Тема: 
Вечер поэзии открылся. Но почему-то сплошное мрачное УГ.
| ||
Вечер поэзии открылся. Но почему-то сплошное мрачное УГ.
Всё будет хорошо, главное в это искренне верить
Сообщение от Реакция
Поэзия - дело очень личное, это как чувство восприятия живописи - многие люди проживают вполне полноценную жизнь, но без поэзии. Так устроен мир - люди разные, и поэты разныеЛина Костенка может быть талантливым поэтом, но для очень узкого круга избранных любителей и почитателей. Пока еще, слава Богу, у нас нет в законодательстве статьи о наказании за проявление нелюбви к поэзии Лины Костенко или Багряного. Но если вы сами ВНИМАТЕЛЬНО вникните в строки Лины Костенко, то поймете, что все что она пишет напрямую относится именно к вам - национальноозабоченным, квасным патриотам, раздирающим вышиванку на груди, но даже пальцем не пошевелившим, чтобы СДЕЛАТЬ что-то реальное для украинского народа и Украины.
А что касается желания жить при Советах или не жить, то жизнь уже сама многократно доказала, что в большинстве своем несогласные с режимом Советской власти больше заботились о собственном комфорте, чем о собственном народе.
Давайте жить сегодня и для будущего, попытайтесь хоть раз предоставить нам право на нашу собственную точку зрения, иначе ВЫ САМИ уничтожите ту Украину, которую получили в подарокот так нелюбимой вами советской власти и коммунистов.
Suum cuique
Может доктора позвать?
Всё будет хорошо, главное в это искренне верить
На Западной Украине заговорили об отделении
http://news2.ru/story/240270/page0/
Не будем мешать
А що з українофобами ще й говорити можна?
За вас лиш молитись.
І молитва є.
Отче наш праведний, Тарасе!
Наша славо і совісте наша!
Уже вільноукраїнствуємо. Уже гопакуємо в незалежній державі. Бо вже "...од молдаванина до фіна", слава Богу, репнуло. Правда, фінові поталанило ще "на зарє". А от бідний молдаванин досі не може виборсатися з обіймів "освободітєля".
Та й нам. Батьку, не легко. На шляхах довгої і тернистої історії ми розгубили лицарів. Натомість рабів наплодили. Що звикли скнидіти у запліснявілому імперському хліві. Відчувати на своїй шиї ярмо. Облизуватися, коли їм плюють у вічі. І цілувати руку, яка їм сучить дулю. Їх душить чисте повітря свободи. Вони знову прагнуть тухлятини московського кремля.
Раб, Батьку, є раб. А маємо рабів усякого гатунку. Від академіка до свинопаса. І раб з головою академіка в сто разів рабіший, ніж раб з головою свинопаса. Бо раб-свинопас такого свинства не накоїть, як раб-академік.
Та позоставимо. Батьку, рабів на осуд нащадкам їхнім.
Кинемо оком на бунтарів наших. Вони у нас. Батьку, як багатократерні вулкани. Ніколи не знаєш, у який бік бабахне. А потім булькають самі у собі. У тому бульканні гублять енергію, силу. І, вибулькавшись, згасають.
Отак, Батьку, гріхопадаємо потрохи. Ще й не встигнувши стати праведниками.
Вряди-годи киваємо на якийсь, нібито небесний, святий народ. А правду в очі самі собі і тому народові сказати не сміємо.
Що ти, народе, не такий уже й святий, і не такий небесний.
Що ти виплоджуєш зі свого лона і отих поганців, які у найскрутнішу годину зрікаються тебе. Які готові будь-якому зайді продати свою шкіру, аби не називатися твоїм іменем. Які готові вивчити і мавп'ячу мову, аби не говорити твоєю. Які готові топтати твої святині, нищити твою історію, вбивати твою пам'ять, би не нагадувало їм, що вони ростуть із твого коріння.
