Показать скрытый текст продолжЄніЄ
- Понімаєтє, Владімір Владіміровіч, - злякано проізньос він. - Економіка у нас как би єсть, і даже, как би сказать, развіваєтся. В етом году наші комплєксні мєри по коррєктіровкє прівєлі к коррєктіровкє комплєксних мєр…
- Льоша, ти журналістов відіш? - ласково уточнив Путін. Улюкаєв отріцатєльно закивав головой і затрусився, як осіновий ліст.
- А камєру?
- Нікак нєт, Владімір Владіміровіч, - злякано пробормотав Улюкаєв, крєпко зажмурюясь.
- Так какого хєра я должен вислушивать ету хєрню? - поінтєрєсувався Путін, - Я тєбя конкрєтно спросіл: дєньгі гдє?
- Так вєдь… Владімір Владіміровіч… - лєпєтав Улюкаєв. - Вєдь ето… Как же…
- Шо - ето? - спросив Путін, доставая фамільний маузер. - Ну давай, скажі слово на букву "с".
- Я.. ето… - ще больше разнєрвнічався Улюкаєв, не отводя глаз от маузєра.
- Я тєбє помогу, - прєдложив Путін. - Санк…
- Нє надо, - взмолився Улюкаєв.
- Ці..
- Крізіс! - с облєгчєнієм закричав Улюкаєв. - Міровой економічєскій крізіс! Наше проізводство настолько стрємітєльно увєлічілось, шо європєйци і амєріканци фізічєскі не могуть за ним угнаться і воврємя всьо покупать. Потому склади завалєни товарами, в ізготовлєніє которих вложені огромні срєдства, а продать їх нікак не получається. Развє шо ми із стабфонда прокрєдітіруєм западні страни под гарантії, шо оні за еті крєдіти викуплять наш товар.
- От молодєц! - похвалив Путін, засовуя маузєр в нагрудний карман. - Умний, находчівий, умєєт бистро орієнтіроваться в стрессовой сітуації. Тєпєрь вопрос к тєбє, Мантуров, как к міністру торговлі. Почєму у нас на складах товаров в ізбиткє, но нє налажен сбит?
Мантуров злобно глянув на торжествующєго Улюкаєва і машинально поправив галстук.
- Дєло в том, Владімір Владіміровіч, шо, как отмєтіл уже мой коллєга, в западних странах бушуєт крізіс. Остається только восток. А там давно укрєпіл позіції Кітай, которого ні по колічєству, ні по качєству ми переплюнуть пока нє способни.
- А почєму же ми, нація Сталіна і Дзєржинського, нє способни пєрєплюнуть Кітай? - подозрітєльно прищурився Путін, мєдлєнно опуская руку в нагрудний карман. Мантуров нєрвно сглотнув.
- Так вєдь нє стояло такой задачі. Ми же спокойно сєбє збували наш ширпотрєб в страни СНГ і Європу, пока нє началі ету…
Мантуров вдруг осьокся і поблєднєл.
- Нє началі что? - Путін достав маузєр і прийнявся дємонстратівно заталкувать в нього патрони.
- Ету… Как її… - тупив Мантуров.
- Подсказать? - подмигнув Путін. - Вой-...
- Євроінтеграцію! - бистро проізньос Мантуров. - Хохли началі інтеграцію в ринок Євросоюза, і нам прішлось срочно вводіть комплєксні мєри. В рєзультатє ми потєряли ринки збита, шоб защитить наших проізводітєлєй. А компєнсіровать потєрю восточними ринками нє успєлі ввіду стрємітєльності і нєожиданності прєдатєльства укров.
- Красава! - обрадувався Путін. - Вот відіш, ясно, чьотко й понятно. І сразу всєм очєвідно, хто віноват і кого за ето хєрачіть. А хєрачіть ми будєм господіна Лаврова.
- Как Лаврова? - поблєднєл тот, осторожно вставая со стула. - Почєму снова Лаврова? Шо вам сдєлал Лавров нє так?
- Хохлов проморгал, Європу проморгал, за новиє ринкі сбита не договорився. Шо ж тєбя, за таке по головкє погладіть?
- Так а шо я могу? - возмутився Лавров. - Єслі я єй звоню, мол, Ангєла, как же це так? Ми же просто загньомся в такіх условіях, нє видєржим економічєскі.
- А она?
- А она трєбуєт, шоб я больше нє бєспокоїл, пока ми нє убєрьом с України наші…
Лавров запнувся і отчаянно забєгав глазками в поісках поддєржки. Міністри разглядували його з кривой ухмилкой. Коє хто ухитрився даже нєзамєтно помахать на прощаньє.
- І шо ми должни убрать? - поінтєрєсовався Путін.
- Ну етіх, как їх… Кієвску хунту? - с надєждой спросив Лавров.
- Вторая попитка, - вєлікодушно розрішив Путін, снімая маузєр с прєдохранітєля.
- Чєрноморскій флот? - Лавров покраснів і вспотєл от волнєнія.
- Наконєц послєдня попитка, - прєдупрєдив Путін, взводя курок.
- Інвєстіції! Мєркєль сказала, шо ми должи вивєсті с України наші інвєстіції, а не клянчить як бєдні родствєнніки, шо совєршенно нєподобаєт вєлікой странє, - випалив Лавров і украдкой показав показав офігєвшему Сілуанову срєдній палець.
