|
І хто ми є? Усі усім мільйони, а хтось комусь однісінький - один...
Я не к тому. Вопрос в том, что именно в этом городе никогда и никто не брал на себя так много, чтоб единолично решать - кто тут хозяин, а кто гость. Согласитесь, это дурно пахнет...Не лучше, чем идея о титульной нации. Посему я категорически против.
Не-а, у нас это скорее правило, чем исключение. Поспрошайте коренных = расскажут.
Мерси. Я і українською непогано володію, тільки вишивати не навчена, а то ціни б не було...![]()
І хто ми є? Усі усім мільйони, а хтось комусь однісінький - один...
Читайте:
http://www.anodonta.com.ua/study/5.html. Щодо сфери компетенції органів місцевого самоврядування у питанні мовної політики
12. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [IX] визначає, що:
- до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад у цьому питанні віднесено (і вирішується виключно на пленарних засіданнях), зокрема, вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях (пункт 50 частини першої статті 26);
Цей Закон не містить положень, відповідно до яких обласна рада наділена компетенцією вирішувати питання мовної політики в рамках саме цього акта законодавства.
Жоден український закон не містить положень стосовно того, що міська чи обласна рада мають компетенцію визначати статус мов, які застосовуються у роботі цих рад, чи можуть використовуватися в межах територій відповідних територіальних громад.
ВИСНОВОК:
У зв'язку з тим, що ні Конституція України, ні Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" [IX], ні жоден інший український закон не містять положень, на основі яких до сфери компетенції органів місцевого самоврядування – міських чи обласних рад – було б віднесено вирішення питань щодо юридичного статусу мов, які використовуються в роботі цих органів чи застосовуються в межах територій відповідних територіальних громад, то положення пункту 1 Рішення Харківської міської ради (№ 43/06 від 6 березня 2006 р.), пунктів 1, 2 і 3 Рішення Севастопольської міської ради (№ 11 від 26 квітня 2006 р.), пункту 1 Рішення Луганської обласної ради (№ 2/13 від 25 квітня 2006 р.) є такими, що не відповідають українським законам, передовсім і головним чином у частині визначення російської мови як регіональної (відповідно – у місті Харкові, у місті Севастополі та в Луганській області).
Якщо нікчеми почувши твоє ім’я здіймають галас, значить воно звучить гордо.
Он выносил постановление на основании Украинских законов и вот этого:
ЮРИДИЧНИЙ ВИСНОВОК
Міністерства юстиції
щодо рішень деяких органів місцевого самоврядування (Харківської міської ради, Севастопольської міської ради і Луганської обласної ради) стосовно статусу та порядку застосування російської мови в межах міста Харкова, міста Севастополя і Луганської області
Якщо нікчеми почувши твоє ім’я здіймають галас, значить воно звучить гордо.
Моя бабушка тоже могла говорить на идише. Могла. При необходимости. Уже моя мать совершенно идиш не знала и никаких колыбельных на нем не слушала...
Не было необходимости обучать детей идишу. Вокруг говорили на русском.
Я прекрасно понимаю, что в позапрошлом веке да и в начале прошлого в Одессе были идишеговорящие районы, но они потихоньку рассасывались под давлением внешней языковой среды.
Если вдруг случится, что русский язык в Одессе рассосется (лет через 200) под влиянием.. ну вот вряд ли украинского, то так тому и быть..
Естественный процесс.. более популярный и востребованый язык вытесняет даже родные языки..Примеров - не счесть..
Но процесс должен быть естественным.
/* мерзко хихикает */
Надо же...как легко Вы об этом говорите. Мне сложно было бы смириться с тем, что великий язык, язык Пушкина, Достоевского, Лермонтова и Есенина может...рассосаться. Ничего естественного в невежестве и лени людской не вижу. Вот точно так же, как категорически не хочется, чтоб "рассосался" украинский. Я за развитие и того, и другого.
І хто ми є? Усі усім мільйони, а хтось комусь однісінький - один...
Социальные закладки