Найбільшої шкоди українській історії та архівній справі, завдали таємничі візити Столипіна до Києва на початку ХХ століття. Саме тоді, охранка, за наказом царя, почала вишукувати всі архіви Запорожців. Причетним до того був і Столипін, який вивіз чимало документів до Москви. Потім частина з них, потрапила до Гохрану Новосибірська, де лежить і понині. Щось знову опинилося в Ермітажі.
До речі, фігура Петра Аркадійовича Столипіна досить цікава. Народився 5 квітня 1862 року в Дрездені. З древнього російського роду. Доводився троюрідним братом М.Ю.Лермонтову. Кар*єру робив через Міністерство внутрішніх справ. Секретні служби. Як Саркозі, Путін, Луценко... Очолював Раду Міністів Росії. Розпочав чимало реформ. Діяв жорстко, не зупиняючись ні перед репресіями, ні перед розстрілами. 1 вересня 1911 року, під час візиту царської родини в Києві, був застрелений секретним інформатором охранки євреєм Д.Богровим. Похований Столипін на території Києво-Печерської Лаври.
Особливої уваги заслуговує аналіз національної політики Столипіна. Основний наголос Прем*єр робив на захисті росіян і російськомовних по всій території імперії. Інтереси корінних націй і народностей грубо зневажалися. Освітні заклади переводилися з національних мов на російську. Закривали газети. Обмежували видання національних книг, діяльність національних товариств. Росіяни отримували пріорітет у всьому. Можна назвати Столипіна справжнім російським націоналістом і патріотом. У той же час гнобителем інших чисельних народів, які жили в імперії. В першу чергу, українського, білоруського.
Столипін був автором проекту про введення земств у шести західних губерніях – Мінська, Вітебська, Могилівська, Київська, Волинська, Подільська. Земства повинні були стати РОСІЙСЬКИМИ через вибори національних курій. Тобто, українці і білоруси заперечувалися як етноси, оголошувалися росіянами. Потім цю ідею активно використовували комуністи, переплавляючи всі народності СРСР в якусь дивну формацію під назвою радянський народ. Тобто, людей без національності. Вірніше, новітніх великоросів – адже все російське домінувало. Були створені негласні групи, які вишукували в місцевих архівах і музеях все, що нагадувало про національну ідентичність. Особливо дратувало російських царів все, що було пов*язане з Запорізьким козацтвом, Київською Руссю. В архіви Санкт-Петербургу, Москви, Новосибірська, Чити вивезли вагони рукописів, книг, літописів, церковних книг, козацьких універсалів, листів, реєстрів... Столипін часто здійснював секретні вояжі у наші краї. Особисто контролював.
Социальные закладки