Ссылочку, плиз.Сообщение от olegruz
| ||
Тема: Общение юристов
Ссылочку, плиз.
Будьте внимательнее, плиз. Речь шла о постанове ВХСУ, а не ВСУ.Да и ссылочку на него хотелось бы увидеть.
Да, только для принятия такого решения надо было санкцию ШТРАФОМ назвать, а не пенёй. Что и было сделано.
Вот здесь смотри.
будут вопросы!
вот другая постанова, более правильная
http://arbitr.gov.ua/docs/28_1473378.html
выдержки:
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" у відзиві на позов від 07.06.2006 вважає, що відносно суми основного боргу спір відсутній, а в частині стягнення пені вимоги позивача є неправомірними, оскільки пеню слід було обраховувати виходячи із вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою визначено, що нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також із застосуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України.
На думку товариства, тлумачення змісту договору не є необхідним, оскільки пунктом 4.2 договору від 25.05.2005 сторони обумовили відповідальність за невиконання передбачених у пункті 3.1 цього договору зобов'язань у вигляді пені, чітко визначивши її в розмірі - 1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу.
Господарськими судами встановлено, що в пункті 4.2 договору про співробітництво від 25.05.2005 №1 сторони передбачили майнову відповідальність у вигляді пені в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу у разі ненадходження грошових коштів в обумовлені пунктом 3.1 договору строки, що відповідає статті 551 Цивільного кодексу України. Згідно з цією нормою та статею 230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі; сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Статею 6 Цивільного кодексу України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарським кодексом України визначено, що відносини в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено граничний розмір штрафних санкцій, що нараховуються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, але якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Частина 6 статті 232 цього Кодексу встановлює строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, якщо інше не встановлено законом або договором.
Отже, розмір пені, передбачений сторонами у пункті 4.2 договору від 25.05.2005 №1, не суперечить законодавству, а тому апеляційний господарський суд правильно визнав, що нарахування пені на заборгованість повинна проводитися виходячи із умов договору. Висновки суду про задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних і пені ґрунтуються на матеріалах справи та на приписах чинного законодавства. При прийнятті оскаржуваної постанови Севастопольський апеляційний господарський суд вірно застосував норми процесуального та матеріального права, погоджуючись з висновками цього суду колегія суддів зазначає, що наведені в касаційній скарзі доводи товариства ретельно досліджені судом апеляційної інстанції, з наданням їм належної правової оцінки, а тому твердження скаржника не можуть бути підставою для зміни або скасування судового акта.
№ 20-12/071
Последний раз редактировалось мыслитель; 11.01.2008 в 21:47.
Всё что в этой жизни доставляет удовольствие - или незаконно, или аморально, или приводит к ожирению!:(
Благодарю, что Вы меня поправилиБудьте внимательнее, плиз. Речь шла о постанове ВХСУ, а не ВСУ.Только я имел в виду общий принцип - постановления Верховных Судов (любых отраслей) в судебной практике рассматриваются в качестве официального толкования соответствующих норм права при неоднозначности их толкований, а также в коллизионных случаях
Прикалываетесь? Постанова 2005 г., а реестр только с 2006
Звиняйте, сэр, но Верховный Суд только ОДИН. Высших - несколько (по "отраслям"). Давайте быть еще внимательнееБлагодарю, что Вы меня поправили
А практика высших судов, в отличие от практики Верховного никогда не рассматривалась "в качестве официального толкования соответствующих норм права при неоднозначности их толкований, а также в коллизионных случаях". И даже практика ВСУ в таком качестве не рассматривается. Претендовать на это могут только постановления пленумов ВСУ.
Все бы было хорошо, если бы не было "выдергивания" кусков текста с потерей смысловых связок.
Т.е. если бы не забыли, что "Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства".
Последний раз редактировалось Ангелок; 11.01.2008 в 22:39.
откройте сылку ии прочтете полный текст постановы. даны ответы на все вопросы. но главное - строны могут заключать догово с оттуплением от закона, поэтому пеня 1% в день законна
Всё что в этой жизни доставляет удовольствие - или незаконно, или аморально, или приводит к ожирению!:(
Еще раз подчеркиваю. Не выдергивайте куски норм безотносительно к другим нормам. Я подчеркнул, что "воля" не является беспредельной.
