Отвечаем на вопросы по экономике, бухгалтерии и ведению бизнеса

[laura]

Поскольку это всё-таки металл, который даже в виде лома имеет цену и может быть продан (ведь когда-то встанет вопрос о том, куда девать то, что совсем не понадобилось), то всё равно рано или поздно придётся искать с какого места 23го счёта и в какой сумме его взять. И чем раньше и обоснованнее возникнет метода, тем легче потом будет. Например, корректировку по НДС делать (ведь металл покупается с НДС, а чёрный лом продаётся без НДС).

Если возникнет необходимость продать упомянутые остатки, либо сдать их в качестве лома, на предприятии проводится внеплановая инвентаризация товаро-материальных ценностей. В сличительной ведомости эти остатки, естественно, будут показаны, как излишки. Затем, после утверждения протокола инвентаризационной комиссии,
составляется оценочный акт излишков, а их оприходование оформляется внутренней накладной и проводится по учету следующим образом: Дт 20 - Кт 745, либо Дт 20 - Кт 719.
Вопроса с НДС в такой ситуации не возникает, потому что для подтверждения увеличения налогового кредита необходима налоговая накладная поставщика, в данном же случае ее нет и быть не может.

[audit_n]

....
Вопроса с НДС в такой ситуации не возникает, потому что для подтверждения увеличения налогового кредита необходима налоговая накладная поставщика, в данном же случае ее нет и быть не может.

Это, наверное, шутка ?

Речь шла никак не о увеличении НК, а о его уменьшении: то, что покупалось с НК, используется в необлагаемых оперциях...

[laura]

*Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР не визначено порядок визначення податкового кредиту та податкових зобов'язань у разі виявлення фактів розкрадання, нестачі або знищення матеріальних цінностей.

Проте виходячи з норми статті 7.4.1, якою встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва або обігу, сума податку на додану вартість, яка припадає на розмір збитків від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних ресурсів, підлягає віднесенню на зменшення податкового кредиту.

З наведеного можна зробити висновок, що оскільки матеріальні ресурси у зв'язку з їх розкраданням, нестачею та знищенням використані на цілі, не пов'язані з виробництвом або продажем, то їх балансова вартість по податковому обліку виключається з валових витрат, а по бухгалтерському обліку відноситься на фінансові результати.*

Таким образом, снижение налогового кредита по НДС проводится только в случае, если по итогам инвентаризации материальніх ценностей была выявлена их недостача.

Излишки же относятся исключительно на финансовые результаты и корректировки НДС не требуют.
*Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.*

Хочу еще раз уточнить: все сказанное относится именно к оприходованию излишков на склад. Порядок дальнейшей их сдачи, как вторичных ресурсов, я не рассматривала.

[audit_n]

Так и я о том же: рассмотреть придётся. Корректировку по НДС я имел ввиду в связи с тем, что лом чёрных металлов НДС не облагается (т.е. при его продаже НДС не начисляется), а кредит от металла уже полностью отражён. Возникает вопрос: какое обоснование для определения суммы корректировки по НДС выбрать. Для минимальных потерь по НДС вследствие такой корректировки я и предлагал Вам ежемесячно забирать определённую цифру с 23-го счёта, для чего и давал ссылки на стандарты, при этом используемые...

[laura]

Так и я о том же: рассмотреть придётся. Корректировку по НДС я имел ввиду в связи с тем, что лом чёрных металлов НДС не облагается (т.е. при его продаже НДС не начисляется), а кредит от металла уже полностью отражён. Возникает вопрос: какое обоснование для определения суммы корректировки по НДС выбрать. Для минимальных потерь по НДС вследствие такой корректировки я и предлагал Вам ежемесячно забирать определённую цифру с 23-го счёта, для чего и давал ссылки на стандарты, при этом используемые...

Но ведь при оценке данных отходов, как безвозвратных, а соответственно, и включении их стоимости в себестоимость готовой продукции, мы получаем следующую картину: при продаже на сторону эта продукция облагается НДС, следовательно, сумма НДС, пропорциональная сумме безвозвратных отходов, таким образом, включается в налоговые обязательства предприятия.
Сдавая же эти отходы в качестве лома, и делая при этом корректировку налогового кредита в сторону снижения на сумму, пропорциональную сумме отходов, мы тем самым дважды проведем по учету одну и ту же сумму. Первый раз мы увеличим налоговые обязательства, а второй - снизим кредит, т.е. отходы дважды попадут под обложение НДС.

[audit_n]

Т.е. Вы металлолом в землю закопаете, но никогда и ни за что не продадите?

