Мовний лікнеп

[GSX-R]

Еще спрошу.

Часто слышу фразу "Я рахую, що ....". В контексте выражения собственного мнения. Не является ли использование глагола "рахую" ошибочным? Может "рахую" относится только к операциям с числами? И более правильно употреблять глагол "вважаю".

[lens]

Еще спрошу.

Часто слышу фразу "Я рахую, що ....". В контексте выражения собственного мнения. Не является ли использование глагола "рахую" ошибочным? Может "рахую" относится только к операциям с числами? И более правильно употреблять глагол "вважаю".

Вы абсолютно правы. В контексте "Я считаю" (выражаю мнение) - "Я рахую" - помилка, причому кричуща. Рахують баранів - та, власне, не тільки їх))), а все, що підлягає підрахунку.

Правильно в этом случае - "Я вважаю, що...". Как вариант - "На мою думку".

[cheburapin]

Або "Я гадаю...", можно без "я" )

[cheburapin]

Вот это-то и смутило. По аналогии: если "косильщик" с русского на украинский переводится как "косар", то украинское "косарка" - это не "косилка", а "косильщица". То есть существительное в этом случае по идее должно означать одушевленный предмет. Сравните с "акторка", "авторка" и т.п. А газонокосилка - это предмет неодушевленный...

"Газонокосарка" в переводе с украинского получается скорее "газонокосильщица", чем "газонокосилка".

Косар - чоловіча професія)) Косарі-жінки - рідкість (як професія) Але нічого не трапиться, якщо жінка, що косить, теж називатиметься косаркою.
А власне: КОСАРКА - механізоване знаряддя для скошування водяної рослинності. /зі словника законодавчих термінів/

На сайті словників http://o-db.com/:
"косарка" в Украинско-Русском онлайн словаре
с.-х.
косилка

Щоб не думали, що це винахід незалежної України: письменник Ю.Мушкетик у 70-х роках в повісті "Біла тінь" - "Косарка диркотiла, чадiла синiм димом, з-пiд неї бризкала зелена роса, й пахло глибоко, до похлипу, зелом, весною, земним духом..."

[Fireball]

По смыслу разные конструкции получаются.
"Він провів нараду щодо підвищення рівня освіченості серед населення."
"Що ж до наради, пройшла вона, як завжди, досить бурхливо."

Щодо (що ж до) наради, то пройшла вона... (далее по тексту).

Вообще предлагаю сугубо языковые вопросы рассматривать в существующей для этого теме Мовний лікнеп.)

Все ж таки я вважаю, що використання "щодо" та "що до" різне.
Але якось висловити цю різницю не можу жодною мовою

Можливо, хтось має кращий зв'язок у мозку між розумінням чогось та словесним описом?

[lens]

Все ж таки я вважаю, що використання "щодо" та "що до" різне.
Але якось висловити цю різницю не можу жодною мовою

Можливо, хтось має кращий зв'язок у мозку між розумінням чогось та словесним описом?

Продолжим здесь?) Щодо и що ж до (сами слова приводились для форумчанина, который усомнился в их наличии в украинском языке))) равнозначны в приведенном выше примере и аналогичных конструциях. Не более.

Сам прийменник щодо використовується на позначення мети (на позначення мети вживаются також: для, на, за, по, задля, ради, заради та ін.)

Приклад: заходи щодо зміцнення дисципліни. До речі, поширеною помилкою є вживання в такому разі прийменника по: заходи по зміцненню дисципліни (калька з російської).

[cheburapin]

"Що ж до..." - теж калька з російського "что же до...". І в літературі зустрічається рідко і, мабуть, неправильно.
Краще вжити "стосовно" або будувати взагалі без зайвого, ну, наприклад, "А нарада взагалі пройшла бурхливо".

[Fireball]

"Що ж до..." - теж калька з російського "что же до...". І в літературі зустрічається рідко і, мабуть, неправильно.
Краще вжити "стосовно" або будувати взагалі без зайвого, ну, наприклад, "А нарада взагалі пройшла бурхливо".

Мені здається, що "що ж до" ~ "что же касается ...", воно хоч за змістом й схоже на "щодо", але "щодо" - просто прийменник, що використовується у будь-якому місці речення для позначення приналежності , а "що ж до" (навіть якщо русизм, але я не впевнений) має відтінок "ми продовжуємо дискусію та повертаємось (нарешті) до іншого пункту"

[cheburapin]

Мені здається, що "що ж до" ~ "что же касается ...", воно хоч за змістом й схоже на "щодо", але "щодо" - просто прийменник, що використовується у будь-якому місці речення для позначення приналежності , а "що ж до" (навіть якщо русизм, але я не впевнений) має відтінок "ми продовжуємо дискусію та повертаємось (нарешті) до іншого пункту"

"что же касается"="что же до", правда?
Я можу судити лише з того, що таке словосполучення дуже рідко вживається у літературній та офіційній мові, воно взагалі інтуїтивно неприроднє для української мови. Гадаю, або щодо, або стосовно.

