|
@YuliaTymoshenko
Юлія Тимошенко
Доброї ночі.Як і обіцяла,хочу поділитися оцінкою щодо арешту.Вибачте,що трохи пізно,але тільки зараз мала час написати bit.ly/mnRyxZ
55 minutes ago via Twitter for iPad Favorite Undo Retweet Reply
26 Тра 2011, 00:16
Юлія Тимошенко. Про арешт
Сьогодні вранці переглянула та послухала ключові інформаційні повідомлення, почитала репліки політологів та експертів, присвячені моєму вчорашньому затриманню, і зрозуміла про що, в основному, вони пишуть. Ось приблизний перелік:
1. Арешт для Тимошенко дуже вигідний і вона має дякувати долі за такий подарунок, оскільки через затримання зросте її рейтинг.
2. Ніякого арешту не було і не планувалося. Це все PR.
3. Тимошенко надзвичайно зухвало поводила себе зі слідчими прокуратури, не з’являлася на виклики, тому вони образилися і затримали її з виховною метою.
І найцікавіша теза:
4. У нашій демократичній країні неправильно просто так арештовувати Тимошенко, треба обов’язково дочекатися "законного" судового рішення і вже тоді "чесно" заарештовувати.
Маю декілька думок з цього приводу, також по пунктах, з Вашого дозволу.
Перше. Говорити про підняття рейтингу шляхом перебування у в’язниці можуть тільки ті, хто там не бував і не знають, що таке в’язниця. Через такі ж політичні переслідування мені там вже одного разу довелося побувати і я знаю чого варте таке "відрядження".
Перебування там — це не просто приниження, це страждання. Це втрата здоров’я та життя. Чи вартий цього будь-який рейтинг?
Я віруюча людина і, коли звертаюся до Бога, прошу, щоб все було добре і в нашій країні, і у всіх хороших людей. Я жодного разу не просила Господа "прилаштувати" мене на нари, не вимолювала собі арешт і камеру в тюрмі, щоб як на дріжджах виростав рейтинг.
Чи Ви, шановні експерти, дійсно вважаєте, що я вчора вийшла на волю після семигодинного затримання глибоко розчарованою через те, що мене випустили?
Чи дійсно Ви вважаєте, що у ту мить, коли мені повідомили про арешт, я була на сьомому небі від щастя, кинулася обійматися з Нечвоглодом та пити на радощах шампанське?
...Я нікому і ніколи не побажаю такого "дарунку долі", який вчора пережила я, моя мама, моя донька, мій чоловік, мої колеги, друзі й усі люди, які мене підтримують.
Жодні рейтинги не варті втрати навіть одного дня свободи, і це стосується не тільки політиків, це стосується кожної нормальної людини.
Інколи бувають такі моменти, які важко пояснити доступними словами, бо контрапункт емоцій значно ширший за спектр готових слів. Це, наприклад, такий випадок, коли ти не боїшся, але тобі страшно. Повірте, так також буває в житті.
Інша справа, що по-різному можна переживати цей страх. Можна впасти від одного яйця. А можна тримати себе гідно.
Підсумую думки з цього питання. Якби мені було достеменно відомо, що ціною мого арешту Україну чарівним чином буде звільнено від нинішнього кримінального режиму і в країні запанує щастя, то я б, напевно, погодилася. Гра була б варта свічок. Але арешт навпаки мінімізує шанс на такий результат, бо більшість політиків вже перемогли, знайшовши своє місце у владному пасьянсі та граючи за узгодженими сценаріями. Майже не залишилося тих, хто готовий та може зупиняти орду.
Друге. Вчора відбулося справжнє затримання. Це була не репетиція, як написали деякі експерти, а повноцінний процес арешту.
Тільки-но ми з моїм адвокатом Сергієм Власенком переступили поріг прокуратури, як з усіх коридорів нас було заблоковано спецназівцями, озброєними з голови до ніг, одягнутими в чорне, у масках з прорізами для очей. У цивілізованому світі так блокують лише терористів. В Україні так блокують тих, хто перейшов дорогу нинішній владі.