[laura]

Т.е. Вы металлолом в землю закопаете, но никогда и ни за что не продадите?

Продам, но без снижения налогового кредита, потому что в налоговые обязательства соответствующая сумма уже была включена.

[laura]

Кто знает, как при самостоятельно выявленной ошибке начислить пеню за просрочку платежа по подоходному налогу?

[Танюша ТТ]

никак - не напрягайся , ты уже ничего не исправишь

[laura]

никак - не напрягайся , ты уже ничего не исправишь

Насколько мне известно, при самостоятельном выявлении ошибки следует доплатить в бюджет недостающую сумму, а затем начислить пеню за просрочку платежа в зависимости от количества дней просрочки и ставки Нац.банка за этот период, впоследствии и ее перечислив в бюджет.

[Танюша ТТ]

Налог с доходов физ лиц - особый в этом плане, для него есть отдельный закон. Доплатишь ты сейчас или на проверке - ничего не изменится.

[laura]

Налог с доходов физ лиц - особый в этом плане, для него есть отдельный закон. Доплатишь ты сейчас или на проверке - ничего не изменится.

Понимаете, просрочка образовалась в результате следующей операции:
оплата налогов за предшествующий месяц и выплата зарплаты за него же
проводились в один и тот же день. В банке платежные поручения проштамповали, как отправленные, а копии, соответственно, выдали на руки. Но через два дня, при получении выписки, выяснилось, что был возврат платежки по подоходному налогу, потому что реквизиты изменились. Естественно, в тот же день подоходный был проплачен вторично, уже с использованием новых реквизитов.
Вот эти два дня и не дают мне покоя. По идее, надо бы начислить пеню за просрочку, ведь зарплата была выплачена без оплаты подоходного. Или не так?

[audit_n]

1)ЗАКОН УКРАЇНИ

Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами

...
17.1.9. У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу)...

2)Деякі питання оподаткування
операцій з поставки брухту чорних металів у 2007 році



Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» від 30.11.2006 р. № 398-V, серед іншого, внесено зміни й до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ). Зокрема, передбачено, що тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України (пп. 11.44 Закону про ПДВ). Фактично дані зміни почали діяти з 1 січня 2007 р., але на цю дату самого Переліку відходів брухту чорних металів ще не існувало, тобто неможливо було встановити, які ж саме відходи підпадають під пільговий режим оподаткування. Даний Перелік затверджено постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 104, яка набула чинності з дня опублікування (06.02.2007 р.). Таким чином, пільговий режим оподаткування застосовується починаючи з 06.02.2007 р. Аналогічна думка висловлена у листах ДПАУ від 16.02.2007 р. № 3188/7/16-1117 та ДМСУ від 14.02.2007 р. № 15/232-ЕП.

Затверджений КМУ Перелік є вичерпним, тому що у ньому наведено всі коди товарної номенклатури УКТ ЗЕД, під якими класифікується брухт чорних металів. Тобто, здійснюючи операції з продажу будь-якого чорного металобрухту, підприємство не повинно через ТПП підтверджувати той чи інший код, щоб мати можливість скористатися передбаченою пільгою.

Платники податку, які здійснюють пільгові операції, повинні пам'ятати про те, що відповідно до пп. 7.4.2 Закону про ПДВ та пп. 5.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до податкового кредиту, а враховуються у складі валових витрат звітного періоду.

На сторінках газети «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ» № 13'2007 фахівці податкової служби висловили свою думку щодо цього питання, а саме: на залишки брухту чорних металів, що були придбані з ПДВ, суму якого було включено до складу податкового кредиту, тобто до застосування цієї пільги, слід нарахувати податкові зобов'язання, виходячи із звичайної ціни, але не нижче ціни придбання. При цьому коригування податкового кредиту не здійснюється.

Здебільшого металевий брухт на підприємстві утворюється не внаслідок його придбання, а внаслідок ліквідації об'єкта основних засобів або у вигляді відходів виробництва (наприклад, металева стружка). Вартість таких активів значно перевищує вартість відходів у вигляді металевого брухту. Тому і сума податку, сплаченого в ціні придбання таких активів відрізняється від суми податку, сплаченого в ціні придбання брухту чорних металів, а подекуди розмір ПДВ значно перевищує вартість самого брухту. Крім того, основні засоби, які підлягають ліквідації, могли бути придбані без податку на додану вартість, але у процесі їх використання підприємство несло певні витрати на їх поліпшення, а у складі витрат на поліпшення міг сплачуватися (нараховуватися) податок. Тому для підприємств дуже актуальним є питання, з якої ж саме суми податку необхідно проводити коригування.

