|
Всё, исчез до следующего стресса для наших ПрекрасныхОни от этого хорошеют и наливаются жнергией
![]()
Объясню в последний раз про разницу: вам в голову не пришло, что кроме нациповернутых в городе есть нормальные люди, которые стараются Одессу сделать краше, которым вы пишете:
А так же вам в голову не приходит извиниться, все про закисший город вещаете...Да ёлки ж зеленые, пусть мене пришьют отрезанное взад, но сейчас эта Мадама ЧЕСТНО мене ближе, чем Вы, девчата...И это правда.
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
Попри повернення додому, не відпускає і досі мене просвітлена українська Одеса всередині Українського культурного центру і якийсь сміховинний вереск маргіналів з червоними шматами, Сталіним, "русской музикой" ззовні. Саме до цього зовнішнього оскалу збіглася сила-силенна журналістів, аби зняти спровоковану бійку тими ж з промосковськими маргіналами і розповісти по тому, як із кулаками вітали нардепа Ірину Фаріон в Одесі… Не так сталося, як планували лузери. І невтямки їм, коли ж то я зайшла до зали, тому вся наготована тим послідом зброя на зразок чебуреків, помідорів тощо летіла у сотні людей, що потоком плили на зустріч, пробиваючись через два кордони міліціянтів і брутальні крики знавіснілих рабів. Це людей не спиняло. Їхня просвітленість дивувала навіть міліціянтів. Побачивши у вишиванках людей, один із них зауважив: "Какіє оні красівиє".
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації)
Скатертью дорога!
Массовая потасовка началась после того, как националист, спрятавшийся за спиной одесской журналистки, неожиданно нанес удары одному из активистов «Молодежного единства». Именно после этого ситуация вышла из под контроля. (Информационный центр)не відпускає і досі мене просвітлена українська Одеса всередині Українського культурного центру і якийсь сміховинний вереск маргіналів з червоними шматами, Сталіним, "русской музикой" ззовні. Саме до цього зовнішнього оскалу збіглася сила-силенна журналістів, аби зняти спровоковану бійку тими ж з промосковськими маргіналами і розповісти по тому, як із кулаками вітали нардепа Ірину Фаріон в Одесі… Не так сталося, як планували лузери. І невтямки їм, коли ж то я зайшла до зали, тому вся наготована тим послідом зброя на зразок чебуреків, помідорів тощо летіла у сотні людей, що потоком плили на зустріч, пробиваючись через два кордони міліціянтів і брутальні крики знавіснілих рабів. Це людей не спиняло. Їхня просвітленість дивувала навіть міліціянтів. Побачивши у вишиванках людей, один із них зауважив: "Какіє оні красівиє".
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
Социальные закладки