Яка ж була тоді соціальна і професійна структура населення Львова? Кількість грамотних серед поляків і євреїв старше 10 років досягала у Львові 92%, серед українців - 77%. Серед працюючих українців 73% були трудівниками фізичної праці, серед поляків - 50%, серед євреїв - 32%. Працівників розумової праці серед працюючих поляків і євреїв було по 20%, тоді як серед українців тільки 7%. Поляки у Львові переважали в адміністрації (71%), на транспорті і в зв'язку (76%), у сфері освіти і промисловості. Євреї домінували в торгівлі - 62%; поляків в торгівлі було зайнято 27%, українців 11%. У адвокатурі, нотаріаті, серед практикуючих лікарів євреї складали 71%, тоді як українці по 7%. Зате 45% всіх українців було зайнято в домашній прислузі, євреїв - 4%. З працюючих українок домашньою прислугою працювали 64%, з працюючих польок - 25%, єврейок - 5%. Що стосується найбільш багатих жителів міста, тих, які використовували найману робочу силу, то вони з членами сімей складали 6% всього населення міста, 11% єврейського, 4% польського і 2% українського населення.
Підводячи підсумки, доповідач так характеризував положення українців у Львові: "Отже, українці у Львові - це, в основному, молодий, вільний, напливаючий(?-следствие двойного перевода – А.Х.), не дуже грамотний, переважно робочий елемент. На 30.000 всіх українців і українок, які заробляють у Львові, є 9.700 слуг, 2.000 сторожів, 1.400 некваліфікованих робітників і 9.000 кваліфікованих робітників і ремісників. Окрім домашньої прислуги, українці ніде не мають великого числа, а що стосується 11% в торгівлі, то там на 4.000 українців половина сторожів... Про інтелігентні професії і говорити нічого. Ще в промисловості українські робочі і ремісники грають деяку роль, але як наймана сила".
Социальные закладки