Показать скрытый текст наша концепция
Уважаемая Валерия Владимировна!
Пояснения к нашим (родительским) изменениям в концепции криминальной юстиции.
(все выделенные жирным шрифтом или цветом, подчеркнутые, взятые в скобки и зачеркнутые слова и фразы, а также сноски – это и есть наши дополнения в существующий текст криминальной юстиции, которые мы готовы аргументировано обсуждать)
Принимая во внимание, что несовершеннолетний правонарушитель в силу своей "физической и умственной незрелости" (Декларация прав детей); объективной "неспособности формулировать собственные взгляды" (Конвенция, ст.12, ч.1); вследствие чего он не может считаться полноценным членом общества до достижения им "определенного возраста и зрелости" (там же); не может считаться таким, которому требуется РЕсоциализация, РЕинтеграция, РЕабилитация, то есть кардинальное изменение линии поведения и системы взглядов, поскольку они еще у несовершеннолетнего подростка не сформированы.
Исходя из этого, система исправления несовершеннолетнего правонарушителя должна строиться как система нравственного воспитания, направленная на повышение ответственности несовершеннолетнего правонарушителя за свои действия и мотивацию к соблюдению правовых и моральных норм. При этом последнее наиболее важно, поскольку правовое государство, но не основывающееся на нравственности, неминуемо трансформируется из демократического государства в полицейское, тоталитарное.
Фамилизация - подход, в рамках которого социальное положение ребенка рассматривается через призму интересов и ценностей его семьи (кровной (родной) или приемной), полоролевых функций в семье и обществе, а так же подготовки к созданию своей собственной полноценной семьи в будущем. Ориентиром всех программ реабилитации и ресоциализации исправления ребенка-несовершеннолетнего правонарушителя должна стать, вместо бесполого внесемейного индивида, полная безразводная семья с несколькими детьми.
В соответствии с этим, мы настаиваем на важности участия во всех действиях государства с ребенком-правонарушителем и в профилактических мероприятиях с детьми – их родителей или опекунов, а так же родительские общественные организаций. Мы за ограничение и подчиненность программ иных общественных организаций (например: правозащитного толка, молодежной или религиозной направленности) нравственному требованию: ребенок готовится к жизни в семье, и через это и к жизни в обществе. Единственные его учителя в этом – родители (опекуны), и лица, уполномоченные ими для этого (воспитатели). Нам очень хочется, что бы в Концепции и далее не только отсутствовали принципы и подходы, которые нам противны нам и опасны детям и семье, но присутствовали и привлекательные, мотивирующие нас на активное соучастие в реализации положений концепции, а не только на протесты и сопротивление.
Кроме того, мы считаем, что обильное применение иностранных терминов и определений неприемлемо в концептуальных и законодательных документах, которые должны быть понятны любому гражданину.
Это, например, такие понятие как "відновне правосуддя" и "проактивні методики", а также термин "медиація". Поэтому мы заменили эти, понятные узкому кругу специалистов, термины на термины понятные широкому кругу граждан.
Так же, мы считаем, что использование слов синонимов расположенных в одном ряду недопустимо, поскольку ведет к неоднозначности и расплывчатости формулировок. Например, "злочин і правопорушення", "превентивної та профілактичної".
С уважением Алексей Мартюшев, Дмитрий Зюков и Елена Рогачева, от лица всех православных, и не только, родителей и родительских организаций Украины
КОНЦЕПЦІЯ
розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх правопорушників в Україні
1. Загальні завдання розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх правопорушників в Україні
Ця Концепція визначає основні напрямки розвитку в Україні кримінальної юстиції щодо неповнолітніх правопорушників в Україні, що мають забезпечити належний захист їх прав і свобод дітей, які перебувають у конфлікті з законом , посилення їх відповідальності за вчинені ними злочини, а також посилення відповідальності батьків чи опікунів, суспільства і держави і суспільства за процес їх (фамілізації,) ресоціалізації та перевиховання та виправлення, підвищення рівня правового та соціального захисту , зменшення рецидивної злочинності.
Метою розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх правопорушників має стати визначення ефективних механізмів, спрямованих на удосконалення превентивної та профілактичної виховної роботи з метою запобігання профілактиці вчиненню дітьми злочинів та інших правопорушень, створення ефективної системи реабілітації виправлення неповнолітніх правопорушників для їх (фамілізації,) ресоціалізації та соціальної реінтеграції та соціалізації.