[Fireball]

"что же касается"="что же до", правда?

Не знаю, я другий варіант не вживав ніколи і, здається, не зустрічав. Ж)

Гаразд, "Що ж стосується енциклонгів, вони були справжніми піратами".
Чи має такий варіант право на існування?

[cheburapin]

Гаразд, "Що ж стосується енциклонгів, вони були справжніми піратами".
Чи має такий варіант право на існування?

От скажіть, чим вас так це ж вабить? Щоб емфатизувати?
Пристойне речення, користуйтесь)
Вважається, що мова постійно розвивається, доповнюється новими оборотами, те, що сьогодні рідко вживається, завтра ввійде до лексикону дикторів телебачення і філологів.

[Fireball]

От скажіть, чим вас так це ж вабить? Щоб емфатизувати?

Ні, ця дискусія була перенесена з політики, а ми вже з пані Lens намагалися вирішити правильне вживання та різницю між виразами

А Ж, на мій нефілологічний погляд, дуже цікава річ. Якось яскравіше виходить.

[Shift99]

Память Вам не изменяет. Еще говорят "вертоліт", а "гелікоптер"-заимствованное слово, как и в русском, тоже часто употребляют "геликоптер". А "гвинтокрил"-одна из форм, ошибкой не считается, хоть и, на мой взгляд, не совсем корректна. Очень уж на кальку смахивает.

Хочу сказать, что "гвинтокрил" нельзя использовать как синоним слова "вертоліт". "Гвинтокрил" преводится на русский как "винтокрыл". А винтокрыл - это не вертолет, а гибрид самолета и вертолета.

Применение этого слова есть типичный пример, когда люди далекие от области знаний (в данном случае от авиации) пробуют переводить термины. Например, многих людей связанных с авиацией бесит слово "літовище"(синоним "аеродрома"), которое навязывается сейчас журналистами.

Считаю, что ученым пробующих ввести в обиход украиские термины в некой области знаний, необходими консультироваться с специалистами в этой области, чтоб не было потом косяков и неоднозначностей.

[audit_n]

Хочу сказать, что "гвинтокрил" нельзя использовать как синоним слова "вертоліт". "Гвинтокрил" преводится на русский как "винтокрыл". А винтокрыл - это не вертолет, а гибрид самолета и вертолета.

Применение этого слова есть типичный пример, когда люди далекие от области знаний (в данном случае от авиации) пробуют переводить термины. Например, многих людей связанных с авиацией бесит слово "літовище"(синоним "аеродрома"), которое навязывается сейчас журналистами.

Считаю, что ученым пробующих ввести в обиход украиские термины в некой области знаний, необходими консультироваться с специалистами в этой области, чтоб не было потом косяков и неоднозначностей.

Вибачте, не зрозумів, що поганого трапиться, коли "гвинтокрил" стануть перекладати як "вертолёт", а "летовище" - як "аэродром"? Напевно, мало кого засмучує корінь слова "парасолька" в його російському звучанні (правда, на якесь російське слово схоже, але нічого), так чому ці два слова, які доречі, насправді колись схоже звучали і в російській мові, повинні когось засмучувати ?

Згоден, що косяків не треба .

[Shift99]

Поясню, "гвинтокрил" = гвинт+крила - літальний пристрій, який злітає за допомогою гвинта (по-вертольотному), має крила, як у літака, і летить в горизонтальному польоті як літак (тяга направлена горизонтально і створюється гвинтом або реативною струєю). Якщо вже хочеться використовувати слово "гвинт", то краще придумати щось, на кшталт "гвинтольот".
А чого мені не подобається слово "літовище"? А тому, що це слово з"явилось зовсім недавно. Мій дід (штурман літака) завжди говрив "аеродром", мій батько (теж штурман) так каже. І не чув не від кого, хто зв"язаний з авіацією використання слово "літовище". Всі користуються терміном "аеродром".
Я зовсім не розумію тяги наших вчених і політиків все-все перекласти на українську мову. Да, багато термінінів прийшло в техніку і науку з російської мови, але до них вже звикли, їх використовують. Чомусь я не бачу тяги до перекладу на українську мову латинських чи грецьких термінів.

[audit_n]

Поясню, "гвинтокрил" = гвинт+крила - літальний пристрій, який злітає за допомогою гвинта (по-вертольотному), має крила, як у літака, і летить в горизонтальному польоті як літак (тяга направлена горизонтально і створюється гвинтом або реативною струєю). Якщо вже хочеться використовувати слово "гвинт", то краще придумати щось, на кшталт "гвинтольот".
А чого мені не подобається слово "літовище"? А тому, що це слово з"явилось зовсім недавно. Мій дід (штурман літака) завжди говрив "аеродром", мій батько (теж штурман) так каже. І не чув не від кого, хто зв"язаний з авіацією використання слово "літовище". Всі користуються терміном "аеродром".
Я зовсім не розумію тяги наших вчених і політиків все-все перекласти на українську мову. Да, багато термінінів прийшло в техніку і науку з російської мови, але до них вже звикли, їх використовують. Чомусь я не бачу тяги до перекладу на українську мову латинських чи грецьких термінів.

