| ||
....разгону Запорожской СечиСообщение от a_r_k
а так же ко всему тому что называется государством Украина.но и некий символ непричастности к оранжевой пандемии.....
Запорожье. Что бы так сказать помнили, кто враг а кто другНа очереди я так понимаю Николаев и Днепропетровск?
П.С. Но думаю, что Севастопольцы все же немного дальновиднее. Сначала все-таки Сагайдачному памятник поставили.
Суверенность и нация, начинаются с сильной, либеральной экономики...
Хотел бы услышать, именно о правовых основаниях. Т.е. о документах которые прямо говорят, что Крым принадлежит России.
В студию.
Суверенность и нация, начинаются с сильной, либеральной экономики...
13 січня 1992 року усі держави були сповіщені МЗС РФ про те, що Російська Федерація «продовжує реалізовувати права і виконувати обов`язки, що випливають з міжнародних договорів, заключних Союзом РСР» і стає стороною « усіх діючих міжнародних договорів замість СРСР». При цьому була готовність провести перемови відносно долі двосторонніх договорів, потребуючих змінення, доповнення чи припинення дій у зв`язку з новими обставинами.
Одним з питань, що постало перед союзними державами, було розміщення Чорноморського флоту. Російська Федерація, як правонаступниця, отримувала Чорноморський флот. Проте територія його базування належала Україні.
15 квітня 1994 р. у Москві підписано Угоду про поетапне врегулювання проблем Чорноморського флоту, згідно з якою сторони підтвердили чинність всіх попередніх домовленостей щодо ЧФ. Глави обох держав досягли домовленості, що ЧФ РФ та ВМС України базуватимуться окремо і Україна використовуватиме 15–20% плавзасобів ЧФ з тих 50%, які мали відійти до неї відповідно до попередніх домовленостей. Решту кораблів (30–35%) буде передано Росії на умовах, погоджених сторонами, у тому числі шляхом взаєморозрахунків.
21–22 квітня 1994 р. відбулися переговори військових делегацій України і Росії з питань реалізації Угоди про поетапне врегулювання проблем Чорноморського флоту. З самого початку переговорів стало зрозумілим, що російська делегація не була готова до остаточного узгодження основних питань реалізації Московської угоди від 15 квітня 1994 р. Позиція Росії з ключового проблемного питання – базування флоту РФ – протягом всіх переговорів залишалася практично незмінною. Тобто пропонувалося визначити для базування ВМФ РФ всі об’єкти ЧФ у Криму, для ВМС України – решту об’єктів ЧФ поза територією Криму. Пізніше росіяни погодилися визнати можливість базування ВМС України в Донузлаві, зокрема, у Новоозерному, де вони і пропонували розмістити головну базу ВМС України.
На переговорах 13–14 жовтня 1994 р. у Москві делегація Росії продовжувала вимагати для забезпечення життєздатності свого флоту 285 об’єктів у Севастополі та 133 об’єкти на території Криму, тобто приблизно 80% військово-морської інфраструктури в Криму, аргументуючи цю позицію тим, що і плавзасобів відходить Росії близько 80%. Українська сторона підкреслювала, що це значно перевищує реальні потреби майбутнього російського флоту на Чорному морі, наголошувала на тому, що Чорноморський флот Росії має користуватися такою кількістю об’єктів і тими об’єктами, які реально необхідні для конкретних плавзасобів, котрі відійдуть Росії.
28 травня 1997 року у Києві було прийнято Угоду між Російською Федерацією і Україною про параметри розділу Чорноморського флоту.
Остаточне виведення військових формувань з місця тимчасової дислокації заплановано здійснити до 28 травня 2017 року.
Загострення даної проблеми має насамперед політичне підгрунття.
Адже існує офіціальний документ, у якому зазначені усі строки та умови перебування ЧФ на українській території. У той самий час будь-яке продовження термінів може негативно вплинути на нинішню ситуацію в Україні, зокрема, на її міжнародно-правові, соціально-економічні, екологічні, оборонні інтереси.
Конфлікт не вгасає багато років і через попередню недостатню урегульованість даного питаня.