Для досягнення поставлених цілей необхідно:
- удосконалити (чи створити?) систему профілактики дитячої злочинності, спрямовану на зменшення рівня дитячої злочинності на основі застосування відновних та проактивних методик, (з обовязковим залученням батьків дітей та батьківських обєднаннь);
- удосконалити існуючу виховну та освітню системи задля профілактики правопорушень неповнолітніх дітей на основі посилення поваги до батьків, вчителів, керівників держави, чіткому усвідомленню полоролевих функцій у сімї та суспільстві, колективних форм виховання, їх власної відповідальності перед державою, батьками, дорослими та однолітками з обов‘язковим залученням батьків чи їх опікунів та батьківських об‘єднань;
- удосконалити та розвити діючу систему виправлення неповнолітнього правопорушника на основі залучення до розгляду судової справи потерпілої сторони та громадськості з метою підвищення свідомості провини за скоєний злочин, підвищення власної відповідальності за правопорушення та підвищення мотивації громадськості в виправленні та вихованні неповнолітнього правопорушника з обов‘язковим залученням батьків чи їх опікунів та батьківських об‘єднань.
- забезпечити належний покращити захист існуючих прав та інтересів дітей , ефективне правосуддя щодо дітей, які вчинили злочини та інші правопорушення, неповнолітніх правопорушників на всіх етапах здійснення правосуддя з урахуванням (сімейних,) вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей їх розвитку;
- сприяти розвитку відновного правосуддя щодо неповнолітніх правопорушників дітей , що сприятиме вирішенню правових конфліктів (?), шляхом зосередження уваги на (безкомпенсаційному прощенні з боку потерпілого) або на законному (тобто наперед унормованному законом) відшкодуванні заподіяної потерпілим шкоди, породження у правопорушників почуття відповідальності за їх дії та залучення (батьківської) громади до розв’язання конфлікту за умови активної участі сторін у процесі (ми заперечуємо, що це може бути метою - відновлення порушених стосунків – це приватна справа, з ким мати стосунки, а якщо їх ніколи не було?) та примиренні . (та розробленні угод між потерпілими та правопорушниками щодо бажаних результатів та відшкодувань – Ми заперечуємо щодо самої можливості існування такої правової норми! (потерпілий не може бути суддею або тим, хто висуває певні вимоги! – бо тоді немає правосуддя, а є договірні стосунки, тобто немає права, а є комерційна угода, не має закону, а є приватне свавілля. Крім того, для потерпілого діє правило: не суди, да не судим будешь. Тому суддя – це людина, яка діє на підставі закону, тобто не лице приятно та не за власною волею, а за призначенням. Ми проти комерціалізації та приватизації кримінальної юстиції);
- створити ефективну поліпшити діючу систему реабілітації дітей виховання та виправлення неповнолітніх правопорушників, які вчинили правопорушення, для їх (фамілізації,) ресоціалізації та соціальної реінтеграції та виправлення, яка має сприяти домінуванню моральності і людяності ( замість гуманізації, так як гуманизация предполагает отвержение религиозных принципов и норм жизни человека, это весьма агрессивная и тоталитарная идеология! Можно привести пример 3-х гуманистических манифестов !) та посиленню реабілітаційної, виховної і профілактичної функції діючих установ Державної кримінально-виконавчої служби та діючих установ, що опікуються дітьми неповнолітніх правопорушників, які перебувають у конфлікті з законом.
- створити ефективну систему реабілітації та ресоціалізації (з обов‘язковим залученням батьків чи їх опікунів та батьківських об‘єднань) для тих дітей, які були позбавленні волі за скоєні злочини і які відбули покарання чи амністовані для того, щоб вони як най скоріше могли повернутися для повноцінного суспільного життя;
- забезпечити багатодітні, малозабезпечені та неповні сім‘ї належною правовою, соціальною та психологічною підтримкою.