Відразу після цього нам пред’явили ухвалу Печерського суду про моє затримання
(дивитися ухвалу). Описали всі особисті речі. В протоколі записали в що я була вдягнута. Особливо цікавили колір костюму та взуття. Не знаю чому...А потім методично та зі знанням справи жінка-наглядач обшукувала мене сантиметр за сантиметром, мабуть, перевіряючи, чи немає у мене на тілі пояса шахіда або зброї масового знищення. А потім почалася "чисто конкретна" розмова "пацанів" від слідства. За декілька годин вони пред’явили обвинувачення, дали декілька хвилин нібито з ним ознайомитися, і одразу оголосили, що розпочався допит, але додали, що у них немає до мене ніяких запитань і що мої пояснення їх не цікавлять. Скоромовкою якийсь керівник департаменту прочитав мені висновки експертиз, які так само замовлялися зранку, а ввечері вже були дисципліновано сфальшовані. Було зрозуміло, що "пацани" вже набили руку на справах Луценка, Макаренка, Діденка, Шепітька, Іващенка та інших, а головне — переступили межу, за якою повністю атрофувалася совість. Їх совість стала, як морда у бультер’єра — нечутлива до болю. Кумедно виглядало, коли вони регулярно бігали у сусідню кімнату, де сиділи "старшиє товаріщі", щоб отримати дозвіл на дію, фразу або, навіть, думку, ніби їх смикали за нитку.
Одночасно на першому поверсі протягом багатьох годин у своїх кімнатах були заблоковані рядові працівники прокуратури, їх не випускали навіть у туалет. Цікаво, вони-то чим загрожують режиму?
А потім в якийсь момент "нечвоглоди" розплавились, як морозиво на батареї, та сором’язливо пред’явили мені постанову про звільнення. Далі вони дали спецназівцям в масках замість команди "ФАС" команду "ФУ" і випустили нас із Сергієм Власенком на волю.
Усі сім годин, проведені в прокуратурі, ми були ізольовані від зовнішнього світу. Для мене арешт став фактом з першої хвилини вчорашнього допиту і я жила з цим "почуттям" усі сім годин. Це були не найкращі сім годин у моєму житті.
Вони, без сумніву, планували арешт. Їм давно наплювати на країну, на закони, на громадську думку, на весь народ. Вони виграли цю країну на минулих виборах і їм залишилося провести останні зачистки, щоб повністю опанувати її. Для всіх, хто з цим не погоджується, готові такі "подарунки долі", як ув’язнення Юрія Луценка або мій арешт.
Я абсолютно переконана, що вони відмовилися від ідеї арешту тільки під жорстоким тиском киян, які стихійно почали з’їжджатися до ГПУ, чесних журналістів, а також через реакцію світового співтовариства. Це був не сценарій по залякуванню, це був план арешту, який провалився. У них немає ніяких сценаріїв за винятком двох: грабувати країну і класти обличчям на підлогу чи закопувати у терикони всіх, хто проти цього.
Хочу подякувати всім людям, які прийшли вчора під стіни прокуратури, Європейській народній партії та її Президенту, Президенту Європарламенту, політичним діячам Європейського Союзу і світу, дипломатам, усім тим, хто втрутився в цей процес. Це Вас вони вчора злякалися, завдяки Вам я сьогодні на свободі і можу розповісти про свої враження та продовжити роботу.
<p> вот такие заполитизированые категорические утверждения и приводят к взаимному крышеванию преступлений власти. потому что выбирая из "посадить и себя и предшественника" и "никого не посадить", выбирают "не садить никого", так безопаснее. только у меня большое сомнение, что если (не дай Бог) к власти прийдет Тимоха, то она вместе с бандой Януковича посадит и членов Банды Юлии Тимошенко. "или так, или никак!" (С) Уголеконо ж только врагам желается плохо, а своих трогать нельзя. меня же вполне устроит, если щас посадят (за дело) банду Тимохи, а потом бандитов Яныка. тогда находящиеся у власти реально будут бояться творить "чудеса"
Всё что в этой жизни доставляет удовольствие - или незаконно, или аморально, или приводит к ожирению!:(
Мир Вам!
Кое-кто очень труслив и боится собственной тени, а не то что спора...я кое кому предложил поспорить на такой вариант ))
Не, Вы, бесстрашнейший, нам нужны здесь...а за тюрьму не думайте, там плохо...эт я Вам точно говорю...кому нужен рейтинг в тюрьме )![]()
Социальные закладки