Загальні документи не містять чіткого визначення правового статусу нерухомості, не закріплюють права власності України на ті об’єкти, які їй передаються. Це дозволяє керівництву ЧФ передавати окремі об’єкти в суборенду комерційним структурам, а також вивозити майно і устаткування.
З іншого боку, відсутні чіткі критерії ставки орендної плати. Коли розроблялись угоди, українською делегацією був запропонований розрахунок за найнижчими ставками орендної плати. В його основу була покладена середня ставка плати за землю поза межами населених пунктів, прийнята як в українському, так і в російському земельному законодавствах, що складає 22 тис. дол. США за 1 га на рік. Іншими словами, російській стороні був запропонований варіант розрахунку оренди, виходячи з її ж національного законодавства, що з урахуванням оренди землі й водної акваторії склало близько 420 млн. дол. США. Але російська делегація на чолі з прем’єр-міністром РФ В.Черномирдіним на переговорах у Києві відкинула такий підхід, певно, вважаючи цю суму занадто завищеною. До речі, ця сума є досить близькою до світових ставок орендної плати. Так, США, орендуючи у Філіппін військово-морську базу Субік-Бей, котра не має такої розвинутої міської інфраструктури, як Севастополь або Феодосія, сплачували за 1 га території по 25 тис. дол. на рік. Відповідно до такої ставки орендної плати Росії довелося б платити щорічно 471 млн. дол. США.
Але таку оренду, Росія, безумовно, просто не в змозі сплачувати.(это после денег Газпрома).
Тому в основу розрахунків за оренду були покладені борги за енергоносії. Державний борг в свою чергу визначається не реальними, а штучними цінами за спожитий російський газ, які встановлює РФ. А відтак штучні ціни породжують штучний борг. Це дає можливість Росії як завгодно маніпулювати українськими боргами, чому буде сприяти, зокрема, неплатоспроможність російського військового відомства.
Тож не виключений варіант, коли Україна візьме на себе утримання Чорноморського флоту РФ за рахунок власних боргів. Такі пропозиції вже неодноразово висувала російська сторона. Під час свого останнього візиту до Києва в січні 2001 р. міністр оборони РФ маршал Ігор Сергєєв знову заявляв про намір Росії погасити заборгованість Чорноморського флоту РФ по виплатах комунальних послуг та інших платежів, а також оплатити експлуатацію систем попередження про ракетний напад, розташованих у Севастополі і Мукачевому .
Відтак негативні наслідки від реалізації економічного блоку угод позначаться, насамперед, на Севастополі. Базування Чорноморського флоту РФ мінімум на 20 років, вірогідно, закриває для Севастополя перспективу його економічного розвитку.
Інша проблема полягає в тому, що до цього часу не визначена позиція України у випадку, якщо РФ вступить у воєнний конфлікт з третьою країною. Адже в такому разі, згідно з резолюцією 29-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, Україна може розглядатись як співучасник агресії і автоматично буде втягнута у війну, якщо кораблі ЧФ РФ, що базуються на її території, братимуть участь у бойових діях. Вже сьогодні такий прецедент створюється кризовою ситуацією в Косово.
Угод, які б передбачали право України на заборону застосування сил ЧФ РФ з її території проти тієї чи іншої держави, не існує.
Угода про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України породжує не тільки серйозні політичні, але і юридичні колізії. Ці колізії закладені в самій Конституції України, згідно зі статтею 17, якою на території України не допускається розташування іноземних військових баз. Хоча пункт 14 перехідних положень Конституції України надає можливість використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань, на умовах оренди, по суті, Угода закріплює саме розташування іноземної військової бази, оскільки Севастополь вважається головною військово-морською базою Чорноморського флоту РФ.
Угода про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України не відповідає багатьом вимогам, які висуваються до міжнародного договору Законом України “Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України”. Угода не містить головного – мети, на підставі якої може бути допущений та перебувати на території України саме Чорноморський флот РФ. Таке перебування не відповідає жодній з цілей, визначених Законом, яка могла б бути підставою для перебування сил Чорноморського флоту РФ на території України.
