Тема: 
Ты затронула его имечко? Или я? Таки и не жужжиСообщение от alinaz8
Я в другие темы не ходок....Да и тут пробегом.
| ||
Ты затронула его имечко? Или я? Таки и не жужжи
Я в другие темы не ходок....Да и тут пробегом.
ну все ясно... це так тільки б мерзоту якусь сказати..а правда то чи ні для синіх кульків не важливо...Ты затронула его имечко? Или я? Таки и не жужжи
Я в другие темы не ходок....Да и тут пробегом.
"Темним силам, які прагнуть заволодіти світом, передусім Европою й Америкою, а головно Україною, — залежить передусім на каліченню волі оборони у націй (вбити „дон-кіхотство"), далі їх патріотизму, націоналізму (в Еспанії Франка, у Франції Де-Ґоля, в Португалії Салязара, в Греції, на Україні); нарешті прищепивши їм, за виразом Христа „плотський" (матеріалістичний, „тверезий"), розум, легкий до обдурення (як слаба воля до залякання) і повне непорозуміння першенства сили духової, яка запалює серця („емотивність"), просвітлює розум пафосом героїки, дає йому страшну переможну силу над матерією."
Согласна?
і що вам тут не сподобалось?
Я не спрашивал про нрав, я спросил о твоем согласии
И вот еще:
"Довгі століття знищили у нас не один здоровий інстинкт. Зробили з колишніх степових піратів — кліткових цвірінкайлів, які ревуть та стогнуть і ридають над своєю долею безталанною та, як той фотельний есеф над тим, що в житті треба вміти хотіти. Довгі віки зробили з колишньої хижацької Варяжчини — травоїдів, які забули навіть про інстинкт елементарної самоохорони, зі степових тарпанів — коней циркових, уїзжуваних блазнями. Одні навички можна замінити на інші, не раз протягом одної лиш генерації
І щойно недавно зачали ми знова думати про часи, коли було інакше; про добу безжурного завзяття, стоїчного гумору і вдач, які ломилися, та не гнулися; про добу, коли ще не стали загальноприйнятими чеснотами чесноти пса в буді; коли панували інші ті; які я обняв словом "характер". Коли тверді були люди в замірах (задумах — M.C.Ua), бажання щось створити), тверді в думках, тверді в поступуванню (у поведінці — M.C.Ua), тверді у вірі, в почуванню, в чині."
якби праці Донцова викладали у шкільній програмі, то це була б потужніша пропаганда патріотизму. Він закликає молодь не бути спостерігачами долі..Діяти! Боротися! Тільки у цьому є сенс життя, а не у повільній розбещеній матеріальній гидливій тягомотині.. Він правий на всі 100!Я не спрашивал про нрав, я спросил о твоем согласии
И вот еще:
"Довгі століття знищили у нас не один здоровий інстинкт. Зробили з колишніх степових піратів — кліткових цвірінкайлів, які ревуть та стогнуть і ридають над своєю долею безталанною та, як той фотельний есеф над тим, що в житті треба вміти хотіти. Довгі віки зробили з колишньої хижацької Варяжчини — травоїдів, які забули навіть про інстинкт елементарної самоохорони, зі степових тарпанів — коней циркових, уїзжуваних блазнями. Одні навички можна замінити на інші, не раз протягом одної лиш генерації
І щойно недавно зачали ми знова думати про часи, коли було інакше; про добу безжурного завзяття, стоїчного гумору і вдач, які ломилися, та не гнулися; про добу, коли ще не стали загальноприйнятими чеснотами чесноти пса в буді; коли панували інші ті; які я обняв словом "характер". Коли тверді були люди в замірах (задумах — M.C.Ua), бажання щось створити), тверді в думках, тверді в поступуванню (у поведінці — M.C.Ua), тверді у вірі, в почуванню, в чині."
А ничего не перепутала? Он к пиратству и грабежам призываетК отрицанию толерастии, к единообразию и уничтожению инаких
які саме слова про це говорять?А ничего не перепутала? Он к пиратству и грабежам призывает
"Що є сила характеру?
Це вірність переконанням це вірність ідеї. Це готовність іти з нею до слави й до загину, як кажуть німці, зв'язатися з нею аuf Gedeih und Verderb. Це готовність трактувати, мов свого особистого неприятеля, ворога своєї справи. Це значить зробити собі з переконань догму віри... Вірність ідеї — це не безхарактерне стрибання з права на ліво і навпаки, під маскою "ідейного шукання"; це не дискутування над тим, чи має право нарід жити, чи ні, чи вовк у бабусинім очіпку є вовк чи бабуся; це не стримування себе від реакції, на зневагу ідеї під позором, що це було б "не на часі", або що "не знати ще, що з того вийде". "
А это как?
"Тому не місце серед борців за визволення України від панування темних сил тегеранським розмовникам з висланцями Кремля. Ні тим, що роблячи подібне, паплюжать пам'ять Міхновського, беручи його ім'я як протектора своєї „миролюбної" організації... Ні тим, що примилюються як до приятелів України до тих, що досі звуть бандитами Петлюру і гетьмана Богдана... Не місце тим, що думають „об'єднати" людей „ріжних думок" (тобто ідеологій) і „різнородних засад" — цебто в політиці пропонують баламутну і безсилу ідейну саламаху.
Ці сліпці, яким хочеться крикнути словами Поетки: „Ви, сонне кодло, вам заграва крівава (грядучого страшного обрахунку) очей лінивих не здола розплющить!".
В страшну грядучу добу останньої чверти століття мусить вести Україну не та когорта, не та громада людей, з яких глузував Кобзар: „А на громаду хоч наплюй, вона капуста головата, а інша, когорта тих, в чиї серця „перуном вдарить іскра вогню великого", збудить в них непохитну віру в всесилу того Духа, до якого ми молимося, щоби Він „прийшов і вселився в нас" та „ізбавив нас від лукавого".
я не бачу заклику знищувати тих, хто має іншу думку.!Донцов у всіх своїх працях закликає молодь не бути ганчіркою, мати стержень і якщо ти маєш ідею, то йти до кінця, а не забалакувати цю ідею як толерасти, сумніваючись "а може так буде краще? а може все не так погано?..." До речі він часто цитує Шевченка і Лесю Українку, в творах яких безліч закликів! і безліч осуду толерастії української інтелегенції...Але в радянські часи з їх творів брали і цитували тілтки плаксиві моменти... бо радикальні вислови щодо безголовості і нікчемності української інтелегенції якось були не комільфо...
А перед нами все цветет,
За нами все горит.
Не надо думать - с нами тот,
Кто все за нас решит.
Так это всё уже было....Не?
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки