляли на українській мові .
Так а в чому зараз тоді проблема з якимось утисками російської мови ???
Всі своє життя говорили на українські мові !!!!

Мені 23 роки.

Замечательный перевод стрелок. Причем тут мовная проблема?
Отвечайте за Вашу ложь, правдолюбец.

[капитан]

Я був 22 травня 1969 року в Дніпропетровську біля памятника Шевченкові, прийшов, щоб за традицією вклонитися в цей день Кобзареві. Було там і ще кілька шанувальників поета. А напроти нас на лавочці сиділи працівники обласного КДБ. Навколо памятника з увімкнутими транзисторами, із лементом марширували дружинники, яких було більше, ніж шанувальників поета. Так пильно охороняли Кобзаря цілий вечір...
У Києві відомо не один випадок звільнення з роботи «за власним бажанням» і без нього тих, хто насмілився 22 травня прийти до памятника Шевченкові. У Дніпропетровську пішли далі: людей, які насмілилися написати про те, що відбувалося 22 травня біля памятника, посилають за дроти й оббріхують у пресі.

http://prosvita.poltava.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=899&Itemid=47

Ну при нашей независимости я помню были стычки у памятника Поэту, приходили разные партии и пытались доказать кто из них больше любит Великого Кобзаря. Но только почему-то не афишируют что он писал и на русском и как он себе зарабатывал на жизнь.

[Lexa2007]

Ось воно що , так виявляєтся в Нас мовна проблема відсутня , всі громадяни завжди розмовляли на українській мові .
Так а в чому зараз тоді проблема з якимось утисками російської мови ???
Всі своє життя говорили на українські мові !!!!

С чего это Вы взяли?
Учили мову - все.
Знали мову - все.
Говорили - кто как привык... Одесса и Симферополь - по-русски, Тернополь и Ив-Франковск - по-украински.
И никого это не напрягало.
А с какого бодуна надо было все поломать - это один Бог знает...

Мені 23 роки.

Я так и предполагал. Сами не помните, но "патриотической" литературы начитались "по самое не могу"...