В Угоді не передбачені і не визначені такі суттєві положення, як:
• порядок застосування сил Чорноморського флоту РФ під час їх перебування на території України, особливо в кризових ситуаціях;
• розміри і порядок внесення плати за оренду земельних ділянок, окремих об’єктів, а також плати за користування водами, використання повітряного простору України;
• порядок здійснення контролю за діяльністю військових формувань Російської Федерації на території України, включаючи можливість раптових перевірок;
• підстави для денонсації зазначеної Угоди;
• умови і порядок дострокового виведення сил Чорноморського флоту РФ з території України.
В результаті такої невизначеності між російською і українською сторонами ведуться суперечки з вищезазначених питань, що унеможливлює здійснення ефективного контролю за діяльністю сил Чорноморського флоту РФ на території України як з боку органів виконавчої влади, так і з боку Верховної Ради України.
Сторонами даного конфлікту виступають офіційні представники України та Російської Федерації. На сьогоднішній момент для обох сторін розміщення ЧФ в Україні має як позитивні, так і негативні моменти. Для української сторони Чорноморський флот є однією з гарантій зовнішньої безпеки, патруль та охорона морських кордонів, джерело фінансових поповнень(Сплата Росією оренди військової інфраструктури на території України щорічно складає 97 млн. дол. США. Розрахунки здійснюються за рахунок українського боргу Росії за енергоносії). З іншого боку – зона небезпеки у разі агресії зі сторони РФ, адже ЧФ є чужоземним військовим формуванням на території нашої країни і може становити для неї загрозу. Крім того Російська Федерація через даний важіль може здійснювати чималий тиск на Україну у вирішенні міжнародних конфліктів та провадженні власної зовнішньої політики, у тому числі і у питаннях економіки.
Суверенность и нация, начинаются с сильной, либеральной экономики...
Bayard, какое это имеет отношение к тому, что граждане Севастополя поставили памятник императрице, чья подпись стоит под указом об основании их города?
Загляните ка сюда ...http://forum.sevastopol.info/..пообщайтесь.
ЗЫ.хихи...
Конституция СССР.
А запорожских казаков Екатерина частично на Кубань переселила, так как казаки нужны лишь по украинам -- границы охранять, это их прямое дело. Зачем посреди страны нужны плохо дисциплинированные ватаги мужиков, которым себя занять нечем?
АЛКА,вы любите такие места?Ууууу....
Раша тумбай
Шура ,"такие места" это тоже Украина.
Люди заняли круговую оборону и просто отстреливаются.Там видно иллюзщий относительно тупых украинизаторов не осталось.
Спасибо, позиция ясна. При такой позиции даже проросийско настроенных жителей Украины, Крыму точно ничего не светит на всеукраинском референдуме...
Пусть последний патрон себе оставят,глядишь и пригодится)
Находил я врагов там,где были друзья и друзей,где их быть не могло
Да поставили памятник и х...н с ними, пусть радуються. Просто не понятно зачем столько политики сюда приплетать. Ставили ночью, много охраны задействовали и это в Крыму где русских нациков больше чем в остальной Украине, не считая нашего форума!
Сегодня по радио говорили (в источнике не уверен), что самый распоространенный памятник в мире - Тарасу Шевченко (и что от этого кому то легче). Русские хотят и здесь нас опередить, так вперед, все на установку памятников....
... для победного салюта.
в висок...
Ну,это особенное.Там за малейшее вольнодумство банят и посты удаляют,а администрация вовсю разжигает менжнациональную рознь.Вам ТАКАЯ Украина по душе?
Раша тумбай
Та наверное тот же источник, который утверждал древние укры Трою построили -- Канадско-Американская дияспора.
Это свидомая традиция, -- при победном салюте пулю себе в висок пускать, так как укрнацюки еще ни в чем и нигде победы не одержали.в висок...
Какой - то нелогичный текст. Могу расшифровать для Вас свой - имелись в виду русские нацики...
А украинцы в отличии от русских нациков и не воюют. Это вы все призываете к сепаратизму и противостоянию, такова ваша природа русских нациков, вас не изменишь...
Последний раз редактировалось Legal adviser; 17.06.2008 в 18:16.
Нет,для дальнего конца окопа!
Находил я врагов там,где были друзья и друзей,где их быть не могло
Ответ был логичным, поэтому Вы и начали "расшифровывать", что сострить нечем.
Честь превыше всего! А как у Вас с патронами?
Ваши права
Тема: 
Социальные закладки