9. Яким чином має здійснюватися ліквідація товариства відповідно до вимог частини четвертої статті 144 та частини третьої статті 155 ЦК України,
за заявою власника (власників) чи за рішенням суду, у разі, якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу?
Хто в таких випадках може бути ініціатором ліквідації товариства?
Відповідно до частини четвертої статті 144 та частини третьої статті 155 ЦК України якщо вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.
Закон України "Про господарські товариства" не містить норми, яка б регулювала порядок ліквідації товариства. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки закон не встановлює органу, який вправі звертатись до суду у зазначених випадках, передбачених частиною четвертою статті 144 та частиною третьою статті 155 ЦК України, ліквідація товариства у цих випадках згідно з частиною четвертою статті 145 та частиною другою статті 159 ЦК України може здійснюватись за рішенням вищого органу товариства.
Крім того, в цих випадках ліквідація господарського товариства може здійснюватись також і
за позовом прокурора. Це пов'язано з тим, що Закон України "Про прокуратуру" від 22 квітня 1993 р. передбачає повноваження прокурора здійснювати контроль за дотриманням чинного законодавства. Так, відповідно до пункту 6 статті 20 Закону до повноважень прокурора у межах нагляду за додержанням і застосуванням законів належить повноваження звертатися до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави. А також підприємств та інших юридичних осіб.
Відповідно до положень Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 р. у справі N 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
(Лист, Вищий господарський суд, від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України")
Социальные закладки