|
Симулянт - несуществующий обьект, который прикидывается существующим
как прошли гуляния в честь ГЕРОЯ? был в центре, гулял (просто, не в честь), не отметил массовых веселий по поводу. т.е., вообще не отметил ничего касательно чествования юбиляра.
Негативные свидетели сего гуляния, напились от тоски. Упали на бардюр, и затянули песню "маруся". Очень печально, что ограниченное быдло не смогло адекватно воспринять происходящее. Ибо злость, ненависть и водка, помешало им увидеть естественную реальность. Они лучше выплюнут очередную облаивалку, с фальсифицированными фотографиями, чем примут правду, такой какая она есть. Отличную от совковой точки зрения на вторую мировую войну.
Я был рядом, в качестве наблюдателя. Слова песни, записал.
Чёрт побери... это было омерзительноМаруся! судьба идёт с тобой! Засруся! но я не дам её! Кап-кап-кап, из ясных глаз Маруси, слёзы капали - прямо на моё копьё. Маруся, хочу ещё! ещё! Маруся! кап-кап-кап... капали, слёзы капали....
Может не точно записал... но смысл тот же...
Последний раз редактировалось Kertis; 02.07.2007 в 20:03.
Із виступу Ірини Фаріон, члена Політради ВО "Свобода", депутата Львівської обласної ради на святкуванні 100 річчя з Дня Народження Романа Шухевича та 66 річниці проголошення Акту відновлення Української Державності у Львові 30 червня 2007 року:
Я щаслива, що належу до нації, яка народила Коновальця, Бандеру, Шухевича. Я щаслива, бо народилася у тому самому місті, що і Шухевич - у Львові. Я щаслива, бо, стоячи на цій площі у річницю Акта про відновлення Української держави, - розумію: насправді життя неможливо поділити на минуле, теперішнє, майбутнє. Воно є всім одночасно. Тому, безсумнівно, Шухевич зараз на площі, а вогні імпульсивного націоналізму в очах моєї дитини гарантують усім нам українське майбутнє.
Націоналізм народжується з душевного поклику і неспокою: "...це було б неможливо для мене - спокійно вправлятися на фортепіяні, коли довкола таке діється з моїм народом", - промовив Шухевич. І він почав вправлятися у зброї.
Націоналізм народжується з полярностей. Той, хто має у собі відчуття максимальних любови й ненависти, - стає великим. Шухевича можна назвати великим альтруїстичним егоїстом. Його любов до своєї землі і ненависть до німецьких, польських, московських окупантів народили нову форму змагання за Українську Свободу: з його приходом до керівництва ОУН було створено широкий інтернаціональний рух проти спільних ворогів. Про це свідчить, зокрема, рішення Конференції поневолених народів Сходу Европи та Азії від 21-22. 11. 1943 р. у с. Будераж на Рівненщині за участю 39 делегатів від 13 народів.
Націоналізм народжується з аристократичного Духу, що не приймає жодної форми поневолення і діє через найрізноманітніші форми спротиву: від індивідуального терору (Шухевич 19.10.1926 р. здійснив атентат на польського шкільного куратора С. Собінського) до створення півмільйонної армії, що стала загальнонародною, позаяк охоплювала прихильників усіх політичних структур, які змагали за незалежну Україну. Отож, нема нічого універсальнішого за націоналізм - ідеологію сильних індивідуальностей і сильних націй. Масштаб нації визначається мірою її націоналізму. І зовсім не треба у націоналісти єднатися всім - а хіба найкращим.
На цьому тлі Великого Генерала - Аристократа Духу якими карликами видаються сучасні найвищі у своїй малості політики-паралітики !!! Він, провадячи боротьбу на три фронти: з німцями, московитами, поляками, - називав себе і своїх соратників "добривом, якого так потребує наша земля, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити...". Ми, ця нова генерація, маємо також три фронти: два внутрішніх і один зовнішній. Перший внутрішній - гнилий лібералізм, бандитський регіоналізм, патологічний комуносоціялізм; другий внутрішній - зрада та аморальність, - і врешті зовнішній: той самий стратегічний ворог, добряче обчухраний, гротескно-сміховинний, але ще такий небезпечний - Росія.
Думаю, що Шухевичів посил до нас, теперішніх, простий: будьте гідними нас, одержимих Українською Свободою в абсолютно безумовному існуванні. З ворогами воюють, а не "творять" угодовські компроміси, політичні псевдодомовленості, універсали та меморандуми! Лише там, де є високі цілі та ідеї, - там буде гідне національне життя. Усе решта від лукавого. Шухевич казав: "Я не боюся за наше майбутнє, коли знаю, що наші засуджені сільські хлопці гинуть з окликом: "Хай живе Україна!". Чи є за що боятися нам? Подумаймо і віднаходьмо у собі Шухевичів".
Non pergam ad cetera!
Ну как-то сильно по-экстремистски, что ли. Я во многом с ней не согласен.
Во-первых, все эти войны ведут к сокращению генофонда.
Во-вторых, не иные страны являются врагами, а несознательные люди внутри и агрессивные, корыстные и нечестные лидеры за пределами (кстати, внутри - тоже) государства
В-третьих - по мелочам про коммуносоциализм, либерализм и прочее![]()
Да, и чересчур пафосно. Для публичных выступлений оно полезно, но иногда коробит...
Симулянт - несуществующий обьект, который прикидывается существующим
Очень понравилась бодренькая наци.речь...
... то ли милицейские мигалки, то ли зажигание, то ли близкая эпилепсия...
... а посему, окромя милиции, им больше всего должен интересоваться дурдом...
... ибо топор и дубина мене ближе и к душе и к рукам...
Уж это как пить дать ! Неважно, что в наших патрицианских шароварах - одни справки о курсах счетоводов или о разведшколах абвера. Нам сравнительная степень понятнее; пусть плебеи, с университетскими дипломами, удовлетворяются одной превосходной - умея быть сильнейшими и заботясь о слабейших...
... с голубой кровью покажут кузькину мать всем этим размазням-интеллигентам !
Социальные закладки