- Старий конь бороди нє іспортіт, не подкачав, - отмєтіл Путін. - Сілуанов, шо у нас с інвєстіціями?
- Сплошная дінаміка. Огромниє сумми інвєстіцій западних інвєсторов єжеднєвно бороздят простори мірових фінансових ринков во всєх направлєніях…
- Бліже к тємє, - потрєбував Путін. - Гдє еті самиє сумми, почєму їх в бюджетє нєт?
- Соврємєнниє градообразующі прєдпріятія образовивают новиє города… - судорожно размишляв Сілуанов, оглядуясь в поісках подсказкі. - Западні капітали капіталізіруются в трастових фондах…
- У тєбя пять сєкунд на нормальний отвєт, - замєтіл Путін, тщатєльно прицеліваясь Сілуанову мєжду глаз.
- Давайтє я подскажу, - рєшитєльно прєдложив Шойгу. - Наші інвєстіції в Українє сгорєлі во врємя путча. Потому шо ми вкладивалі в індустріальниє рєгіони Донбасса, а кієвскіє каратєлі, бандеровци і правосєкі прі помощі ряда дівєрсій унічтожилі інфраструктуру рєгіона в качєствє гєноцида русскоязичних граждан. І потому, Владімір Владіміровіч, лічно ви нам єщо в Криму обєщалі как мінімум двадцать трілліонов рублєй на армію.
- А рєпа нє трєснєт? Вон, лоснітся уже, - спитав Путін. Шойгу отріцатєльно замотав головой і улибнувся.
- То єсть, получаєтся, я пообєщал дєньгі, которих нєт в казнє, потому шо у армії нєдостаточно срєдств, чтоби защітіть наші інвєстіції в Українє, возврат которих наполніл би казну і позволіл крєдітовать западні страни во врємя їхнєго крізіса, шоб оні моглі покупать наші товари і такім образом стрємітєльно развівалась економіка? - рєзюміровав Путін. Міністри дружно закивали головами в знак согласія.
- Так кто же во всьом віноват, я ілі укри? - не поняв Путін.
- Прікольно било би устроїть онлайн-голосованіє в фейсбукє по етому вопросу, - подав голос Мєдвєдєв, на мінутку отриваясь от тєлєфона. - Только укров надо сразу забаніть, а то снова накрутят счотчік…
- Діма, ти у нас прєдсєдатєль? От і попрєдсєдай, - разозлився Путін. - І нє мєнєє трідцаті раз. І подумай как слєдуєт впрєдь, прєждє чєм откривать рот.
- А шо я такого сказал? - обідився Мєдвєдєв, нєохотно пряча тєлєфон і присідая на корточки.
- А какоє тут может бить голосованіє? Єслі дєнєг на армію нєт - віноват Путін. А єслі єсть - то укропи, - раз'яснив Шойгу. - Потому шо без дєнєг смисла нєт воювать, а воювать надо так, шоб било за шо. Так как, Владімір Владіміровіч, ми сєгодня іспользуєм маузєр по назначєнію ілі чуток подождьом?
- То єсть ти шо сєйчас прєдлагаєш, не поняв? - вскипів Путін.
- А ви шо нам прєдлагаєтє, із-за брєдових ідєй о вєлікой імпєрії просрать і дєньги, і годи кар'єрного роста? - спросив Шойгу в отвєт.
- Уніженія тєрпєть, побої, - подтянувся Лавров.
- Без помощі НАСА нам лунних баз нє відать, - добавив Рогозін.
- Економіка не развивається із-за санкцій - осмєлєл Улюкаєв.
- Торговля встала із-за войни, - поддєржав Мантуров.
- Рублю практічєскі піздєц, - признався Сілуанов.
- Криму тоже, - сообщив міністр по дєлам Крима Савєльєв.
- А Кадиров в связі с собитіямі в Українє просіт удвоїть єму калим, - передав міністр по дєлам Сєвєрного Кавказа Кузнєцов.
- А кітайци передають пламєнний прівєт, настаюя на словє пламєнний, - наябєднічав міністр по развітію дальнєго востока Галушка.
- А я вообщє не врублюсь, зачєм нужна моя должность, - пожав плєчами просто міністр Абизов.
- А поліцаї бесплатно нас по любому не защитять, - злякався міністр внутрєнніх дєл Колокольцев.
- А мнє із-за санкцій отказалісь продать айфон 6 плюс, - поділився наболєвшім Мєдвєдєв.
- Ну і чєго ви добілісь своєй глупой войной? - іронічєскі подитожив Шойгу. - І шо тєпєрь будєм дєлать? Могу подсказать.
Путін удівльонно разглядував міністров, імітіруя бурну работу мислі.
- Я найду дєньгі, обєщаю, - вдруг жалобно взмолився він. - Вон мнє Янукович должен трі ярда как мінімум, у Лукашенкі тоже можна шось натрусить. Назарбаєв сидить на нєфті, может і подєліться… Только нє надо із маузєра... мєня….
- Ну, нєдєльку, думаю, подождьом, - согласився Шойгу.
- І рукі нє смєть распускать впрєдь, - строго прєдупрєдив Лавров.
Міністри поднялись і вийшли, оставів Путіна одного...
Социальные закладки