Карамзину и Грушевскому вериш?
Хрещеним батьком слова «тризуб» щодо знака на монетах князів Київської Русі став історик Микола Карамзін. Це він у своїй «Історії Держави Російської» ще у 1816 р. так назвав монетне зображення: «У середині напису знак, подібний тризубу». Практично від того ж часу починаються спроби розгадати зміст та значення цього таємничого знака. Найбільша, майже дворічна, наукова дискусія про нього тривала з 1860 по 1862 рік. Тоді провідні науковці Росії та Європи дійшли висновку, що тризуб у різних видозмінах зображено на монетах князя Володимира і його синів Святополка Окаянного і Ярослава Мудрого. А от щодо того, що цей символ означає, думки розійшлися. Саме тоді й були висловлені основні припущення: це корогва, скіпетр, панікадило, якір, сокира, портал храму, корабель, грецький світильник, голуб - символ «святого духу», монограма із грецьких літер, тризуб, норманський крук, корона тощо.
Найбільш переконливим і науково обгрунтованим був і лишається досі висновок одного з організаторів дискусії і найавторитетнішого нумізмата того часу графа Олексія Уварова, який твердив, що знак на монеті - це верхівка діканікіона, скіпетра влади візантійських імператорів. Уваров розглядав тризуб і хрест над ним на монетах давньокиївських князів як єдиний і спільний символ.
Висновок Уварова щодо скіпетра сприйняв пізніше Михайло Грушевський. У 1918 р. у праці «Український герб» він писав: «Я вважаю найбільш вірним те, що се вершок булави, чи, як називають французи, «Начальницької палиці» - знака влади старшини.
И я Вас умоляю! Не ешьте на ночь сырых помидоров!!!
Социальные закладки