Показать скрытый текст УРОК 14. Можливі шляхи захисту інтересів споживачів
(споживчий самозахист, звернення
до державних установ і громадських організацій,
які захищають інтереси споживачів)
Словничок споживача: споживчий самозахист, права споживачів, державний захист прав спожи
вача, судовий захист прав, громадські об’єднання споживачів, Державний комітет із захисту прав спо
живачів, Державний комітет із питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспожив
стандарт).
БАЗОВА ІНФОРМАЦІЯ
Самозахист споживачів здійснюється шляхом безпосереднього звернення до продавця або ви
робника, коли таке звернення стосується безпеки чи якості продукції або ж повноти чи об’єктивності
інформації. Така форма захисту законодавчо передбачена для заміни продукції неналежної якості
(йдеться про повернення сплачених коштів за таку продукцію у випадку, коли заміна продукції або
гарантійний ремонт товару протягом визначеного терміну неможливі).
III — 18
III
Ти як споживач маєш право на:
належну якість товарів і послуг;
необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари і послуги;
відшкодування збитків, завданих товарами і послугами неналежної якості;
звернення до суду та інших уповноважених органів за захистом порушених прав.
З метою захисту своїх законних прав та інтересів громадяни мають право об’єднуватися на добро
вільній основі у громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).
В Україні громадські організації діють практично в усіх регіонах. Основним завданням їх є забез
печення захисту прав споживачів згідно діючого законодавства про захист прав споживачів.
Інформування й освіта споживачів
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», виробники зобов’язані надавати спо
живачам таку інформацію (стаття 15):
назву товару;
найменування або відтворення знака для товарів і послуг;
дані про нормативні документи, вимогам яких має відповідати вітчизняна продукція;
дані про основні властивості продукції, а для харчових продуктів — про їх склад;
відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин і позначку про наявність або відсутність у
складі продукції генетично модифікованих компонентів;
дані про ціну (тариф), разом із сумою податків та інших обов’язкових платежів;
умови придбання та правила зберігання продукції;
гарантійні зобов’язання виробника;
дату виготовлення;
правила експлуатації чи споживання;
найменування та контактну інформацію про виробника продукції, а також про осіб, які здійсню
ють ремонт або технічне обслуговування;
термін придатності.
Роль споживчих організацій
В Україні є приблизно сто неурядових організацій (НУО) споживачів. Більшість цих організацій
займаються захистом споживчих прав людини, інформаційною та освітньою діяльністю, а також пред
ставляють інтереси споживачів у прийнятті рішень на рівні суспільства. Діяльність таких організацій
має вкрай важливе значення, оскільки вони, серед усього іншого, ініціюють судові процеси щодо за
хисту прав споживачів і забезпечують в Україні навчання споживачів.
Чинне законодавство України передбачає різні, наведені нижче, форми захисту прав споживачів.
Захист прав споживачів в інтересах суспільства
Споживачі мають право створювати неурядові організації з метою захисту своїх законних прав;
процедура створення та функціонування таких об’єднань врегульована Законом «Про об’єднання
громадян» №2460ХІІ. Захист прав споживачів в інтересах суспільства є реалізацією суспільних
(колективних) інтересів щодо
забезпечення конституційних прав громадян.
Разом з тим, на противагу самозахистові, він здійснюється із залученням державних органів, ор
ганів місцевого самоврядування та судових органів. Захист суспільних інтересів, зокрема прав спо
живачів, характеризується також проведенням освітньої та аналітичної діяльності, пов’язаної з дот
риманням нормативних вимог щодо якості та безпеки продукції та послуг (стаття 25 Закону).
Державний (адміністративний) захист
Державний захист забезпечують компетентні державні органи, відповідальні за захист прав спожи
вачів, а також система їхніх місцевих відділів (адміністрацій та управлінь). Повноваження вказаних ор
ганів захисту прав споживачів визначені у статті 26 Закону, а також у низці підзаконних актів. Перевір
ки суб’єктів господарської діяльності проводяться тільки за письмовим розпорядженням керівника ад
III — 19
III
міністрації і можуть бути плановими (які проводяться не частіше, ніж раз на рік) або позаплановими,
що проводяться за заявами споживачів.
Захист в органах самоврядування
Близьким до адміністративного (державного) захисту є захист прав споживачів в органах самовря
дування, який, згідно зі статтею 28, забезпечується через спеціальні відділи виконавчих комітетів орга
нів місцевого самоврядування і передбачає розгляд і реагування на заяви споживачів; аналіз угод між
споживачами й виробниками або продавцями; тимчасове призупинення реалізації продукції неналежної
якості. Разом з тим, стосовно інших санкцій за порушення споживчого законодавства, Закон передбачає,
що органи місцевого самоврядування повинні передавати відповідну інформацію щодо порушень до ор
ганів державної влади, відповідальних за захист прав споживачів.