2. Основні заходи щодо розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх правопорушників в Україні
Реалізація поставлених цілей щодо розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх правопорушників має передбачати здійснення заходів, основними з яких є:
Профілактика правопорушень серед дітей
1) удосконалення превентивної та профілактичної виховної та освітньо-профілактичної роботи з метою запобігання вчиненню дітьми злочинів та правопорушень шляхом:
- забезпечення відкритості та доступності широкому колу громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких ґрунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх правопорушників в Україні;
- організації додати низки комплексних освітніх заходів до існуючих (та оприлюднити їх), спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють у сфері кримінальної юстиції щодо неповнолітніх правопорушників;
- організації низки комплексних освітньо-виховних заходів (які повинні бути оприлюднені), спрямованих на підвищення відповідальності дітей та їх батьків (чи опікунів) за вчинки скоєні дітьми, на мотивацію дотримування дітьми закону та поваги до людини, її честі та гідності;
- запровадження у практику роботи з профілактики правопорушень серед дітей інноваційних методів та форм роботи з дітьми, схильними до правопорушень (та їх батьками), побудованих на основі відновного та проактивного підходів;
- забезпечення надання в повному обсязі консультативної, правової та іншої допомоги дітям, їх батькам та особам, відповідальним за їх виховання, при захисті їх прав і свобод;
- удосконалення існуючого моніторингу стану дитячої злочинності та злочинів, вчинених проти дітей ; стану дотримання прав дітей неповнолітніх правопорушників, а також створення належних умов для їх перебування у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах Державної кримінально-виконавчої служби, школах, професійних училищах та інших освітніх органах по соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації органів освіти без протиправного втручання в сімейне та особисте життя, та розробки відповідних виховних програм на основі здобутих даних;
- гарантування соціального патронажу дітей, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах Державної кримінально-виконавчої служби або звільнені з них;
- посилення ролі сім’ї та батьківської (ми проти залучення іншої «громадськості» до наших дітей, в школах, сім'ях, дитячих таборах тощо без поінформованого дозволу їх батьків) громадськості у профілактиці вчинення правопорушень дітьми, виправленні та ресоціалізації дітей, засуджених до позбавлення волі ;
- визначення механізмів взаємодії різних державних органів з приводу вчинених дітьми правопорушень;
- забезпечення координації зусиль кримінально-виконавчої інспекції, органів внутрішніх справ, служб у справах дітей райдержадміністрацій, центрів соціальних служб захисту для сім’ї, дітей та молоді, центрів зайнятості населення, громадських батьківських організацій та батьків під час роботи з дітьми;
- розвитку волонтерських програм шляхом стимулювання його з боку держави;
- посилення кримінальної відповідальності дорослих, які готують або використовують неповнолітніх для скоєння злочину.
Реабілітація неповнолітнього правопорушника
2) забезпечення для кожної дитини кожного неповнолітнього правопорушника, яка знаходиться в конфлікті з законом, належного захисту, представництва її їх інтересів у суді, вільного доступу до безоплатної правової допомоги, зокрема, шляхом:
- забезпечення надання в повному обсязі консультативної, правової та іншої допомоги дітям, їх батькам та особам, відповідальним за їх виховання, при захисті їх прав і свобод;
- поліпшення для неповнолітніх правопорушників умов перебування у діючих приймальниках-розподільниках органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах Державної кримінально-виконавчої служби, школах, професійних училищах та інших освітніх органах по соціальної реабілітації;
- гарантування соціального патронажу дітей, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах Державної кримінально-виконавчої служби або звільнені з них, у випадках, коли ці діти не мають батьків чи опікунів, а у випадках коли мають, то за проханням батьків та опікунів;
- визначення механізмів взаємодії різних діючих державних органів з приводу вчинених дітьми правопорушень з обов‘язковим залученням батьків чи їх опікунів та батьківських об‘єднань;
- забезпечення координації зусиль кримінально-виконавчої інспекції, органів внутрішніх справ, служб у справах дітей райдержадміністрацій, центрів соціальних служб захисту сім’ї, дітей та молоді, центрів зайнятості населення, громадських батьківських організацій та батьків під час роботи з дітьми, які вважаються винними у скоєні злочину або засуджені до покарання;
- запровадження спеціалізації існуючих суддів для розгляду судових справ за участю дітей, які знаходяться у конфлікті з законом, неповнолітніх правопорушників та їх батьків чи опікунів;
- підготовки чи перекваліфікування суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення судочинства щодо неповнолітніх правопорушників;
- надання діючим судам рекомендацій щодо призначення оптимального заходу впливу (виховного та освітньо-профілактичного характеру) до дітей, які вчинили правопорушення неповнолітніх правопорушників;
- створення розширення та розвинення діючої мережі центрів для тимчасового перебування затриманих дітей, які вчинили правопорушення неповнолітніх правопорушників та створення системи повідомлення батьків про затримання їх дітей;
- створення центрів екстреної допомоги, працюючих у цілодобовому режимі, з залученням адвокатів та соціальних працівників, які б могли в будь-який час забезпечити захист прав затриманої дитини та сповістити її батьків;
- забезпечити належний державний та громадський контроль за діяльністю органів та установ відповідних за виправлення та виховання неповнолітніх правопорушників.