Та ще. Не спадало на думку, що в даному випадку гвинт ЗАМІНЮЄ крила? Тобто гвинт розвиває підйомну силу замість крил? Тому й "гвинтокрил". Ну, як "носорог", в якого замість носу - ріг . Про летовище - сам пошукай-подумай, якщо це тебе справді цікавить. Тільки думати треба українською, а не російською .

[Shift99]

Згоден, це слово використовувалось колись для позначення вертольота. Навіть є такий вираз в російській мові "винтокрылая техника", який означає саме вертольоти. Але ж там в словнику є така примітка - "устар.", от вона і доводить, що це слово не можна використовувати, як термін позначающий вертольот. Навіщо використовувати мертві слова? Бо якщо ми хочемо використовувати застарілі слова, то краще буде реанімувати давньоруську мову.

Про "літовище". Це слово нав"язують не спеціалісти з авіації, а філологи, лінгвісти, журналісти і т.п. люди, які не розуміють, що це є авіаційний ТЕРМІН. А терміни не можна перекладати. А це роблять. І роблять ще з багатьма термінами, не тільки авіаційними.

[audit_n]

Згоден, це слово використовувалось колись для позначення вертольота. Навіть є такий вираз в російській мові "винтокрылая техника", який означає саме вертольоти. Але ж там в словнику є така примітка - "устар.", от вона і доводить, що це слово не можна використовувати, як термін позначающий вертольот. Навіщо використовувати мертві слова? Бо якщо ми хочемо використовувати застарілі слова, то краще буде реанімувати давньоруську мову.

Про "літовище". Це слово нав"язують не спеціалісти з авіації, а філологи, лінгвісти, журналісти і т.п. люди, які не розуміють, що це є авіаційний ТЕРМІН. А терміни не можна перекладати. А це роблять. І роблять ще з багатьма термінами, не тільки авіаційними.

А я вважаю, що спеціалісти з авіації повинні займатися створенням та експлуатацією авіаційної техніки... Лінгвісти - лінгвістикою... Філологи - філологією... Тоді в нас усе буде добре.

Та не буде того, чого не буває, наприклад:

... термін позначающий ...

- так не буває. Є тільки "термін, який позначає".

Вибач, коли що не так.

[Shift99]

За виправлення дякую.

Так, спеціалісти з авіації повинні займатися авіацією. Але ж при цьому при спілкуванні та технічній документації вони використовують мову, оперують термінами. І тут з"являються мовознавці, і починають вчити, як спілкуватися. При цьому вони часто не розуміють значення термінів чи тонкоші проблеми.
На скільки я пам"ятаю сучасна українська мова почалась з Котляревського. А при Котляревському навіть і не дубали про майбутне існування авіації. Авіація з"явилась в кінці 19 ст - на початку 20. В Російській імперії (а ми туди тоді входили) приймали багато зарубіжних термінів, вигадували свої, коли придумували щось своє. А потім всі ці терміни перейшли в українську мову. Тому я вважаю, що ми повинні користуватися термінами, які зараз є нормою, а не вигадувати щось своє. Мені здається, що все це схоже спробу зробити так, щоб "ні як у москалів". Краще посякденну мову чистити від русизмів, а терміни лишіть спеціалістам.

[Squee]

Про "літовище". Це слово нав"язують не спеціалісти з авіації, а філологи, лінгвісти, журналісти і т.п. люди, які не розуміють, що це є авіаційний ТЕРМІН. А терміни не можна перекладати. А це роблять. І роблять ще з багатьма термінами, не тільки авіаційними.

По перше не "літовище", а "летовище":

ЛЕТОВИЩЕ, -а, с., зах. Аеродром.

ЛІТОВИЩЕ, -а, с., зах. 1. Місце і час літнього перебування в горах гуцульської худоби. 2. Шар деревини, за яким визначають вік дерева.

© Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн

По друге - я не думаю, що це слово хтось комусь нав'язує. Просто західні журналісти зараз більш активні (і природні) у використанні української мови, тому мають більший вплив на її розвиток.
Ну і нарешті: терміни не тільки можна, але й потрібно перекладати. Це відбувається по всьому світу, у всіх мовах: у якихось країнах чи сферах діяльності активніше, в інших - пасивніше. Це розвиток мови, і зупинити його ніхто не зможе, як би він не лаявся.
Ну і наостанок, з того ж самого словника:

ГВИНТОКРИЛ, -а, ч. Літальний апарат, оснащений крилом і двома гвинтами – несучим і тягнучим.

ВЕРТОЛІТ, -льота, ч. Важчий за повітря літальний апарат (гвинтокрила машина), що може підніматися в повітря без розбігу і вертикально приземлюватися, а також зависати в повітрі; гелікоптер.

ГЕЛІКОПТЕР, -а, ч. Те саме, що вертоліт.

Так що, як бачиш, не так вже все й погано.