Націоналізація:
Процес побудови соціалістичної Народної Спільноти повинен відбуватись поетапно і послідовно з врахуванням зовнішньо і внутрішньополітичного становища у державі. В процесі здійснення націоналізації основним правилом до керівництва має служити принцип: націоналізації підлягає не те, що можливо, а тільки те, що необхідно націоналізувати!
Як це вже було згадано вище, у передовсім націоналізації підлягає вся грошово-фінансова економічна сфера (банківські і фінансові установи), а також вся сфера страхування. Зрозуміло, що також будуть націоналізовані великі індустріальні підприємства, які мають ключове значення для держави, трасти (монопольні об'єднання), а також підприємства, що об'єдналися в промислово-фінансові групи, акціонерні товариства. Анонімні зв'язки усередині держави і міждержавні, а також фінансові об’єднання між власниками вищевказаного капіталу являють собою безпосередню загрозу для національної незалежності, стабільності економіки і внутрішньодержавного порядку. Націоналізація не повинна стосуватися малих (чисельністю до 50 зайнятих працівників) і середніх (чисельністю від 50 до 1000 зайнятих працівників) підприємств, що знаходяться в приватній власності. Разом з тим, по засобах законодавчого регулювання необхідно закріпити правову норму, що діє згідно наступному принципу: якщо діяльність підприємства, що знаходиться в приватній власності завдає прямого або непрямого збитку громадському благополуччю в результаті того, що власник, з якихось причин нездатний плідно здійснювати керівництво своїм підприємством, право керівництва цим підприємством (право повного керування засобами виробництва) може бути передано спеціальному державному уповноваженому (комісару). При цьому право приватної власності, у т.ч. власність на засоби виробництва зберігається за власником цього майна.
Поряд з малими і середніми підприємствами, що знаходяться в приватній власності націоналізація не повинна поширюватися на ремісничі майстерні, а також сільські господарства. Більше того, зазначені економічні суб'єкти мають користуватися захистом і всебічною підтримкою Народної Спільноти.
Експропріація об'єктів, що підлягають націоналізації відбувається з урахуванням здійснення компенсаційних виплат відповідного розміру колишнім власникам. Компенсаційні виплати здійснюються за рахунок державного бюджету, зазначена процедура буде регулюватися на рівні законодавчої бази. Надалі, всі націоналізовані об'єкти за винятком об'єктів, що відносяться до грошово-фінансової економічної сфери, а також сфери страхування, будуть соціалізовані. Всі трудящі стануть членами спеціальних, професійних об’єднань (корпорацій), що будуть об'єднані в єдину громадську організацію - "Трудовий фронт", що замінить собою нинішні профспілки. "Трудовий фронт" стане власником 50% статутних фондів соціалізованих підприємств. Весь прибуток, отриманий "Трудовим фронтом" у результаті пайової участі в господарюючих суб'єктах буде спрямована на реалізацію суспільно-корисних програм і соціальних цілей. В залежності від рівня росту в області соціалізації народної економіки, можуть бути у відповідному розмірі знижені податкові ставки, аж до повної ліквідації всього інституту оподатковування. Що стосується власників другої половини (50%) статутних фондів соціалізованих підприємств, то ними стануть трудові колективи, зайняті в трудовому процесі (виробництві) на тому або іншому підприємстві. На чолі кожного соціалізованого підприємства будуть стояти господарські керівники - директори, призначувані представниками "Трудового фронту" і трудового колективу підприємства. Призначення керівників відбувається шляхом ухвалення обопільно-погодженого рішення.
Що стосується підприємств, які використовуються в суспільно-корисних цілях, а також підприємств побутового обслуговування, то вони не будуть виступати як об'єкти для соціалізації, так і залишаючись у державній власності.
Социальные закладки