Если руководствоваться Вашим подходом, то тогда нафиг вообще право? А то, что суд вынес тупую постанову, не учтя ВСЕ нормы права или неправильно их учтя, то это говорит только об уровне правовой грамотности в данных вопросах данной коллегии (или о вынесении заказного решения).
Дурость или заказуха на меня не производят должного эффекта. Могу для примера привести решение ВСУ, которое противоречит вообще реальным фактам (не говоря уже о законе, кодексе, Конституции и здравом смысле). А попроще - взгляните на формулировку отвода судьи
Последний раз редактировалось Albes; 11.01.2008 в 22:00.
из текста постановы я ничего не выдергивал. это не мой подход, а коллегии, в данном случае подтверждает мою точку зрения. ну а какая из двух постанов (вашя или моя) заказная, не разберешь
Всё что в этой жизни доставляет удовольствие - или незаконно, или аморально, или приводит к ожирению!:(
Сорри, был неправЗвиняйте, сэр, но Верховный Суд только ОДИН. Высших - несколько (по "отраслям"). Давайте быть еще внимательнее
В идеале - да. Но практика показывает - судьи именно так и рассматривают, несмотря на отсутствие в Украине прецедентного права
тогда давайте вообще не будем судебную практику ВСХУ привлекать в качестве аргумента в споре, ибо все, что не устраивает - дурость и заказухаДурость или заказуха на меня не производят должного эффекта. Могу для примера привести решение ВСУ, которое противоречит вообще реальным фактам (не говоря уже о законе, кодексе, Конституции и здравом смысле). А попроще - взгляните на формулировку отвода судьи
постанову прочитал. бред конечно.
Последний раз редактировалось мыслитель; 11.01.2008 в 22:10.
Всё что в этой жизни доставляет удовольствие - или незаконно, или аморально, или приводит к ожирению!:(
Спасибо большое всем за ответ! Извините все за потраченное ваше время!
Спасибо всем кроме B Albes! «Порядочность – это способность поступать сознательно и справедливо там, где не предусмотрено действие закона»Аристотель!
я вопрос задал не спроста! считал по разному, и в разных результатах можно было доказать что правильно! или ссылаясь на нормы или на аналогичные договора(на решения по таким договорам)!
Просто было разногласие среди юристов! спасибо за внимание!
!(«Порядочность – искренность нрава, соединенная с правильным образом мыслей» Платон!)
Недоверчивость - мудрость дурака!
Албес, тэйк ит изи, вопрос о реквизитах является теперь оскорблением? Совет, подучите вежливость, создаеётся такое впечатление, что вы работаете судьёй, та же догматичность и расстрел за ошибку.
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.03.2006 р.
Справа N 48/299
Про наслідки встановлення в договорі розміру пені, що є більшим, ніж передбачений в законодавстві
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Д" на постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А" до закритого акціонерного товариства "Д" про визнання недійсним пункту 11.3 договору поставки N 16-1338 від 5 січня 2005 року, встановила таке.
У червні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "А" звернулося до суду з позовом до закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Д" про визнання недійсним пункту 11.3 договору поставки N 16-1338 від 5 січня 2005 року, яким визначено, що у разі несвоєчасної оплати продукції позивач сплачує відповідачу пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Посилаючись на те, що зазначений пункт договору суперечить положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просив визнати його недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 215 ЦК України.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29 вересня 2005 року в задоволенні позову ТОВ "А" відмовлено в зв'язку з тим, що спірний договір відповідає чинному законодавству.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. При цьому суд виходив із того, що зобов'язання з оплати за поставку продукції, яке виникло у ТОВ "А" перед ЗАТ "Д", відповідно до частини 1 статті 231 ГК України відноситься до окремих видів зобов'язань, щодо яких законом може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У зв'язку з тим, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому пункт 11.3 оспорюваного договору поставки є таким, що суперечить чинному законодавству, і є недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 215 ЦК України.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 23 лютого 2006 року за касаційною скаргою ЗАТ "Д" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року. Касаційна скарга обґрунтовується невідповідністю оскаржуваної постанови нормам матеріального права, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України того самого положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Виходячи зі змісту статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
При вирішенні спору господарським судом встановлено, що 5 січня 2005 року між ЗАТ "Д" (постачальник) та ТОВ "А" (покупець) укладено договір поставки N 16-1338, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар.