Сам нарікаєш їх манкуртами, безбатченками, безрідними іванами. Сам терпиш їх на своїй шкірі, годуєш і лелієш.
Воювати найстрашнішого ворога не страшно. Страшно визволяти холуя. Який не хоче волі. Бо завтра він стане найзапеклішим твоїм ворогом. І, як проклятий Каїн, вдарить у спину.
То коли ж ти, народе, стонадцять разів навчений отими каїнами, перестанеш бути таким довірливим і таким байдужим до своєї долі?!
Молюся, Батьку, до Тебе. Молюся до Господа всемогутнього. Молюся до всіх природних і надприродних сил:
Дайте моєму народові гордості і самоповаги!
Бо поважати інших ми вміємо. Та так ревно і так запопадливо, що в тій запопадливості топимо свою честь і своє достоїнство.
Дайте кибети народу нашому відчути себе господарем у своїй господі! Бо отой вічний наймит, що живе у ньому, ще гірше споганить долю і навіки погубить волю.
Знизпошліть якогось убивчого фунгіциду на погань всяку, що обсіла нашу землю.
На шашелів чиновних і причиновних, які сидять в адміністративних норах і точать усе, що потрапляє під 'їхні ненажерливі зуби.
На чужинецьку саранчу, яка " сидить на нашому дереві, об'їдає його і його ж поганить.
На отих "повзучих", які слюнявлять: "Пущай собі Ґаліція йде до Руминії, а ми рачки поповзьом на схід..." Куди б вони не повзли.
Знизпошліть розуму дурням, які плачуть про обірвані контакти.
Знизпошліть контактів пришелепкуватим, що один на одному рвуть чуби за владу, за булаву, за релігію.
Знизпошліть величезну ковбасу! Тому, хто постійно плаче за ковбасою. Та таку величезну, щоб почав їсти сьогодні, а закінчив аж у царстві небесному.
Царство комунізму знизпошліть, тому, хто постійно за ним тужить. Але на окремо взятому острові. Огородженому колючим дротом. Щоб не потерпіло від "дурного вліянія запада".
Знизпошліть цілющого прозрівального духу тим, хто його втратив. Прозріння тим, хто ще може прозріти.
Громадянського позову тим, хто ще остаточно не оглух серцем.
Бо Україна, як обезчещена москалем покритка, зі своїм дитям та народом на своїй землі терпить голод і холод, наругу і кпини, а лицарі, які мусили б її рятувати, ніяк не домовляться, кому з них пищалі нести, а кому козацтво вести.
Знизпошли отче наш праведний Тарасе, на землю нашу многостраждальну достойних лицарів!
Знизпошли!
Последний раз редактировалось Romko; 29.05.2010 в 17:39.
Suum cuique
И даже с Наполеоном, если сильно повезет.А що з українофобами ще й говорити можна?
У дураков две беды - дороги и Россия.
Поздно.
... и вытер скальпель о штаныПоздно.
У дураков две беды - дороги и Россия.
Извините, удаляюсь. Некоторые присутствующие меня пугают, извините.
Всё будет хорошо, главное в это искренне верить
Все всё давно поняли. Плохо украинцам жилось при союзе. При чем тут одесситы?
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
Ромкоколи червоний російський фашизмТак "российский" или Сталинский? Может быть, предъявите претензии Саакашвили. А мы, заодно, Украине- за Брежнева.сталінська «родіна».
Тошнотно читать такую хрень.Такие все бедные, замученные, изнасилованные "российской" властью. Как выжили, бедолаги?
===========Я і не дивуюсь.
Якщо Ліні Костенко далеко до поезії...тут додати нічого.
Можу сказати словами іншого українського поета.
О вороже! Коли тобі проститься
Гик передсмертний і тяжка сльоза
Розстріляних, замучених, забитих
По соловках, сибірах, магаданах?
Державо тьми і тьми, і тьми і тьми!
