Зовнішнє незалежне оцінювання, безперечно, є сучасною перспективною формою об’єктивного визначення рівня навчальних досягнень абітурієнтів та оцінки їх готовності до здобуття освіти певного профілю відповідно до індивідуальних інтересів, задатків та здібностей.
Цьогорічні тестові завдання з української мови та літератури в переважній більшості дають можливість випускникам виявити особисті предметні та загальнонавчальні компетентності, оскільки в цілому є коректними, відповідають навчальним програмам, побудовані на яскравому, глибокому мовному матеріалі.
Особливо варто відзначити в позитивному плані завдання з літератури як досить обсяжні й глибокі та одночасно такі, що дають можливість учням скористатися прийомами аналізу, логічного мислення, аналогії тощо, аби знайти правильний варіант відповіді.
Однак, варто врахувати при оцінюванні й у подальшому й такі моменти:
щодо роботи з текстом складається враження, що вони запропоновані не для випускників загальноосвітніх закладів України, а мінімум для людей з вищою філологічною чи філософською освітою. А деякі завдання - не на виявлення знань випускників, а на заплутування їх у тенетах мовознавчих (див. приклади завдань 22, 31, 32 тощо).
- Не зовсім коректним є мовне завдання 22:
Кому треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено):
"Жовтороте ластів'ятко силилося вилетіти з гнізда та ще не змогло".
На жаль, у навчальному процесі вже усталилася тенденція, коли замість сполучника «і» повсюдно вживається сполучник «та» як єднальний. Тому, призвичаївшись до «і – та», у даному тесті учні можуть зробити помилку: на місці "та" уповні може бути не розділовий сполучник, а єднальний "і", наприклад: "Жовтороте ластів'ятко силилося вилетіти з гнізда і ще не змогло".
- Надто складними для розуміння є завдання з тексту "Маленький шлях - не для людей..."
Зокрема, завдання 31: Рядки 45-49
Учням важко зрозуміти, де грань між "обґрунтувати висловлене в рядках 40-44" і де ці рядки "розширюють міркування з попереднього абзацу" чи "ілюструють аргумент, наведений у рядках 40-44".
- Так само важко розібратися і в завданні 32 цього ж тексту: "Текст НЕ суперечить твердженню", бо дуже близькими для розуміння є відповіді "Люди розумніші за комах" і "Людське життя підвладне часові".
- два завдання із п’яти до частини «Читання й аналіз тексту» базового рівня ускладнені використанням заперечних часток «НЕ»;
- сам текст, зважаючи на емоційний стан учасників ЗНО, сприймається неоднозначно, тому на нього невиправдано могла бути використана значна частина визначеного часу;
- тема зв’язного висловлення сформульована таким чином, що учень може побачити в ній і не одну проблему.
У навчальному процесі вчителям-мовникам слід звернути особливу увагу на сполучник «та» у значені «але», який в українській мові має все ж переважне значення заперечення, а не виступає як єднальний.
Безперечно, що для випускників шкіл з російською мовою навчання надто складними можуть виявитися завдання 2 (на лексичну помилку); 15 (на подовження приголосних, бо тут, зокрема, подано іменники, що мають відмінності в категорії роду: продаж, дріб, ступінь, шампунь, а йдеться про подовження в іменниках жіночого роду ІІІ відміни); 16 (на спрощення приголосних), 20 - на особові закінчення дієслів : тут "спрацьовують" стереотипи російської мови.
Але тут уже проблема не тестів, як таких, а вибору батьків, які обрали для дітей школи з російською мовою навчання, чим надто ускладнили подальшу долю своїх дітей - майбутніх абітурієнтів.
Персональну "подяку" слід надати міськвно/ райвно за примушення шкіл Одеси позбутися статусу україномовних. І директорам -за слабодухість і пристосуванство....
У цілому ж альтернативи ЗНО у найближчому майбутньому нема, воно залишається основним засобом забезпечення рівного доступу до вищої освіти та незаперечним стимулом до навчання в загальноосвітній школі.
Социальные закладки