Судовий захист
Судовий захист прав споживачів (стаття 22 Закону) містить положення про направлення заяв від
споживачів, неурядових організацій або державних органів безпосередньо до господарських судів.
Нова редакція Закону не встановлює юрисдикції позовів у споживчих справах і суперечить положен
ням попередньої редакції Закону, яка дозволяла подання скарг особою, чиї права було порушено, до
будьякого суду, за вибором скаржника. Зараз юрисдикція залежить від місця розміщення споживача
та відповідача, відповідно до місця придбання товару (територіальна юрисдикція).
Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, пов’язаними з порушенням
їхніх прав.
Про що ти можеш запитати продавця у крамниці?
Про будьякі товари, які продаються у крамниці, зокрема:
про виробника товару і місце його виробництва, зокрема країну, де було вироблено товар;
про дату виготовлення товару;
про призначення будьякого товару (як він працює, діє);
про склад товару (компоненти, з яких він складається);
про ціну товару (можливі знижки);
про гарантію на товар (тобто зобов’язання продавця/виробника безкоштовно відремонтувати
або замінити товар, якщо він зламається не з твоєї вини);
про можливість заміни (обміну), ремонту товару;
про кольори і форми, у яких товар випускається;
про будьщо інше, пов’язане з цим товаром і потрібне тобі, щоб вирішити, купувати товар чи ні.
Продавець зобов’язаний дати відповідь на всі ці запитання, зокрема шляхом надання для ознайом
лення споживачем документів про товар, підготовлених виробником товару.
Слід пам’ятати, що не можна зловживати цим правом і ставити продавцеві запитання про товаB
ри, які ти не збираєшся купувати, або про те, що не пов’язане з товаром або не потрібно тобі для того,
щоб купити товар.
Як посвідчується придбання товару?
Те, що ти купив товар і заплатив за нього певну суму грошей, зазвичай, посвідчується чеком касо
вого апарату (його ще називають фіскальним чеком) або, якщо товар купується на ринку, у кіоску чи
в іншому місці, де немає касового апарату, —товарним чеком. Під час придбання будьякого товару
слід завжди вимагати від продавця фіскальний або товарний чек. Це дуже важливо, адже без цього че
ка тобі потім буде складно довести, що ти купив саме цей товар і саме у цій крамниці.
Запам’ятай: продавець зобов’язаний видати тобі чек. Видача чека не залежить ні від кількості придба
них товарів, ні від їхньої ціни.
На що слід звертати увагу під час придбання товарів?
Продовольчі товари й ліки. Якщо ти купуєш продовольчий товар або ліки, то слід звертати увагу на
термін придатності такого товару (він має бути обов’язково зазначений на упаковці, етикетці, пас
III — 20
III
порті чи в іншому документі, що додається до товару, зазвичай на нього вказують слова «вжити до»,
«зберігати не більше»). Якщо товар прострочений, то його в жодному разі не можна купувати. Більше
того, ти маєш право вимагати, щоб продавець дав тобі непрострочений товар або, якщо такого товару
немає, повернув гроші (за умови, звичайно, що ти їх уже заплатив).
Крім того, слід уважно перевірити цілісність упаковки й зауважити умови зберігання товару в крам
ниці (наприклад, свіже м’ясо має зберігатися і виставлятися лише у спеціальних холодильних установ
ках, а якщо воно продається «з рук» або лежить просто на полиці в крамниці, таке м’ясо у жодному
випадку не можна купувати).
Непродовольчі товари. Якщо ти купуєш непродовольчий товар, слід перевірити, чи він відповідає
своєму описові та характеристикам (вага, склад тощо) та чи працює належним чином (велосипед
їздить, ручка пише, телевізор вмикається і настроюється на телеканали). Для деяких непродовольчих
товарів встановлено також термін придатності (товари побутової хімії, парфумерні вироби) або строк
служби, якщо використання такого товару понад цей строк є небезпечним.
Пам’ятай, що продавець зобов’язаний розкрити упаковку і при тобі перевірити справність товару,
який ти купуєш. Крім того, продавець зобов’язаний належним чином оформити всі потрібні докумен
ти, пов’язані з придбанням товару, зокрема, гарантійний талон.
Що робити, якщо продавець відмовляється відповідати на запитання про товар, не хоче
показати товар або оформити всі потрібні документи на його продаж?
Перш за все, слід ввічливо пояснити продавцеві, що це твоє право, а його обов’язок. (За винятком
тих випадків, коли продаж деяких товарів неповнолітнім обмежений, а тобі ще не виповнилося 18 ро
ків. Це стосується, зокрема, цигарок та алкогольних напоїв.)
Якщо продавець і далі відмовляється задовольнити твою вимогу, ти можеш:
відмовитися від придбання товару (якщо гроші заплачено — вимагати їхнього повернення).
Часто це найкращий спосіб уникнути можливих проблем у майбутньому, особливо, якщо товар вия
виться бракованим;
вимагати зустрічі з директором (завідуючим) крамницею або будьким з керівництва, хто відпові
дає за обслуговування клієнтів (йому можна пояснити все те, що ти намагався пояснити продавцеві);
вимагати, щоб тобі видали Книгу скарг і пропозицій (або взяти її самому, якщо вона виставлена,
як цього вимагає закон, у торговельному залі), і зробити в ній запис про претензії до якості обслуго
вування. У випадку використання Книги скарг і пропозицій, слід пронумерувати сторінки в Книзі та
чітко вказати свої ім’я, прізвище і номер телефону;
звернутися за допомогою до Державного комітету із захисту прав споживачів, міліції, прокуратури
чи суду (для того, щоб отримати допомогу від державних органів, бажано мати свідків або інші підтвер
дження того, що твої права було порушено).
Що робити, якщо куплений товар не підійшов за розміром, кольором чи зовнішнім виглядом?
Зрозуміло, що ти не завжди можеш правильно оцінити, наскільки куплений товар підходить тобі
за розмірами, формою, кольором тощо. Саме тому закон дозволяє тобі обміняти куплений товар на
лежної якості (якщо товар неналежної якості (несправний) — твої права значно ширші) на аналогіч
ний товар протягом 14 днів з дня його придбання за умови, що:
товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не
може бути використаний за призначенням;
товар не був уживаний;
збережено товарний вигляд, споживчі властивості товару;
наявні пломби (тобто ніхто не розбирав товар), касовий чек, товарний чек або інші документи,
що посвідчують придбання товару.
Слід зауважити: якщо аналогічного товару немає, то ти матимеш право на власний вибір:
купити інший товар (з відповідною доплатою, якщо ціна товару більша, або поверненням тобі
грошей, якщо менша);
III — 21
III
отримати назад гроші, сплачені за куплений товар, який тобі не підійшов;
купити аналогічний товар одразу ж після його надходження у продаж до цієї крамниці.
Пам’ятай, що деякі товари не можна повертати чи обмінювати. До них, зокрема, належать:
продовольчі товари;
ліки;
білизна натільна чи постільна;
відео, аудіокасети;
компактдиски;
книжки, газети, журнали, інші друковані видання;
дитячі іграшки;
парфумернокосметичні вироби (одеколони, дезодоранти, парфуми).
Що робити, якщо куплений товар виявився неякісним?
Якщо куплений товар виявився неякісним, ти маєш право на власний вибір вимагати:
безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення (напри
клад, вартості ремонту товару в майстерні);
заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;
відповідного зменшення купівельної ціни товару;
заміни на такий самий товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерах
уванням купівельної ціни;
розірвання договору та відшкодування збитків, яких ти зазнав.
I—II. Актуалізація опорних знань та робота над новим матеріалом (с. 58—59).
1. Урок можна розпочати із ситуативної гри: учитель приносить до класу продуктовий чи проми
словий товар, що виявився неякісним.
2. Проблемне запитання до класу: що робити з таким товаром?
3. Учитель запитує учнів, чи були подібні випадки у їхніх родинах. Що робили батьки у цій ситуації?
4. Розповідь учителя про споживчий самозахист у різних випадках:
неякісний товар чи неякісна послуга;
несвоєчасно надана послуга;
недоступна і недостовірна інформація про товари й послуги;
обважування;
обрахування.
5. Завдання «Виправ помилки» (с. 58). Дітям пропонується сформулювати поради споживачам
невдалих покупок.
6. Бесіда «Хто захищає споживача». Ознайомлення зі статтями Закону України «Про захист прав
споживачів» та назвами державних і громадських організацій.
7. Робота в групах (с. 59).
Перша група. Що робити, якщо куплений товар не підійшов за розміром, кольором, зовнішнім ви
глядом?
Друга група. На що слід звертати увагу під час придбання товарів?
Третя група. Що робити, якщо продавець відмовляється відповідати на запитання про товар, по
казати товар або оформити всі необхідні документи на його продаж?
ІІІ. Домашнє завдання. Учням пропонується відвідати крамницю та ознайомитися з «Куточком
споживача».
III — 22
III
Социальные закладки