Ти крутишся у гадину, відколи
Тобою неспокутний трусить гріх
І докори сумління дух потворять.
Казися над проваллям, балансуй,
Усі стежки до себе захаращуй,
Бо добре знаєш, грішник усесвітній
Світ за очі від себе не втече.
Це божевілля пориву, ця рвань
Всеперелетів – з пекла і до раю,
Це надвисання в смерть, оця жага
Розтлінного весь білий світ розтлити
І все товкти, товкти зболілу жертву,
Щоб вирвати прощення за свої
Одвічні окрутенства – то занадто
Позначено на душах і хребтах.
Тота сльоза тебе іспопелить
І лютий зойк завруниться стожало
Ланами й луками. І ти збагнеш
Обнавіснілу всеніщивність роду.
Володарю своєї смерти! Доля –
Всепам’ятка, всечула, всевидюща –
Нічого не забуде, не простить.
Плач,стенания,злоба,ненависть,жажда отмщения,негатив,депрессняк....уже много лет...Вы Жить вообще собираетесь?
Так не с кем никто не берет....
У дураков две беды - дороги и Россия.
И как с таким набором негатива стране жить?Я і не дивуюсь.
Якщо Ліні Костенко далеко до поезії...тут додати нічого.
Можу сказати словами іншого українського поета.
О вороже! Коли тобі проститься
Гик передсмертний і тяжка сльоза
Розстріляних, замучених, забитих
По соловках, сибірах, магаданах?
Державо тьми і тьми, і тьми і тьми!
Ти крутишся у гадину, відколи
Тобою неспокутний трусить гріх
І докори сумління дух потворять.
Казися над проваллям, балансуй,
Усі стежки до себе захаращуй,
Бо добре знаєш, грішник усесвітній
Світ за очі від себе не втече.
Це божевілля пориву, ця рвань
Всеперелетів – з пекла і до раю,
Це надвисання в смерть, оця жага
Розтлінного весь білий світ розтлити
І все товкти, товкти зболілу жертву,
Щоб вирвати прощення за свої
Одвічні окрутенства – то занадто
Позначено на душах і хребтах.
Тота сльоза тебе іспопелить
І лютий зойк завруниться стожало
Ланами й луками. І ти збагнеш
Обнавіснілу всеніщивність роду.
Володарю своєї смерти! Доля –
Всепам’ятка, всечула, всевидюща –
Нічого не забуде, не простить.
Рома, неужто без некрофилии в ЗУ никак?
Слава українським українцям української України!
и они ещё жителей Юго-востока и Крыма называют сепаратистами
пусть создают незалежную шароварную резервацию им. шухевича и других нациков
с госязыком галицайским и столицей в бандерштадте
Луценко гений. Как замечательно сказал: "Я видел обстановку среди людей".
Человек даже среди людей видит. Обстановку. Кресла там, стулья. Бандер разных...
Слава українським українцям української України!
а ведь главное - глаза - зеркало души))
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
В данном случае - это зеркало "обстановки".
Слава українським українцям української України!
Поздно.... и вытер скальпель о штаныи они ещё жителей Юго-востока и Крыма называют сепаратистами
пусть создают незалежную шароварную резервацию им. шухевича и других нациков
с госязыком галицайским и столицей в бандерштадтеЯкі високоінтелектуальні і велемудрі дописи.
І це одеський форум.
Ганьба.
Останній рік я дописував лише в одній гілці.
Бо люблю поезію.Українську...російську...польську..тими мовами,якими володію.
Додам з тої...такої ненависної вам Ліни Костенко.
І щось таке в мені велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось таке в мені болить,
що це і є, напевно, Україна.
Последний раз редактировалось Romko; 30.05.2010 в 01:25.
Suum cuique
Так, в Одесі дійсно багато українофобів та людей які вважають себе не українцями, і навіть не росіянами, а просто "одєсітами". Бути патріотом міста це чудово, а бути патріотом країні ще краще.
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки