Вы уже с репетитором определились, а кто еще не определился "брать-не брать", тот пусть подумает почему берут репетиторов для ЗНО по украинскому:
Oleksandr Miroshnychenko
19 ч.
ДЕЩО ПРО ПСЕВДОЛІТЕРАТУРНІ МАРАЗМИ
Як людина,що має відношення до літератури, ненавиджу та з глибоким презирством ставлюсь до людей, які не тільки самі не люблять літературу, а й роблять все, щоб її ненавиділи діти. Мова про цьогорічне ЗНО з літератури. Спеціально взяв деякі питання, які ставились перед дітьми і спробував проаналізувати. Отже:
1. Задають таке питання: «Поєднання історичної та любовної сюжетних ліній стало взірцем для написання твору:
А «Чорна рада»
Б «Кайдашева сім’я»
В «Тіні забутих предків»
Г «Лісова пісня»
Д «Земля»
Правильна відповідь -«ЧОРНА РАДА». А хіба в «ЗЕМЛІ» немає поєднання історичного та любовного? Та і «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ» поєднують історичне та любовне. Вульгаризація поняття «історичне» робить питання некоректним
2. Далі крутіше: «Суперечність між одвічним ідеалом любові й тим беззастережним служінням абстрактній ідеї, доктрині, яке, мов ненаситний молох, зрештою вимагає зректися всього людського», розкрито у творі:
А «Мина Мазайло»
Б «Я (Романтика)»
В «Маруся Чурай»
Г «Дитинство»
Д «Земля»
Це цитата зі статті Ярослаава Дмиитрович Антонович-Гордиинського і стосується твору «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Але питання вкрай некоректне. Бо питають не те про який твір написав критик, а те який твір можна описати цими словами. А описати можна всі наведені твори. Наприклад в «МИНІ МАЗАЙЛІ» не менша суперечність між служінням абстрактній ідеї та вимога зректись всього людського.
3. Порадувало ідіотизмом питання таке: «Рядки
«З поетичних бомбосховищ
Виліз рій нових страховищ:
Небурак і Антрухович,
Риммарук, Б’уряк, Мал-кович…»
є прикладом
А неоромантизму
Б імпресіонізму
В постмодернізму
Г реалізму
Д сентименталізму»
Правильна відповідь В – себто постмодернізм. Дуже спірна оцінка епіграми. Це СТЬОБ. І тут є ознаки і неоромантизму і сентименталізму. А взагалі це варто оцінювати як сюрреалізм, якого в списку немає.
4. Вкотре виникає таке питання: «Зачинателем нової української прози називають
А Григорія Сковороду
Б Івана Котляревського
В Григорія Квітку-Основ’яненка
Г Івана Нечуя-Левицького
Д Івана Карпенка-Карого»
І знову вперто називають Квітку-Основ’яненко. Хоча це суперсуперечливе питання і літературознавці мають категорично різні думки.
5. З пафосом запитують:» Проблему формування нації на основі біблійного сюжету висвітлено у творі
А «Кайдашева сім’я»
Б «Кавказ»
В «Тіні забутих предків»
Г «Мойсей»
Д «Всякому місту – звичай і права…»»
Правильна відповідь «МОЙСЕЙ». Хоча біблійні сюжети є в усіх творах тим чи іншим чином. А формування нації – питання суперечливе і може мати прояв різний.
6. Далі взагалі абсурдне запитання. Вірш Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?» породив наддебільне питання: У поезії «Стилет чи стилос?» автор розмірковує про
А швидкоплинність життя
Б кохання та зраду
В роль митця в суспільстві
Г конфлікт поколінь
Д красу весняної природи»
Правильна відповідь В – себто «роль митця в суспільстві». Сумніваюсь, що автори питань читали вірш. А чому не «швидкоплинність життя»? І взагалі звідки взялись ці варіанти? А може Маланюк писав про «екзистенційність буття»? Автора хтось питав?
Можна продовжувати і продовжувати. Це і смішно і гірко. Але це і вкрай небезпечно. Бо після подібного діти не полюблять літературу, не навчаться її розуміти. Вони лише навчаться чітко завчати чужі маразми. А це саме маразми, які не мають відношення до літературної критики. Це просто марення якихось невідомих чиновників від освіти. Марення їхні, а платити за це дітям. Так може час колегам-літераторам назвати речі своїми іменами?
Показать перевод
Комментарии: 102
Поделились: 27
https://www.facebook.com/groups/1447547535497898/permalink/2124758911110087/
Социальные закладки