3) запровадження програм відновного правосуддя , зокрема, сприяння добровільному та (безкомпенсаційному прощенні з боку потерпілого та його батьків) або на законному (тобто наперед унормованному законом) відшкодуванні заподіяної потерпілому шкоди з метою виправлення правопорушника та примирення між потерпілим та його батьками і правопорушником та його батьками за участю у цьому процесі спеціально підготовленої для розв’язання конфлікту особи – медіатора посередника шляхом:
- забезпечення підтримки дітей, які потерпіли від злочину, надання їм через їх батьків можливостей та допомоги у взятті участі у процесі розв’язання конфлікту (висловленні своїх потреб – ми проти такого формулювання, потреби ніяк не пов'язані зі шкодою від злочину та примиренням – ПРАВОСУДДЯ – ЦЕ НЕ ТОРГ.);
- визначення чинників, що призводять до правопорушень дітей, та інформування суспільства, а також органів і служб, відповідальних за профілактично-виховну діяльність щодо зниження рівня дитячої злочинності;
- заохочення до взяття неповнолітнім правопорушником на себе відповідальності (за вчинок та пошук шляхів) виправлення заподіяної шкоди, а також до позитивних змін у поведінці неповнолітніх правопорушників та надання їм допомоги у процесі їхньої ресоціалізації та реінтеграції у громаду;
- заохочення неповнолітнім правопорушником виправлення заподіяної шкоди з метою посилення відповідальності за свої вчинки та усвідомлення своєї провини, та надання їм (та їх батькам) відповідної допомоги у процесі їхнього виправлення та повернення у громаду;
- (???) створення законодавчого підґрунтя для поширення практики застосування програм відновного правосуддя у кримінальних справах з метою позапроцесуального впливу на конфліктну ситуацію для її виправлення (это предполагает правосудие по совести и христианское миротворчество, редкое в наше время явление, поэтому мы относимся к такой идее как к утопии, имеющей большой коррупционный потенциал);
- підвищення ролі сім’ї у процесі реінтеграції дітей, які перебувають у конфлікті з законом виправлення неповнолітніх правопорушників, а також залучення представників (батьківської) громадськості до цього процесу;
4) соціальний захист дітей, зокрема, забезпечення соціальним житлом тих, які не мають житла і звільняються з установ системи Державної кримінально-виконавчої служби, а також влаштування їх на роботу та/або на навчання;
5) розроблення і впровадження в існуючу систему реабілітації виправлення неповнолітніх правопорушників широкого кола заходів виховного та профілактичного характеру, а також їх культурного розвитку:
- посилення ролі сім’ї та батьківської громадськості у виправленні та ресоціалізації дітей, засуджених до позбавлення волі;
- надання соціально-психологічної підтримки дітям та їх сім’ям, робота з соціальним оточенням дітей ;
- використання програм відновного правосуддя ;
- залучення до громадських робіт;
- розвиток і застосування освітньо-профілактичних інформаційних превентивних програм, зокрема моральних програм підготовки до власного суспільного та сімейного життя;
- організація розвиток та поліпшення існуючих заходів духовного, культурного, дозвільного характеру;
6) модернізація діючого законодавства в сфері застосування покарання до неповнолітнього правопорушника з метою пом'якшення вироку (якщо це обґрунтовано) із заміною ізоляції на суспільно-корисні роботі без позбавлення волі або на умовно-дострокове звільнення. сприяння у створенні служби пробації для неповнолітніх, однією із функцій якої, зокрема, має бути підготовка на неповнолітнього правопорушника інформації соціально-психологічного характеру для органів системи правосуддя , а також забезпечення належного соціального супроводу дітей, звільнених умовно-достроково з установ Державної кримінально-виконавчої служби та сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції.
Социальные закладки