Представники контролюючих органів, зокрема податкової служби, не надавали роз'яснень стосовно відображення в обліку операцій з реалізації металобрухту, що утворився внаслідок виробничої діяльності або ліквідації основних засобів.

В такій ситуації, на нашу думку, при реалізації брухту нарахування ПДВ необхідно проводити від ціни оприбуткування самого брухту, а не від суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) в ціні придбання активів.

Таким чином, якщо у разі ліквідації основних засобів або в ході виробничого процесу отримуються матеріали, які можуть використовуватися у господарській діяльності, то відповідно до п. 24 П(С)БО 9, затвердженого наказом МФУ від 20.10.99 р. № 246, такі запаси повинні відображатися у бухгалтерському обліку за чистою вартістю реалізації. Саме чиста вартість реалізації таких запасів і буде базою для нарахування податку на додану вартість згідно з підпунктами 7.4.2 та 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ.

[audit_n]

но сильно не пугайтесь, есть и такое:

? Підприємство несвоєчасно перерахувало податок з доходів фізичних осіб. Які штрафні санкції очікують підприємство?



Якщо підприємство правильно нарахувало і утримало податок і лише несвоєчасно його перерахувало до бюджету, то податкові органи при встановленні такого факту під час проведення документальної перевірки мають нарахувати пеню згідно зі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями). При цьому інші штрафні санкції, передбачені ст. 17 цього Закону, до підприємства не застосовуються.

Крім того, відповідно до ст. 1632 Кодексу про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні – від 85 до 170 грн.).

Протокол про встановлення такого адміністративного порушення складається посадовими особами податкової служби під час проведення документальної перевірки підприємства та передається до суду для прийняття відповідного рішення.



Відповідь підготовлено за сприяння

Тетяни Добродій
Начальника відділу розгляду звернень платників Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України

[Танюша ТТ]

Относительно ваших споров о корректировке ( уменьшении ) налогового кредита при продаже отходов черного металла - прекрасная статья в " Все о бухгалтерском учете" №28 , стр.15

...Лаура - ты таки не права , почитай - хорошая статейка

[Танюша ТТ]

Вот эти два дня и не дают мне покоя. По идее, надо бы начислить пеню за просрочку, ведь зарплата была выплачена без оплаты подоходного. Или не так?

Я имела ввиду , что пеня все равно будет начислена - и лучше, пусть уж налоговой на проверке - надо же им что-то найти ?!? А то , что ты сама её заплатишь и сейчас - ничего тебе не даст, размер "убытка" не изменится .
Вот по НДС , например, другое дело : найдешь сама - штраф 5%, найдут тебе - тут уж попала по полной программе ( не меньше 170 грн., даже если ошиблась на 1грн. )

[laura]

1)ЗАКОН УКРАЇНИ

Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами
...

Может, гораздо проще в такой ситуации не реализовывать остатки металла, как лом, (ведь это, в сущности, полноценный металл, просто не подходящий по размерам), а продать на сторону в качестве сырья тем предприятиям, которые занимаются изготовлением малогабаритных металлоконструкций, обычным образом начислив при этом НДС и увеличив тем самым налоговые обязательства? Как Вы думаете?

[laura]

но сильно не пугайтесь, есть и такое:

Крім того, відповідно до ст. 1632 Кодексу про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні – від 85 до 170 грн.).

Как я понимаю, возврат платежного поручения не является *неподанням або несвоєчасним поданням платіжних доручень*.
Или же в такой ситуации наложение штрафа возможно?

[audit_n]

Может, гораздо проще в такой ситуации не реализовывать остатки металла, как лом, (ведь это, в сущности, полноценный металл, просто не подходящий по размерам), а продать на сторону в качестве сырья тем предприятиям, которые занимаются изготовлением малогабаритных металлоконструкций, обычным образом начислив при этом НДС и увеличив тем самым налоговые обязательства? Как Вы думаете?

Если таковые покупатели найдутся, то это - был бы идеальный вариант! Если же остатки будут покупать только как лом (отходы), то см. выше.

[audit_n]

Как я понимаю, возврат платежного поручения не является *неподанням або несвоєчасним поданням платіжних доручень*.
Или же в такой ситуации наложение штрафа возможно?

К огромному сожалению - является и наложение штрафа - возможно.
Ведь Вы сами в платёжку старые реквизиты вписали (?) Вашей задачей было узнать новые (?) А если Вы специально старые вписали, чтоб деньги не ушли (?) Маразм, конечно, но всякое бывает...