Розділом 11 договору про поставку товару сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті товару у вигляді пені.
Пунктом 11.3 договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України та, відповідно, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.
Посилання Вищого господарського суду України на ту обставину, що спірний договір суперечить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не може бути взяте до уваги, оскільки положення цього Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Крім того, визнаючи недійсним пункт 11.3 договору, Вищий господарський суд України унеможливив врегулювання сторонами в договорі поставки відповідальності за невиконання зобов'язань.
Ураховуючи наведене, постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 11117 - 11120 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата постановила:
- касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Д" задовольнити;
- постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 29 вересня 2005 року залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Во-первых, вопрос о реквизитах официального акта законодательства в теме "Общение юристов" сам по себе является, как бы помягче выразится...... Да и не только среди юристов. Гугль никто не отменял, как и базы законодательства.Албес, тэйк ит изи, вопрос о реквизитах является теперь оскорблением? Совет, подучите вежливость, создаеётся такое впечатление, что вы работаете судьёй, та же догматичность и расстрел за ошибку.
Но это можно считать ерундой по сравнению с тем, что Вы "забыли" сейчас упомянуть. Вопрос не исчерпывался интересом к реквизитом, а содержал еще и весьма "пикантную" добавку. Напомнить? Она звучала так: "он случаем не 1993 года?".
Может, тогда поясните, что она означала и какой смысл несла?
А насчет "догматичности" и "расстрела за ошибку"... Так разве ПРЕдупреждение относится к названному Вами? Особенно учитывая, что ответ был дан. Так как у нас с адекватностью оценок?
Вы уж извините, но зачем же приводить заведомо недостоверные сведения? Неужели трудно посмотреть хотя бы в интернете данные о количестве нотариусов?
Для сведения:
"Міністерство юстиції збільшило з 3,5 тис. до 38,5 тис. граничну чисельність приватних нотаріусів в Україні. Відповідний наказ, підписаний Міністром юстиції, набув чинності з 3 травня 2007 року."
http://www.sokol-law.org/content/view/245/85/lang,/
Или Вы считаете, что квота для Одессы составляет свыше четверти от всех нотариусов по Украине?
Простите если я вам "нагрубил", дело в том что этот пресловутый закон 1993 отменён, действует редакция 1996, на тот момент я и хотел выяснить каким законом вы пользуетесь. А когда спорят юристы, обычно на личности не переходят, каким бы глупым не казался поначалу вопрос.Во-первых, вопрос о реквизитах официального акта законодательства в теме "Общение юристов" сам по себе является, как бы помягче выразится...... Да и не только среди юристов. Гугль никто не отменял, как и базы законодательства.
Но это можно считать ерундой по сравнению с тем, что Вы "забыли" сейчас упомянуть. Вопрос не исчерпывался интересом к реквизитом, а содержал еще и весьма "пикантную" добавку. Напомнить? Она звучала так: "он случаем не 1993 года?".
Может, тогда поясните, что она означала и какой смысл несла?
А насчет "догматичности" и "расстрела за ошибку"... Так разве ПРЕдупреждение относится к названному Вами? Особенно учитывая, что ответ был дан. Так как у нас с адекватностью оценок?
я полностью согласен!Простите если я вам "нагрубил", дело в том что этот пресловутый закон 1993 отменён, действует редакция 1996, на тот момент я и хотел выяснить каким законом вы пользуетесь. А когда спорят юристы, обычно на личности не переходят, каким бы глупым не казался поначалу вопрос.иногда просто кто то расбалован сильно!
Недоверчивость - мудрость дурака!
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки